Монастирі та етно-Румунія

Це повільна, споглядальна Румунія — далека північ, де церкви розписані фресками просто зовні, хрести на цвинтарі жартують над смертю, а села живуть так, ніби надворі досі сто років тому. Їхати сюди найкраще з травня по жовтень і майже завжди з авто: усе розкидано по селах Буковини й Марамурешу, за пів країни від моря. Не для тих, хто женеться за пляжем і екшеном — для тих, хто хоче відчути «справжню», автентичну етно-Румунію.

Веселий цвинтар (Сепинца)

Кладовище, де над смертю сміються: сині хрести й дотепні епітафії

Мальовані монастирі Буковини

Цілі церкви, розписані святими зовні — і знаменитий синій Воронця

Марамуреш

Дерев'яні церкви, паровоз і села, що живуть як сто років тому

+Додати місцезнаєш круте місце — додай сторінку

Найкраще зібрати все в один маршрут по півночі: база для монастирів — Гура-Гуморулуй, для Марамурешу й Сепинци — Сігету-Мармацієй, і закладай мінімум 2-3 дні. Взимку тут красиво й по-справжньому автентично, але дороги між селами капризні, тож новачкам спокійніше їхати в теплий сезон.

Див. також: Румунія, Гори, природа і знакові дороги Румунії, Природні дива Румунії, Замки і фортеці Румунії.