Подвійне оподаткування
Уявіть: ви виїхали до Румунії, а гроші все ще приходять з України — зарплата, ФОП, пенсія чи навіть дохід від оренди. І от постає питання: а чи не доведеться платити податок двічі — там і тут?
Саме для таких випадків існує Договір про уникнення подвійного оподаткування між Україною та Румунією. Він діє ще з кінця 90-х і прописаний так, щоб один і той самий дохід не обкладався податком двічі.
Простими словами: ви платите податок або в Україні, або в Румунії — залежно від того, що саме за дохід і де ви офіційно вважаєтесь податковим резидентом. Друга країна визнає цей факт: або зарахує вже сплачений податок, або взагалі звільнить від нього.
Це знімає головний біль подвійного навантаження і дає зрозумілі правила гри. Договір особливо цінний для тих, хто живе між двома країнами: українські айтішники з клієнтами вдома, пенсіонери з українською пенсією, підприємці, що відкривають бізнес у Румунії. У всіх цих випадках він дозволяє залишатися в правовому полі й водночас зберегти гроші у власній кишені, а не «підгодовувати» дві податкові одночасно.
Податкова резидентність і як її визначають
Податкова резидентність – це відповідь на просте запитання: у якій країні ви повинні платити податки з усіх своїх доходів? Якщо коротко – з усіх грошей, що ви заробили будь-де у світі.
Біда в тому, що ви можете одночасно «підпадати» під правила кількох держав. Наприклад, Україна вважає, що ви досі її резидент, а Румунія вже впевнена, що ви тепер її «податковий підданий». І от саме для таких випадків у Конвенції є спеціальні правила – так звані tie-breaker, які вирішують, хто головний.
Як це працює в Україні
За українським законом, якщо ви прожили за кордоном більше 183 днів, то вважаєтесь резидентом країни проживання. Але! Під час війни багато українців, навіть живучи довше пів року в ЄС, залишаються резидентами України – бо тут родина, житло, намір повернутися. Тобто 183 дні – це ще не «вирок», важливий контекст.
Як це працює в Румунії
Румунія вважає вас своїм резидентом, якщо:
• у вас є житло тут;
• центр життєвих інтересів тут (сім’я, робота, бізнес, майно);
• або ви фізично перебули в країні понад 183 дні за 12 місяців.
Фактично, якщо ви понад пів року в Румунії – податкова майже автоматично «приписує» вас до себе. Особливо, якщо ви вже оформили житло, дитина пішла в школу, дружина/чоловік тут – тоді «центр інтересів» точно переїхав.
Як вирішують «колізії»
Конвенція працює як фільтр:
1. Дивляться, де у вас є постійне житло.
2. Якщо в обох країнах – дивляться, де сім’я, робота, бізнес.
3. Якщо і тут нічия – рахують, де ви більше фізично мешкаєте.
4. Далі – громадянство.
5. І якщо взагалі нічого не допомагає – дві податкові служби сідають і домовляються між собою.
Як це виглядає в житті
У когось родина лишилась в Україні, квартира й робота теж там – тоді навіть після 183 днів у Румунії ви все ще український резидент, але треба підтвердити це документами. А от якщо ви перевезли сім’ю, винайняли житло, оформили роботу – рано чи пізно Румунія скаже: «Вітаємо, ви наш резидент, ласкаво просимо платити податки тут».
Як працює договір для фізичних осіб (громадян)
Договір охоплює різні види доходів фізичних осіб – зарплати, доходи від підприємницької діяльності, інвестиційні прибутки, пенсії тощо – і розподіляє права оподаткування між двома країнами. Розгляньмо типові ситуації українців у Румунії:
Зарплата (наймана праця). Якщо ви отримуєте зарплату від українського роботодавця, але фактично працюєте з території Румунії, то за умовами договору таку зарплату може оподатковувати Румунія (адже робота виконується тут). Виняток – короткострокове перебування до 183 днів: якщо ви пробули менше півроку, зарплата оподатковується лише в Україні. Але більшість біженців перебувають довше, тож після півроку Румунія має право оподаткувати ваш дохід. На практиці це означає, що податки з зарплати доведеться платити в Румунії, а Україна, за потреби, звільнить цей дохід від оподаткування або зарахує сплачений в Румунії податок (щоб не було подвійного оподаткування). Якщо ж ви офіційно працевлаштувалися в Румунії, то податки із вашої зарплати автоматично сплачує роботодавець в Румунії – окремо нічого декларувати не потрібно (місцева влада не має питань до тих, хто працює офіційно).
Доходи ФОП / фріланс. Багато українців продовжують працювати як ФОП в Україні або фрілансери на українські чи іноземні компанії, перебуваючи в Румунії. З точки зору українських правил, ви залишаєтеся платником єдиного податку в Україні. Але після 183 днів у Румунії виникає питання: чи не повинні ви сплачувати податки ще й тут? Якщо не вжити жодних кроків, румунська податкова може вважати, що ви стали резидентом Румунії і повинні задекларувати світові доходи (включно з доходом ФОП). У такому разі доведеться подавати в Румунії податкову декларацію і, ймовірно, доплачувати податки (адже румунський податок 10% на доходи фізосіб плюс внески може перевищувати український 5% єдиного податку, хоча і є механізм зарахування сплаченого в Україні). Однак договором передбачено інший шлях: якщо ви доведете, що залишаєтесь податковим резидентом України (попри фізичне перебування в Румунії), то Румунія не оподатковуватиме ваші іноземні (українські) доходи. Тобто ви як і раніше платитимете податки лише в Україні, а в Румунії – ні. Це дуже актуально для ІТ-фахівців, фрілансерів, , які виїхали, але продовжують бізнес в Україні. За досвідом українців, багато хто так і робить: оформлює підтвердження українського резидентства і не “світить” свої фріланс-доходи перед ANAF. В спільнотах зазначають, що якщо доходів у Румунії немає, то і румунська податкова особливо не цікавиться вами – але лише за умови, що формально все оформлено правильно. Тому радять виконати вимоги (подати необхідні документи до ANAF) замість просто ігнорувати, щоб не мати проблем згодом.
Пенсія. Якщо ви отримуєте українську пенсію, договір захищає від подвійного оподаткування особливим чином. Згідно з Конвенцією, пенсії оподатковуються в країні резидентства отримувача, окрім державних пенсій за законодавством другої країни. Це означає, що звичайну трудову пенсію повинен обкладати податком податковий резидент тієї країни, де ви живете. Але пенсія, що виплачується державою (за соціальним забезпеченням), оподатковується тільки в тій державі, яка її платить, якщо лише отримувач не є громадянином іншої держави. Україна класифікує більшість своїх пенсій як виплати за системою соцзабезпечення, тож українська пенсія українця в Румунії обкладається податком тільки в Україні. Румунія, відповідно до договору, не повинна стягувати податок з цієї пенсії. На практиці пенсії в Україні не оподатковуються (крім військового збору), тож і додаткових податків тут немає. Важливо, щоб румунська податкова була в курсі природи ваших виплат – за потреби їй можна надати пояснення або документи, що це саме українська пенсія за віком. Зі спільнот відомо, що багато пенсіонерів не мали проблем: румунські органи не вимагають з них податків з української пенсії. Але якщо ви отримуєте пенсію іще й румунську або вирішите стати резидентом Румунії, ситуація може змінитися – потрібна індивідуальна консультація.
Інші іноземні доходи. Дехто з українців у Румунії може отримувати доходи з третіх країн – наприклад, віддалена робота на замовників у США чи ЄС, інвестиційний дохід за кордоном, орендна плата від майна в Україні чи іншій країні. Як ці доходи оподатковуватимуться, залежить від вашого податкового статусу. Якщо ви резидент Румунії, ви повинні задекларувати всі такі доходи тут і, як правило, сплатити 10% податку, а також соціальні внески (якщо сума перевищує певний поріг). При цьому можна отримати знижку на суму податків, вже сплачених за кордоном, або звільнення – згідно з договорами про уникнення подвійного оподаткування, які має Румунія з тими країнами. Якщо ж ви залишаєтеся резидентом України, Румунія не чіпатиме ваші іноземні доходи (вона оподатковує тільки те, що ви отримуєте з румунських джерел). Ви натомість маєте декларувати їх в Україні (за українськими правилами, наприклад, іноземні доходи декларуються в річній декларації). Багато українців-фрілансерів і айтівців, які працюють на міжнародні компанії, обирають не ставати румунськими резидентами, а продовжувати платити податки вдома як ФОП – це легально за умови, що виконано формальності по договору і Румунія визнала ваш статус.
Отже, для фізичних осіб договір спрацьовує так: одна країна вважається основною для оподаткування світових доходів, а друга – або взагалі не оподатковує ці доходи, або оподатковує лише окремі види, передбачені договором (наприклад, дохід від нерухомості за місцем знаходження майна, бізнес-прибуток від постійного представництва тощо). Водночас, друга країна може вимагати підтвердження, що ви сплатили податок у першій. Для цього й потрібні документи, про які далі.
Як працює договір для компаній (юридичних осіб)
Договір стосується також юридичних осіб – підприємств, які працюють у двох країнах. Наприклад, якщо українська компанія виконує роботи чи надає послуги в Румунії, або румунська компанія отримує доходи з України, постає питання подвійного оподаткування цих прибутків. Конвенція визначає, що прибутки підприємства оподатковуються в країні його резидентності (реєстрації чи місця ефективного управління) за винятком випадку, коли воно має у другій країні постійне представництво (філію, офіс, виробництво тощо). Якщо є постійне представництво, то прибуток, який відноситься до цього представництва, може оподатковуватися в тій країні, де воно діє. Наприклад, українська компанія без офісу в Румунії не платитиме податок з доходів у Румунії – навіть якщо має тут клієнтів, – за умови відсутності постійного представництва (податки сплачуються в Україні). Але якщо вона відкриє в Румунії філію чи дочірню компанію, то прибутки цієї діяльності в Румунії обкладатимуться румунським податком на прибуток (16%), а Україна звільнить їх від оподаткування або зарахує цей податок при обчисленні українського податку на прибуток. Для компаній-нерезидентів, які отримують доходи з джерел у другій державі (наприклад, виплати від румунських партнерів), договір встановлює понижені ставки податку на пасивні доходи: дивіденди, проценти, роялті тощо (зазвичай 5–15% замість повної ставки). Щоб скористатися цими пільгами, юридична особа також повинна надати довідку-підтвердження свого резидентства податковим органам виплачуючої сторони.
У фокусі наших читачів зазвичай малий бізнес. Багато хто питає: що робити з українським ФОП, перебуваючи в Румунії? З точки зору договору ФОП – це фізична особа-підприємець, і до неї застосовуються правила для фізичних осіб (див. вище). Якщо ж українець відкрив бізнес у Румунії – наприклад, зареєстрував SRL чи PFA – то такий бізнес вже сплачуватиме податки за румунськими законами, і українська сторона не матиме до них стосунку (якщо прибутки отримуються тільки в Румунії). Але бувають випадки, коли українські підприємці тримають і ФОП в Україні, і паралельно румунську компанію: тоді важливо розмежувати, де генерується дохід. За договором кожна юрособа сама по собі резидент своєї країни, а прибутки оподатковуються там, де здійснюється діяльність. Договір допомагає уникнути того, щоб одна й та сама сума прибутку обкладалася податком двічі в різних юрисдикціях.
Необхідні документи для застосування договору
Щоб скористатися перевагами договору і не платити податки двічі, потрібно підготувати певні документи і подати їх до румунської податкової служби ANAF. Головна мета – підтвердити свою податкову резидентність (українську або румунську) перед податковими органами іншої держави. У загальному випадку знадобляться:
Довідка-підтвердження податкового резидентства (сертифікат резидента) – документ, що підтверджує, що ви є платником податків однієї з країн. Українець в Румунії зазвичай отримує довідку резидента України і подає її в ANAF. Якщо навпаки, румунська компанія потребує підтвердження, що ви резидент Румунії, – ANAF видає аналогічний сертифікат. Ця довідка є основним документом, без якого податкова не застосує положення договору. Вона повинна бути оригіналом або нотаріально завіреною копією, завірена перекладом на румунську мову. (Тобто якщо довідка українською, потрібно зробити авторизований переклад; апостиль наразі для податкових довідок не згадується офіційно, але на практиці його часто проставляють для повної легітимності).
Анкета (Questionnaire) для визначення податкового резидентства при в’їзді – спеціальна форма, яку вимагає ANAF від усіх, хто перебуває в Румунії понад 183 дні. Ця «Ancheta privind stabilirea rezidentei fiscale la sosirea in Romania» є своєрідною заявою: ви повідомляєте румунську податкову, що досягли 183-денного порогу, і надаєте інформацію про себе. На основі анкети та доданих документів ANAF вирішує, чи вважати вас резидентом Румунії чи залишити як нерезидента (що сплачує податки тільки з румунських доходів). Форму можна завантажити з сайту ANAF або отримати в податковій. Вона заповнюється румунською мовою. До анкети додаються підтверджуючі документи:
Копія закордонного паспорта (сторінки з фото).
Копія документу про ваше легальне перебування в Румунії: посвідка на проживання (для тимчасового захисту або іншого типу), або якщо її ще немає – віза / штамп, довідка про реєстрацію в податкових органах тощо.
Документи про житло в Румунії: договір оренди, декларація від особи, у якої ви проживаєте, документ про власність (якщо житло ваше) – словом, доказ, що у вас тут є місце проживання.
Зазначена вище довідка про податкове резидентство з України (оригінал або нотаріальна копія з перекладом).
Інші документи на розсуд – будь-що, що може підтвердити ваш центр життєвих інтересів (сімейний стан, місце роботи, майно в Україні тощо, якщо це важливо для обґрунтування резидентства).
Заява спеціальної форми від іноземної податкової (за потреби). Іноді іноземні податкові (в нашому випадку – українська) мають власний бланк підтвердження резидентства чи заяву на звільнення від податку. Якщо румунська податкова вимагає заповнення саме її форми іноземним органом, українська ДПС зобов’язана підтвердити ваш статус і на такому бланку (після перекладу його на українську). Для більшості випадків достатньо стандартної довідки, про яку мова вище.
Як отримати довідку резидента України
Довідка-підтвердження статусу податкового резидента України видається Державною податковою службою України. Нею займаються обласні управління ДПС та ДПС м. Києва (за вашим податковим номером і місцем обліку). Отримати її може як фізична, так і юридична особа – резидент України, що підпадає під дію міжнародного договору. Це безкоштовно, стандартний строк – до 10 календарних днів.
Кроки для отримання довідки з України:
1. Подання заяви. Необхідно подати заяву про підтвердження резидентського статусу. Форму заяви затверджено наказом Мінфіну (її можна знайти на сайті ДПС або в кабінеті платника). У заяві зазначається, чи хочете отримати довідку в паперовій чи електронній формі. Подати заяву можна:
через електронний кабінет платника податків (https://cabinet.tax.gov.ua) – для цього потрібен електронний підпис або BankID для входу;
особисто в податкову (за місцем вашої реєстрації в Україні);
поштою рекомендованим листом до своєї податкової інспекції;
через довірену особу в Україні (за дорученням).
2. Отримання довідки. Якщо все добре, податкова протягом до 10 днів сформує довідку. Її можуть видати на руки (вам або уповноваженій особі) або надіслати поштою на вказану адресу. При онлайн-заяві електронну довідку завантажують у ваш е-кабінет у форматі PDF із електронним підписом і печаткою податкового органу. Важливо: довідка тепер містить рік, за який підтверджується статус резидента. Тобто, якщо зараз 2025 рік, вам дадуть сертифікат резидента України за 2025 рік. Якщо треба покрити попередній рік, можливо, доведеться замовити окремо за 2024. (З 2022 року діє нова форма довідки, яка передбачає річний період і можливість електронного отримання).
3. За потреби – заповнення іноземних форм. Якщо ANAF або ваш румунський платник доходу вимагає, щоб Україна підтвердила резидентство на їхньому спеціальному формулярі, – такий бланк (з перекладом) слід додати до заяви. Українська податкова його підпише та поставить печатку. Але у випадку звичайного перебування в Румунії для особистого користування достатньо стандартної довідки.
4. Легалізація і переклад. Одержавши довідку, підготуйте її для використання в Румунії. Потрібно зробити офіційний переклад українського тексту на румунську. Переклад має виконати присяжний (авторизований) перекладач з подальшим нотаріальним засвідченням. Опціонально (на розсуд ANAF) – апостиль на довідці. У переліку документів для анкети апостиль не згадано, але багато хто апостилює, щоб румунські органи точно визнали документ (Україна і Румунія є учасниками Гаазької конвенції). Апостиль ставиться в Міністерстві закордонних справ України або в обласних адміністраціях, а вже потім робиться переклад.
Термін дії довідки. Зазвичай довідка чинна протягом календарного року, за який видана. З новою формою це чітко зазначено. Деякі установи можуть вимагати “свіжу” довідку (видану не пізніше 1-3 місяців тому), тож за потреби плануйте оновлювати її щорічно.
Потенційні труднощі: за відгуками, отримати довідку в електронному кабінеті – найпростіше, якщо у вас вже є доступ. Проте іноді бувають затримки: приміром, люди скаржились, що чекали документ довше обіцяних 10 днів (в окремих випадках до місяця). Якщо час підтискає, можна спробувати звернутися безпосередньо до податкової через електронний кабінет діалогу або телефоном. Паперові запити через пошту теж працюють, але це довше. Деякі українці в Румунії домовляються з родичами чи друзями, щоб ті отримали довідку в податковій в Україні за довіреністю і передали їм скан (для попереднього подання) або оригінал кур’єром.
Подача документів в Румунії (до ANAF)
Коли у вас на руках довідка резидента України і потрібні копії документів, треба подати усе це до румунської податкової. Процедура така:
Заповнення анкети резидентства. Ви заповнюєте формуляр Chestionar pentru stabilirea rezidenței fiscale la sosirea în România – від руки або на комп’ютері (формат PDF). Формуляр доступний на сайті ANAF у розділі Formulare fiscale (можна знайти за кодом formularу – DQ). Він містить ваші особисті дані, період перебування, країну попереднього резидентства (Україна) тощо. У кінці ви зазначаєте, які документи додаються (паспорт, довідка резидента і т.д.) і підписуєте. Якщо важко з румунською, можна попросити когось допомогти з перекладом полів або знайти зразок заповнення (часом діляться у спільнотах).
Відправлення до податкової. Подати анкету можна кількома способами:
В паперовому вигляді особисто, віднести до відділення ANAF за місцем вашого проживання (в Румунії). Бажано дізнатись, який саме офіс ваш “по адресі” – зазвичай це фінансове управління повіту або сектору.
Поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення – на адресу відповідного податкового органу.
Через представника (якщо у вас є довірена особа в Румунії, яка може віднести документи за вас).
Онлайн через SPV (Spațiul Privat Virtual) – електронний портал ANAF. Для цього потрібно зареєструвати особистий обліковий запис SPV (вимагає румунського кваліфікованого електронного підпису або можна зареєструватись і підтвердити особу пізніше у відділенні ANAF). Онлайн-подача економить час, але для іноземця без CNP може бути складною, тому більшість обирають паперовий шлях.
Строки подання. За румунськими правилами, анкету слід подати впродовж 30 днів після спливу 183 днів перебування в країні. Іншими словами, як тільки ви прожили тут сумарно півроку (не обов’язково підряд) – у вас є місяць, щоб повідомити про себе податкову. Якщо ви усвідомили це пізніше або пропустили строк – краще подати із запізненням, ніж не подати взагалі. На 2022–2023 рр. неодноразово повідомлялося, що багато українців формально вже мали б це зробити, але не всі виконали. Румунська податкова служба розуміє винятковість ситуації, проте закон є закон. Тож, щоб не отримати штраф (хоч зараз про такі випадки не чути), варто не зволікати з поданням.
Розгляд у ANAF. Податкові органи розглянуть ваші документи і винесуть рішення, ким вас вважати. Протягом 30 днів після подання анкети вам мають надіслати повідомлення (Decizie) про встановлення резидентства. У рішенні буде зазначено, чи вважають вас податковим резидентом Румунії, чи ні. Якщо не резидент – вас зобов’яжуть сплачувати податки лише з доходів з румунських джерел (тобто, фактично підтвердять, що ви залишаєтесь резидентом України і доходи з України тут не оподатковуються). Якщо ж резидент – від певної дати ви підпадаєте під повне оподаткування в Румунії (на світові доходи). Від цього статусу залежить і потреба надалі подавати щорічну декларацію про доходи в Румунії. Рішення ANAF слід зберігати – воно підтвердить ваш статус при необхідності. В разі незгоди з рішенням його можна оскаржити, надавши додаткові докази або звернувшись до фіскальних органів обох країн (відповідно до процедури взаємного узгодження по договору).
Практичний нюанс: якщо ви подали документи і ANAF не відповіла у 30-денний строк, варто підійти особисто або зателефонувати. Бували випадки, що рішення губилося чи затримувалося, тоді краще дізнатися результат напряму. За словами деяких українців, податкова може і подзвонити вам, якщо їм щось потрібно додатково.
Досвід українців у Румунії: питання і відповіді
У спільнотах українських мігрантів тема податків і резидентства викликає багато обговорень. Ось кілька типових ситуацій і порад, які можна почути від людей, що пройшли через це:
“183 дні в Румунії, доходу тут не маю – чи треба щось декларувати?” – Таке питання дуже поширене. Зазвичай відповідають, що якщо доходів у Румунії немає, то платити податки тут не доведеться. Але при цьому радять подати документи до ANAF – повідомити про свій статус і надати довідку резидента України. Тоді у податкової не буде питань, і ви офіційно залишитесь тільки українським платником податків. Дехто пише, що не подавав нічого і “пронесло”, але це ризиковано: через рік-два податкова може поцікавитися, на які кошти ви жили (особливо якщо були великі витрати, наприклад, покупки в Румунії). До того ж, як зазначає ANAF, існує обмін інформацією між країнами, і дані про ваші іноземні доходи теоретично можуть стати відомі румунській стороні.
“Я ФОП в Україні, все отримую на українські рахунки, Румунія про ці гроші не дізнається” – Багато фрілансерів так розмірковують, і справді, прямого контролю немає. Проте фіскальні органи можуть звернути увагу опосередковано (наприклад, якщо ви орендуєте дорогє житло, а задекларованих доходів в Румунії нема). У групах радять не випробовувати долю і принаймні оформити все за правилами – взяти довідку резидента і подати до податкової, щоб закрити питання. Тим більше, це не обкладається штрафом і не означає, що ви щось будете винні – навпаки, це в ваших інтересах.
“Чи потрібно закривати український ФОП / платити податки тут?” – Поширена дилема. З досвіду, багато хто не закриває ФОП і продовжує платити єдиний податок в Україні, бо це вигідно і легально при статусі нерезидента в Румунії. Але якщо ви плануєте довгостроково залишатися і інтегруватися (наприклад, отримати громадянство в майбутньому), можливо, має сенс відкрити PFA чи SRL в Румунії і працювати офіційно тут. Деякі українці, що переїхали по роботі, переводять свою діяльність на румунські рейки – реєструють бізнес, сплачують 1% з обороту (для мікрокомпаній) чи 10% як PFA, користуються місцевою медициною та соцзабезпеченням. Все залежить від планів: договір дозволяє тимчасово уникнути подвійного оподаткування, але якщо ваше життя вже більше пов’язане з Румунією, варто грати за її правилами. В будь-якому разі, подвійно платити не повинні ніде – або тут, або там.
“Маю і румунські, і українські доходи – де платити?” – Такі випадки складніші. Приміром, ви працюєте part-time на румунську фірму (отримуєте зарплату) і паралельно як ФОП на українських клієнтів. Ймовірно, ви вже стали резидентом Румунії (раз отримуєте зарплату тут). Румунія оподатковуватиме зарплату автоматично, а от українські доходи вам доведеться задекларувати самостійно (швидше за все, через подання Declarație Unică в Румунії). Тут допоможе довідка про сплачений єдиний податок в Україні – Румунія зарахує цю суму проти свого податку. В результаті ви доплатите лише різницю (якщо румунський податок більший) або взагалі нічого не доплатите, але формальність виконати треба. Багато хто в таких ситуаціях звертається до бухгалтерів або податкових консультантів, бо алгоритм розрахунку неочевидний. У будь-якому разі, слід уникати подвійної резидентності якщо можливо – визначте, яка країна для вас основна, і дотримуйтеся її правил, оформивши все по договору.
“Чи карають за несплату податків біженців?” – У 2022 році не було випадків, щоб когось одразу штрафували чи, тим більше, притягували до кримінальної відповідальності за те, що він не подав анкету чи не задекларував доходи. Проте закон передбачає санкції. Як зазначають фінансисти, в ЄС податкові порушення можуть “наздогнати” через кілька років. Спочатку може прийти письмове нагадування, потім – нарахування боргу чи штрафу. У Румунії це адміністративна відповідальність, але якщо суми великі і виглядає як умисне ухилення – можуть бути й серйозніші наслідки. Загальна порада від досвідчених: не панікувати, але й не запускати. Якщо пропустили строки – зробіть зараз. Якщо не впевнені, куди йти – в групах рекомендують звернутися в місцевий фінансовий орган (де отримували податковий номер чи оформлювали допомогу) і там пояснити ситуацію, вам підкажуть алгоритм.
Висновок: Договір про уникнення подвійного оподаткування – ваш союзник у ситуації, коли життя розділилося між Україною та Румунією. Він дає можливість сплачувати податки тільки в одній країні, але щоб скористатися цим, треба подбати про бюрократичні деталі. Українці в Румунії вже напрацювали певний шлях: своєчасно отримати українську довідку, подати її з анкетою до ANAF, і спокійно займатися справами, знаючи, що податкові зобов’язання виконані. Це не найпростіша тема, але, сподіваємось, ця стаття допомогла розібратися, що до чого, і вберегти вас від можливих податкових негараздів у процесі переїзду. Платіть податки розумно і користуйтеся міжнародними угодами на свою користь!