Податки при роботі в Румунії

Тут усе доволі просто: отримав дохід — заплати податки. Без різниці, громадянин ти, іноземець, айтішник, дизайнер чи репетитор. Якщо гроші зароблені в Румунії — привіт, податково.

Офіційно працюєш за контрактом? За тебе все платить роботодавець. І прибутковий, і пенсійний, і на медицину. Ніяких декларацій чи походів до ANAF — усе автоматом.

А от якщо ти фрілансер або працюєш віддалено на іноземну компанію, доведеться розібратись трохи глибше. Ти сам собі бухгалтер: реєстрація в ANAF, щорічна декларація, облік доходів.

І навіть коли просто купуєш каву або заправляєш авто — вже платиш. TVA (ПДВ) у Румунії 19% і тихенько захований у ціні кожної покупки.

А як щодо українців із тимчасовим захистом?

Тут теж усе чітко: якщо живеш у Румунії понад пів року або працюєш — маєш платити податки. Сам по собі статус тимчасового захисту тебе від цього не звільняє. Немає тут податкових пільг "для біженців" чи канікул.

Ключовий момент — скільки часу ти тут. Якщо пробув у Румунії понад 183 дні (і не обов’язково підряд, просто сумарно за рік) — привіт, ти податковий резидент. Щоб усе було офіційно, треба подати в ANAF анкету про прибуття — і вони вже скажуть, вважають тебе резидентом чи ні.

Якщо визнають резидентом — тоді ти маєш декларувати доходи не лише з Румунії, а й з усього світу. Отримуєш зарплату на ФОП в Україні? Здаєш житло у Львові? Працюєш на польську фірму з Бухареста? Усе це має бути задеклароване.

Якщо ж ще не минуло 183 дні, ти формально нерезидент. Це значить, що поки не зобов’язаний звітувати за українську зарплату чи інші іноземні доходи. Але щойно перевалює за пів року — ANAF може постукати.

Віддалена робота і подвійне оподаткування

Багато хто з українців продовжує працювати на Україну або інші країни, сидячи у Бухаресті, Клужі чи Сібіу. На перших порах усе виглядало безпроблемно: рахунок працює, замовлення йдуть, податки в Україні сплачені — а чого ще? Але з часом у людей почали з’являтись запитання, а потім і листи від румунської податкової ANAF.

Позиція Румунії доволі чітка: якщо ти живеш тут понад 183 дні — то ти податковий резидент. А значить, маєш подати декларацію і задекларувати свої доходи, навіть якщо вони з України чи США. Так, навіть якщо ти працюєш на українському ФОПі, податки в Україні справно платиш і нічого "румунського" не отримуєш.

Румунія в такому випадку каже: ми бачимо, що ти фізично працюєш звідси, користуєшся нашою медициною, дорогами, освітою — отже, сплати 10% прибуткового податку і внески на пенсію та охорону здоров’я. А те, що вже сплачено в Україні — це, як кажуть, «твої проблеми».

На щастя, між нашими країнами діє угода про уникнення подвійного оподаткування. Теоретично вона дозволяє врахувати сплачені в Україні податки при обчисленні румунських. Але на практиці це бюрократична гірка: довідка з української податкової, апостиль, переклад, подача в ANAF, очікування. Можна, але нервів піде чимало.

Дехто намагається довести, що центр їхніх життєвих інтересів залишився в Україні — мовляв, родина вдома, житло там, бізнес там. Іноді це спрацьовує, але процес тривалий і потребує узгодження між двома податковими. Простіше вже визнати себе резидентом і задекларувати дохід, особливо якщо він невеликий. У Румунії, до речі, дохід до ~10–11 тисяч євро на рік не оподатковується.

Головне — не ігнорувати. Бо можна «накопичити» проблеми на роки вперед. Найкраща стратегія — порадитись із бухгалтером, бажано тим, хто вже має справу з фрілансерами або українцями в Румунії. А там уже вирішите: подавати, не подавати, як оформити, що казати в ANAF, і чи треба ті 183 дні рахувати з точністю до години.

Форми бізнесу в Румунії

Якщо задумались відкрити свою справу в Румунії — варіантів чимало. Тут не лише класичне SRL, а й декілька форм самозайнятості: PFA, II, IF. Плюс — податковий режим Microîntreprindere, який дозволяє платити мінімум податків. Розбираємося, що до чого.

PFA — персональний фаворит фрілансерів
Це як український ФОП: працюєш від свого імені, ведеш спрощений облік, звітуєш сам. Реєстрація максимально проста — за кілька днів можна стартувати. Платиш 10% із чистого прибутку, а пенсійні й медичні внески — тільки якщо дохід перевищив певний поріг. Найчастіший вибір українців — особливо в ІТ та креативці.

II — якщо хочеш трохи більше
Întreprindere Individuală схожа на PFA, але дозволяє більше напрямів і найманих працівників (до 10 CAEN-кодів і 8 людей у команді). Якщо плануєш відкривати маленьку майстерню чи бізнес з родичами — ця форма стане у пригоді. Податки — ті самі, що в PFA.

IF — сімейний бізнес по-румунськи
Întreprindere Familială — це коли бізнес відкриває не одна людина, а вся родина. Можна мати будь-яку кількість напрямів, але працювати мають лише члени сім’ї — сторонніх не наймеш. Підходить для невеликих справ на довірі.

SRL — офіційно і по-дорослому
Це як ТОВ в Україні. Окрема юрособа, обмежена відповідальність, можливість масштабуватись, наймати людей, вести великі проєкти. Мінімальний статутний капітал — 1 лей. Облік — повний, бухгалтер обов’язковий. Але можливостей значно більше. Більшість підприємців, які хочуть будувати щось серйозне, з часом переходять на SRL.

Microîntreprindere — платиш 1% і спиш спокійно
Не окрема форма, а податковий режим для малого бізнесу. Якщо твоя SRL має до €500 000 обороту, найманого працівника і не займається консалтингом понад 20% доходу — платиш лише 1% з виручки. Раніше можна було навіть без працівників, тепер — обов’язково треба когось оформити. Але навіть з цим — це один із найвигідніших режимів для малого бізнесу. Щоправда, з 2025 поріг знизять до €250 000, а з 2026 — до €100 000. Тож слідкуйте за оновленнями.

Що ж обрати українцю?

Усе залежить від того, що ви плануєте — фрілансити, відкривати кавʼярню чи будувати стартап. Але є хороша новина: українці мають право відкрити будь-який вид бізнесу в Румунії — ті ж умови, що й для місцевих. І це не просто формальність: багато хто вже пішов цим шляхом і нормально працює «в білу».

Найпростіший варіант для старту — PFA.
Якщо ви фрілансер, айтішник, дизайнер, маркетолог чи працюєте на себе — PFA, швидше за все, ваш вибір. Реєстрація займає кілька днів, звітність не лякає, податки — помірні. Можна офіційно виставляти рахунки клієнтам з України чи Європи і спати спокійно.

Для більших справ — SRL.
Якщо ви вже дорослий дядько з бізнесом, шукаєте інвестиції або збираєтесь наймати людей — SRL (аналог українського ТОВ) буде розумнішим вибором. Так ви розмежуєте особисті ризики й бізнес-активи, отримаєте доступ до повноцінних можливостей компанії. Так, буде більше звітності й, скоріш за все, доведеться найняти бухгалтера — зате виглядатимете серйозно і перед партнерами, і перед банками.

Компроміс? Почати з малого.
Багато українців роблять так: спочатку відкривають PFA, працюють через нього, а якщо справа йде добре — створюють SRL і переносять діяльність на компанію. Це абсолютно легально, а головне — зручно.

А що там II та IF?
Це більш нішеві формати. II може бути доречним, якщо ви хочете вести кілька напрямків одразу і мати команду, але без повної юрособи. IF — це якщо з кумом вирішили відкрити родинну пекарню або невеликий ресторан і працювати самі без сторонніх. Але пам’ятайте: в IF усі члени сім’ї несуть відповідальність своїм майном і нікого «зі сторони» найняти не можна.

Що таке ANAF і навіщо він вам

ANAF (Agenția Națională de Administrare Fiscală) — це румунська податкова. Якщо хочете аналогію — суміш нашої ДПС і трохи митниці. Одна з тих установ, з якою рано чи пізно перетинається кожен, хто живе тут більше кількох тижнів. Хочете купити машину? Здати житло? Працювати офіційно? Усе починається з ANAF.

Багато українців дізнаються про нього випадково — коли щось уже горить. А дарма: краще знати наперед і не бігати з круглими очима в останній момент.

Податковий номер: CNP чи NIF?

У румунів є свій ідентифікаційний код — CNP, вписаний у внутрішній паспорт. Якщо ви отримали тимчасовий захист і маєте пластикову картку, то там теж є CNP — починається на літеру C і далі 13 цифр. І все, цього достатньо: ваш CNP автоматично працює як податковий номер.

Але якщо посвідки немає або вона не містить CNP, тоді доведеться отримувати NIF — це податковий код, який відкриває вам двері у світ офіційної діяльності: від подачі декларацій до відкриття рахунку в банку.

Онлайн-кабінет Spațiul Privat Virtual (SPV)

Румунська податкова не залишилась у 90-х. У неї є власний електронний кабінет — Spațiul Privat Virtual (SPV). Це щось на кшталт нашого Е-кабінету платника податків: можна подавати декларації, отримувати повідомлення, бачити нарахування, з’ясовувати, чого від вас хоче ANAF — і все це без походів до офісу.

Багато українців відкладають підключення до SPV "на потім", а потім дивуються, коли поштою приходить лист із податкової з вимогою щось терміново уточнити. Через SPV такі штуки приходять одразу, і реагувати на них можна швидко.

Як Румунія і Україна "співпрацюють" у податковому полі

Коротка відповідь: поки ніяк.

ANAF і українська ДПС не обмінюються між собою даними. Немає автоматичних перевірок чи запитів. Але це не означає, що можна ігнорувати правила — просто вся відповідальність лежить на вас.

Якщо ви стали податковим резидентом Румунії, вам потрібно:

повідомити українську податкову (через заяву на зміну податкової адреси),

правильно задекларувати доходи в обох країнах,

і, якщо потрібно, оформити звільнення від подвійного оподаткування.

Зворотна ситуація теж буває: ви все ще податковий резидент України, але отримали дохід у Румунії — тоді доведеться подати декларацію тут і паралельно показати дохід у ДПС.

Бонусний нюанс: соцвнески — окрема історія. Навіть якщо ви сплатили ЄСВ в Україні, це не звільняє вас автоматично від внесків у румунську пенсійну та медичну системи, якщо ANAF вважає вас своїм. Тобто можуть вимагати платити в обидві сторони.

Щоб не потрапити в подвійну петлю, слід оформлювати спеціальні довідки, спиратись на угоди між державами й обов’язково фіксувати зміни статусу.

Інші податки

ПДВ у ціні всього
У Румунії стандартний податок на додану вартість (TVA) — 19%. Він уже включений у ціну продуктів, послуг, оренди, бензину — окремо нічого дораховувати не треба. На деякі речі (їжа, книжки, ліки) — знижені ставки 9% і 5%. І ще сюди входять акцизи: на алкоголь, цигарки, пальне й солодке питво.

Автомобіль — плати не тільки за бензин
Якщо купуєте нове авто — 19% ПДВ вже в ціні. Вживане від приватної особи — без ПДВ. Щороку власник платить транспортний податок (impozit auto), сума залежить від об’єму двигуна. Наприклад, 1.4 л — десь 70 леїв на рік, а от 3.0 л — до 2000 леїв. Іноді доведеться пройти техогляд, розмитнення, переоформлення на румунські номери — це може обійтись у 1.5–2 тис. євро. Все залежить від машини й апетитів місцевих інстанцій.

Купили житло — платите щороку
Податок на нерухомість (impozit pe clădiri) — 0.1–0.2% на рік від оціночної вартості. Для квартири 50 м² це приблизно 200–400 леїв. Сплачується у два платежі на рік. Якщо здаєте квартиру — сплачуєте 10% із доходу мінус умовні витрати. Понад певну суму — ще й внесок на медстрахування.

Продаж нерухомості
Якщо майно у власності менше трьох років — податок 3% з усієї суми продажу. Більше трьох — 1%. Але цей податок сплачує продавець, і нотаріус його утримує автоматично.

Пенсія: з України — не чіпають, з Румунії — залежить від суми
Українську пенсію отримувати в Румунії можна, і податків на неї тут не беруть. Румунську пенсію не оподатковують до 3000 леїв на місяць. Вище — 10% ПДФО та внесок на медицину. Стаж в Україні і Румунії підсумовується — можна отримати пенсії з обох країн пропорційно. Так, офіційна робота тут “капає” вам на майбутню румунську пенсію.

Висновок

Податки — це не найприємніше, з чим хочеться мати справу після переїзду. Але краще один раз розібратись, ніж потім ловити листи з ANAF або з’ясовувати щось у паніці перед дедлайном. Насправді все не так страшно: у Румунії система досить прозора, ставки помірні, а податкова — не монстр із сокирою, а цілком робочий інструмент.

Багато українців уже спокійно працюють, ведуть бізнес, отримують допомогу, пенсії чи податкові компенсації. Якщо граєш чесно — перевірки і штрафи не чіпляються. А ще ANAF іноді може навіть бути “на вашому боці” — наприклад, коли йдеться про повернення переплати чи використання пільг.

Тож не бійтеся податків. Краще витратити кілька годин на розуміння системи і мати спокій. А далі — працювати, розвиватися, будувати нове життя і користуватись усіма можливостями, які вам дає Румунія як платнику податків.