SRL

Для українця-нерезидента в Румунії реальний шлях один — відкрити SRL (Societate cu Răspundere Limitată), їхній аналог нашого ТОВ. PFA (Persoană Fizică Autorizată, місцевий ФОП) тобі майже напевно не дадуть, а саму фірму тут відкривають здебільшого не заради бізнесу, а заради ВНЖ після тимчасового захисту.

SRL чи PFA — що взагалі відкривати?

SRL — це юрособа з обмеженою відповідальністю: відповідаєш статутним капіталом фірми, не власною квартирою. PFA — самозайнятий, відповідає особистим майном. На папері для зовсім малих доходів PFA дешевший, але для більшості наших він закритий (про це нижче), тож відкривають усі одне й те саме — SRL. Поріг, з якого SRL стає вигіднішим за PFA, люди прикидають десь від обороту ~1700–1800 €/міс, але це груба оцінка, не закон.

II (Întreprindere Individuală) майже ніхто не розглядає. Тож реально вибору нема: SRL.

А PFA реально відкрити?

Офіційно PFA тобі як громадянину не-ЄС не відкриють: він реєструється на CNP і податки сплачуються на фізособу за цим номером, а тимчасовий захист офіційно з дозволом на проживання не прирівняли.

Насправді поодинокі люди все ж відкривали PFA через приватні сервіси, граючи на колізії «захист ≈ ВНЖ». Офіційно це нічим не підтверджено, юристи показують закон проти — тож це сіра зона на твій власний ризик. Ходить жарт, що простіше пройти якийсь задротський ігровий квест, ніж відкрити тут ФОП. Банки під PFA рахунок теж відкривають неохоче — мало практики з цією категорією, звідси відмови.

Навіщо тобі SRL, якщо ти не бізнесмен

Більшість відкриває фірму не заради заробітку, а заради легалізації після того, як скінчиться тимчасовий захист (його продовжили на рівні ЄС до 4 березня 2027). PFA підстави для ВНЖ не дає — реальних кейсів практично нема, а по SRL їх тисячі.

І тут головна розбіжність. Офіційні умови IGI (igi.mai.gov.ro) для бізнес-ВНЖ адміністратора — внесок капіталу щонайменше 50 000 € (для інвестора — від 500 000 € або понад 50 робочих місць), перший дозвіл дають на 90 днів. Народна ж схема інша: «берешся сам до себе на роботу на мінімалку, фірма показує ~рік реального обороту». Ці дві речі не сходяться, а точний механізм саме для категорії тимчасового захисту офіційно ніде не закритий — це треба питати напряму в IGI, не вірити «помагаторам».

Що відомо точно: на «нульовці» й голих мінімалках статусу не дають, IGI дивиться рух коштів по рахунку. Тому фірму радять відкривати заздалегідь — щоб на момент, коли захист скасують, у неї вже була історія. Звідси й гірка приказка: «дай мені 1000 € — відкрию тобі фірму з рахунком», бо цінність тут не бізнес, а статус.

Скільки коштує тримати фірму

Головні гроші — не податок, а щомісячне обслуговування:

Ліцензований бухгалтер (contabil autorizat) — ~100 €/міс за мінімальний набір, буває 100–150 €.
Юридична адреса (sediu social) — ~100–120 €/рік (можна купити віртуальну).
Зарплатний податок із мінімалки на себе — ~300–400 €/міс.
Цифровий підпис (DigiSign) — ~45 €/рік.
Сумарне утримання SRL — за різними оцінками ~250–500 €/міс.

Разова реєстрація «під ключ» через адвоката — від ~200 до ~1000 €, залежно від контори; коротка консультація юриста/бухгалтера — ~50 €. Висновок, до якого приходять майже всі: на малих доходах SRL «чисто заради ВНЖ» з'їдає сам себе обслуговуванням.

Податки: до чого готуватися

Основний режим — мікропідприємство (micro-SRL). З 1 січня 2026 діє єдина ставка 1% з обороту до 100 000 € (ставку 3% скасували, навіть IT тепер під 1%). Перевищив ліміт — автоматом переходиш на 16% з прибутку, і назад у micro вже не повернешся. Умова для 1%: мінімум один працівник на повну ставку або contract de mandat на адміністратора — «1% зовсім без нікого» не вийде.

Себе оформлюєш на мінімальну зарплату (4050 лей у 2025 і першій половині 2026, з 1 липня 2026 — 4325 лей). З неї йде повний зарплатний пакет: CAS (пенсійний) 25% + CASS (медичний) 10% + 10% податку з доходу, зверху роботодавець доплачує CAM 2,25%. На руки лишається близько 58% брутто — звідси народне «зарплатних під 40%».

Прибуток виводиш дивідендами. Ставка стрибала роками: 5% → 8% (2023–2024) → 10% (2025) → 16% з 2026. Це не плутанина в чиїхось головах, а зміна закону щороку. Плюс CASS 10%, якщо твій сукупний річний дохід перевищує 6 мінімальних зарплат (пороги ступінчасті — 6, 12 і 24 мінімалки).

ПДВ (TVA): стандарт 21%, пільговий 11% (підняли з 1 серпня 2025). Реєструватися платником обов'язково з обороту 395 000 лей (~78 тис. €) — стара цифра «60 000 €» уже неактуальна. Про загальні правила найманої роботи й утримань — Податки при роботі в Румунії.

З досвіду

Самі люди підсумовують це коротко: податки тут «майже як у Канаді», і рецепт один — менше їсти, більше заробляти.

Як відкрити і де застрягнеш

Сама реєстрація через ONRC (onrc.ro) — справа кількох днів (буває до місяця, а влітку 2024 онлайн-система ONRC лягла й тягнула тижнями). Порядок приблизно такий:

Закордонний паспорт + тимчасовий захист із вписаною адресою (без адреси не реєструють і рахунок не відкриють; не кожен власник житла дає адресу під захист — це окремий біль).
Юридична адреса (sediu social) — житло, офіс адвоката або куплена віртуальна.
Цифровий підпис (DigiSign, видають за ~15–20 хв) — ним підписуєш усе на сервісах ONRC/ANAF.
Резервування назви, вибір CAEN-кодів (видів діяльності), установчий акт (statut) — готує бухгалтер чи адвокат.
Certificat de înregistrare й статутний капітал.
Банківський рахунок і внесення капіталу.

Найбільший біль — не реєстрація, а банк. Румунські банки неохоче відкривають корпоративні рахунки українцям: комусь готово за день, комусь — три тижні мук, і ніколи не вгадаєш наперед, треба «увійти в довіру менеджеру». Для простого варіанту згадують ING, для українця з перспективою — Bank Transilvania, рідше UniCredit. Адміністратор за законом має бути один; найняти інших іноземців можна лише через окремий дозвіл на роботу (aviz de muncă). Документи на іноземні папери часто просять із завіреним перекладом.

Скільки треба статутного капіталу

Офіційно з 2026 мінімальний статутний капітал — 500 лей для нових фірм і 5000 лей для тих, у кого чистий оборот понад 400 000 лей. Старим SRL дали близько двох років, щоб довести капітал до норми.

Насправді по спільноті досі гуляє страшилка «з 2026 мінімум 8000 лей» — це цифра з початкового проєкту закону, який у такому вигляді не прийняли. Не лякайся її.

Бухгалтер — окремий біль

Звітність — декларації, e-Factura, SAF-T — може подавати лише сертифікований державою румунський бухгалтер (contabil autorizat). Без нього тепер фактично не обійтись. Найчастіше прохання у спільноті взагалі — «порадьте україно- чи російськомовного бухгалтера». Проблема в тому, що знайти такого, який говорить нашою або хоч англійською і реально знає закони, важко; багато хто скаржиться, що «бухгалтер лише гроші зібрав і нічого не зробив».

Слово «бухгалтер» через це стало майже мемом-позивним: щойно хтось його напише — підхоплюють, мовляв, були Перевізник і Механік, тепер є й Бухгалтер. Ставлення подвійне — то «не бухгалтер, а акула», то «це святі мученики, не чіпай їх».

Що змінилося у 2025–2026

Правила тут пересобирають щороку, тримай руку на пульсі:

micro-ліміт впав 250 000 € → 100 000 €, лишилась тільки ставка 1%.
Дивіденди підняли 10% → 16%.
TVA 19% → 21% (пільгова 11%), поріг реєстрації платником — 395 000 лей.
IT-пільгу (0% ПДФО для програмістів) скасували повністю з доходів за січень 2025 — на руки впало на ~10% і більше.
e-Factura й SAF-T стали обов'язковими, крипто оподатковується 16%, ANAF помітно посилив контроль за витратами фірм.

Напрям один: сірі схеми закриваються, цифровий контроль зростає.

Українська сторона: ФОП, резидентство, КІК

Багато хто роками сидить на захисті й працює на український ФОП — поки не робиш великих покупок (авто, нерухомість) і не хочеш легалізуватися, «все ок», втрати лише на комісіях за зняття готівки. Але є три речі, про які варто знати:

Український ФОП у ЄС не діє — щоб вести діяльність у Румунії, потрібна місцева форма (SRL/PFA).
Податкове резидентство: після 183 днів у Румунії формально стаєш податковим резидентом тут — далі питання подвійного оподаткування, по якому кожен «чув по-різному».
КІК: відкрив іноземну компанію (SRL) — за українським законом маєш повідомити свою податкову протягом 60 днів, інакше штраф.

Це вже українське законодавство, і його варто звіряти окремо з ДПС — у румунських джерелах його, звісно, нема. Якщо плануєш велику покупку через фірму, паралельно глянь Продаж і купівля авто і Митниця і виїзд з Румунії.

Коротко

Для нерезидента реальний варіант — SRL, PFA майже напевно не дадуть. Відкривають його заради ВНЖ, а не бізнесу, і працює це лише коли фірма реально крутить оборот десь рік. Податок (1% micro) — найменша з витрат; справжні гроші з'їдають бухгалтер, юр-адреса й мінімалка собі, разом ~250–500 €/міс. Поки діє захист і немає мети осісти надовго, з українським ФОП у родини частіше лишається більше грошей. Якщо ж ціль — лишитися (ВНЖ → ПМЖ → паспорт, нерухомість, кредит), відкривай SRL заздалегідь і шукай нормального бухгалтера. За спірними питаннями краще одразу до юриста, а не до «помагаторів».

Див. також: Тимчасовий захист у Румунії, Податки при роботі в Румунії, Як шукати роботу в Румунії, Переклад документів у Румунії, Юридична допомога, Румунське громадянство.