🇷🇴 Румунія

Навіщо це потрібно

Тут усе працює чітко: хочеш щось офіційне — мусиш мати документ румунською. І не просто перекладений, а оформлений відповідно до правил. Це стосується всього — довідка про несудимість в Румунії, реєстрація в ANAF, відкриття рахунку, оформлення договір оренди житла в Румунії, PFA, SRL, отримання пільг або подання на румунське громадянство. Формально і чітко — переклад, засвідчення, апостиль. Інакше — розвернуть.

Як усе працює на практиці

Більшість випадків вимагає так званий присяжний переклад — це коли текст перекладає ліцензований перекладач, зі штампом, підписом, реєстраційним номером. Якщо подаєш щось серйозне — на громадянство, для суду, в консульство — додається ще й нотаріальне засвідчення підпису перекладача.

У випадках, коли документ іноземний (як наші українські свідоцтва), спочатку роблять апостиль у країні видачі, а вже потім переклад. Важливо: якщо апостиль стоїть на звороті документа, перекладається обидва боки.

Треба уважно перевіряти, як у тебе написане прізвище в різних документах. Якщо десь є варіації — краще узгодити з перекладачем. Один раз довелось переробляти переклад диплома, бо в апостилі було «Ievgenii», а в паспорті — «Yevhenii». Здається дрібницею, але для Румунії — ні.

Як усе виглядає насправді

Усі ці переклади — не про текст, а про формальність. Найперше — знаходиш перекладача, скидаєш йому скан або фото документа, обговорюєш формат (паперовий чи PDF), строки, ціну. Якщо потрібно нотаріальне засвідчення — краще уточнити одразу. Паперові переклади зазвичай прошивають нитками або скріплюють штампом і підписом.

Банки, наприклад, люблять мокрі печатки. У BCR просили саме так, коли я перекладав довідку про місце проживання з Дії. І хоча документ був електронний, просили принести переклад на папері з оригінальним підписом перекладача.

Для дитини робив переклад свідоцтва про народження, перекладач оформила його одразу з нотаріальним посвідченням. Пізніше використовував цей же документ для допомоги на дитину й подачі в школу — усюди пройшов без зауважень.

У випадку з відкриттям SRL чи PFA — перекладав посвідчення особи, договір оренди й одну довідку з України. Здивувало, що в ANAF просто присяжного перекладу було достатньо — нічого не вимагали додатково, навіть апостиль не запитали (але краще мати, бо від відділення до відділення бувають нюанси).

Куди звертатись і як обирати

Найзручніше — коли перекладач на зв’язку у WhatsApp або Telegram. Домовляєшся, надсилаєш скан, далі або зустрічаєшся, або отримуєш файл поштою. У деяких випадках навіть пересилали паперові переклади кур’єром із Бухареста.

Ось кілька контактів, які можу порадити з власного досвіду: Артем (Бухарест): швидкий, все офіційно, можна зробити прошивку з апостилем і перекладом, допомагає також із деклараціями. Телефон: +40743769738. Daniella: перекладає, допомагає з нотаріусами, знає українську і румунську. WhatsApp: +40 725 288 923. @annainternational: бюро, з яким кілька разів співпрацював — адекватно по термінах, роблять також нотаріальне завірення. Євген: надсилав PDF файли, все акуратно і швидко.

У всіх випадках краще одразу сказати, куди саме подаєш документ, бо іноді оформлення для ANAF і для консульства — це дві різні історії.

Для кого і що приймають

ANAF, банки та податкові органи зазвичай приймають просто присяжний переклад. Суди, консульства, посольства й департамент міграції часто просять нотаріально завірені переклади. Якщо подаєш диплом чи атестат — апостиль обов’язковий. А от для допомоги на дитину або субсидії достатньо звичайного присяжного перекладу без нотаріуса.