Юридична допомога

Безкоштовна юридична допомога для українців у Румунії існує, але вона вузька: тобі дадуть оглядову консультацію й покажуть напрямок, а за реальний супровід — фірму, ВНЖ, суд — майже завжди доведеться платити. А навколо теми крутиться ціла армія самозваних «адвокатів» і відвертих шахраїв, тож головне правило просте: перевіряй усе по три рази й нікому не давай грошей без договору.

Куди йти безкоштовно — і що там реально дадуть

Тих, хто реально консультує безкоштовно, небагато, і черги до них живі. Найчастіше люди радять одне одному ось ці контори.

JRS Romania (Jesuit Refugee Service) — найзгадуваніша організація. Юрист, курси румунської, садочок, психолог, медицина, безпечний простір. Працюють із біженцями вже не один десяток років.

Адреса: Maior Ilie Opriș, sector 4, București, 041378
Телефони: +40 744 405 657 (українською), +40 732 129 238 (англ./рум.)
Email: jrsromania@gmail.com
Ще центри: Галац, Констанца

UNHCR / УВКБ ООН — сама правова допомога йде через партнерів, але гаряча лінія орієнтує, куди звертатися.

Гаряча лінія: +40 723 653 651, з 9:00 до 17:00
Карта статусів і послуг по всій країні — dopomoha.ro

Важливий момент: з 1 вересня 2025 UNHCR помітно скоротив присутність. Закрили офіси в Сучаві й Констанці, у Тімішоарі лишили урізаний формат, роздачу гумдопомоги та курси мови припинили, грошову допомогу призупинили. Правову допомогу лишили в пріоритеті — але саме її тепер тягнуть переважно НУО-партнери, насамперед CNRR.

CNRR (Румунська національна рада у справах біженців) — фактично саме сюди UNHCR відправляє по живого юриста. Консультують румунською, українською, російською, англійською: тимчасовий захист, азиль, натуралізація, возз'єднання сім'ї, зловживання чиновників.

Офіс: Strada Viespărilor (Vespasian) 19, et. 2, sector 2, București
Телефони: +40 21 312 62 10, +40 31 405 02 75, ще +40 730 073 170 і +40 721 206 926
Email: office@cnrr.ro, пн–пт 09:00–17:00
Присутність: Бухарест, Галац, Констанца, Сучава, Брашов

UNBR (Спілка адвокатів Румунії) — кампанія pro bono «Avocați pentru Refugiați». Зробили список адвокатів, готових безкоштовно консультувати й супроводжувати, з позначкою, хто якими мовами говорить (є українська, російська, англійська, італійська й інші).

Зелена лінія для українців: 0374 025 000

ACTEDO (Клуж) — pro bono правова допомога через мережу юристів-правозахисників, якщо ти на заході країни.

Зі слів спільноти консультації та супровід дають також IOM/МОМ (але тільки тим, хто має тимчасовий захист), Червоний Хрест, Caritas, AIDROM, ARCA в Галаці, Salvați Copiii. Офіційно на 2026 це не у всіх підтверджено, тож телефонуй і питай актуальне, перш ніж їхати.

Безкоштовно — це наскільки безкоштовно?

Офіційно JRS, UNHCR, CNRR і спілка адвокатів дають безкоштовну правову допомогу.

Насправді це майже завжди оглядова консультація: тобі пояснять, куди йти і що подавати, дадуть напрямок — і на цьому глибока частина закінчується. Реальний супровід (відкриття фірми, оформлення ВНЖ, суд) переважно переходить у платну площину. Плюс місць мало: набори груп ловлять, запис чекають тижнями. А після скорочення UNHCR безкоштовного ресурсу стало відчутно менше — у 2022–2023 допомоги було стільки, що люди влаштовували «тиждень подяки» організаціям; зараз питання номер один у чатах — «де знайти безкоштовного адвоката».

Захист, ВНЖ, ПМЖ, громадянство — що не плутати

Половина юридичних питань — це плутанина зі статусами. Розкладемо.

Тимчасовий захист (protecție temporară) — для тих, хто був в Україні до 24.02.2022, і їхніх сімей. Дає дозвіл на проживання з CNP (особистий номер), право працювати без окремого дозволу на роботу, первинну медицину, школу для дітей, доступ до соцзахисту. Оформлюєш у будь-якому офісі Генеральної інспекції з імміграції (GII) — список офісів тут; у Бухаресті люди зазвичай ідуть на Tudor Gociu 24A (сектор 4) або в Romexpo. Детальніше — у Тимчасовий захист у Румунії і Грошова допомога.

Офіційно тимчасовий захист продовжили автоматично до 4 березня 2027 — жодної заяви на продовження подавати не треба.

Насправді у спільноті роками не вщухає паніка «от-от скасують, захист заберуть», і саме під цю тривогу людей підштовхують передчасно платити за ВНЖ. Чергове продовження теоретично може бути оскаржене десь у судах, але станом на зараз захист чинний і працює сам.

Далі довша гра:

ВНЖ (дозвіл на проживання) — на підставі робочого контракту або власної фірми. За законом оформлюють приблизно за місяць, на практиці люди кажуть про 6–9. Один член сім'ї отримує ВНЖ, решта можуть бути при ньому.
ПМЖ (постійне проживання) — потрібно 5 років безперервного законного проживання на звичайному ВНЖ. Роки під тимчасовим захистом у цей строк не зараховуються — саме тому в спільноті збирають петиції, щоб ТЗ зараховували у вислугу. Поки що це лише запит, а не норма.
Громадянство — загалом 8 років законного проживання (або 5, якщо у шлюбі з громадянином Румунії), визнаним біженцям — 3 роки. Плюс сертифікат румунської на рівні B1 та інтеграція. Деталі — Румунське громадянство.

У чатах гуляє міф про громадянство «через 4 роки» — у законі такого строку немає, не ведись. Так само гуляють старі телефони організацій (наприклад, неактуальний номер CNRR) — звіряйся з контактами вище.

ВНЖ через фірму: план «лишитися»

Головний стратегічний меседж спільноти простий: тимчасовий захист — тимчасовий, тож надійний спосіб закріпитися — це ВНЖ через роботу або фірму. Найчастіше радять SRL.

За досвідом людей: фірма має реально попрацювати (хтось каже понад пів року, хтось — рік) — виписки з банку, податкова звітність, рух коштів. Тоді подаєш на ВНЖ по бізнесу, і захист, за поясненнями міграційної служби в Бухаресті, не анулюють. Орієнтири, які називають самі переселенці: відкрити SRL — до місяця, приблизно €500–800 під ключ із бухгалтером, мінімальний капітал 1 RON, мікроподаток близько 1%. Це зі слів спільноти, офіційно ціни ніхто не фіксував, тож май як орієнтир, а не як прайс. Про податковий бік — Податки при роботі в Румунії.

Окрема суперечлива думка: нібито PFA (ФОП) для ВНЖ не підходить, потрібне саме SRL із рухом коштів. Офіційно це не підтверджено — звіряйся з GII під свій випадок. І ще тривога 2025–2026: Румунія може посилити правила ВНЖ по роботі, ввели вимогу мовного сертифіката, тож «без юриста зараз кажуть нереально». Хто вже отримав ВНЖ по фірмі — у того не заберуть.

Самому збирати документи чи через посередника — вирішуй по грошах. Люди, що подавалися самостійно, платили лише за переклади, декларацію на дитину й подачу з адвокатом. Посередники беруть і €300–400 за документ (а їх десяток), «під ключ» доходило до €1500–5000. Приватний юрист, що спеціалізується на подачі, виходить у рази дешевше за фірму. Окрема місцева пам'ятка — блогер-«адвокат», що під кожним постом, хоч про ШІ, хоч про погоду, пришиває «оформлюйте ВНЖ, пишіть мені». Спільнота це давно розкусила.

Довіреність і нотаріат — найбуденніша морока

Найчастіша юридична потреба — навіть не статус, а папери: довіреність, переклади, апостилі, дублікати. Тут найбільше граблів.

Довіреність українець оформлює двома шляхами: через консульство України (нотаріуса там нема, текст готуєш сам у Word плюс фото документів, але запис довгий) або через місцевого румунського нотаріуса з повіреним перекладачем. Ціни, що називають: нотаріус близько 300 лей плюс переклад близько 250 лей, решта — за домовленістю.

Головний лайфхак, який рятує нерви: спершу знайди нотаріуса в Україні й замов у нього шаблон формулювань довіреності, і лише потім роби її в Румунії. Бо українські нотаріуси масово не приймають формулювання з румунських довіреностей — люди по три нотаріуси оббивали. Готову румунську довіреність потім усе одно треба перекласти в Україні й нотаріально звірити переклад — деталі в Переклад документів у Румунії.

За чутками, з 2024 деякі українські нотаріуси почали відмовлятися засвідчувати угоди відчуження майна за іноземними (неконсульськими) довіреностями — схоже, щоб військовозобов'язані розпоряджалися майном лише через консульство. Прямої заборони офіційно не було, але тенденцію згадують часто, тож закладай запас часу.

Коли треба судитися: оскарження і виплати

Тут найбільше гніву. Реальні гілки, де люди билися за своє:

Виплати на дітей (alocația de stat) і житлова програма 50/20. Кейси, коли гроші виплатили й вимагають назад, призупинили або прислали відписку замість рішення (decizie). Люди організовували колективні апеляції з готовим текстом і йшли в суд. Поширювана позиція: закон зворотної сили не має, виселити можна лише за рішенням суду, а письмова угода з власником житла — твій захист у поліції та суді.
Блокування банківських рахунків тих, хто отримував держдопомогу, — доходило до петицій у Національний банк Румунії.
Азиль (статус біженця). Якщо подаєшся — поки розглядають, офіційно не можна ні працювати, ні виїжджати, а підстави доведеться доводити через суд з адвокатом і перекладачем.

Окрема велика тема — авто. Штрафи з системи e-SIGUR приходять поштою, оскарження — це скарга в суд; штраф анулюється, якщо його не надіслали за 2 місяці або не стягнули за 5 років. Місцеві адвокати по ДТП хвалять («рве зі страхової за кожен сплачений долар»), але водночас попереджають: суди тут довгі, іноді дешевше заплатити штраф, ніж адвоката. І жорсткіше стало з правами: за кермом без посвідчення тепер світить від 1 до 5 років. Подробиці — ДТП, евакуатори, поліція, ПДР та штрафи, Страхування.

Українські справи на відстані

Окремий пласт — українські юридичні питання, які ведуть дистанційно, без поїздки додому: розлучення з-за кордону, аліменти, поділ майна, спадщина й продовження строку її прийняття, повторні свідоцтва з апостилем, дублікати, довідки про несудимість. Сюди ж — військово-облікове: оскарження штрафів ТЦК, зняття з розшуку через суд, справи СЗЧ, оскарження рішень Пенсійного фонду, майно на тимчасово окупованих територіях. Типова заплутана ситуація: людина оновила дані в Резерв+ із румунською адресою, а її все одно подали в розшук — і однозначної відповіді, що робити першим, у чатах нема. Такі справи веде український адвокат, не румунський.

Де розводять: червоні прапорці

Шахраїв на темі юридичної допомоги більше, ніж самої допомоги. Сигнали, після яких треба розвертатися:

Просять передоплату без договору, паспортні дані «для подачі в суд», обіцяють паспорт чи перевізника — і зникають. Договір на руках або нічого.
Громадянство «за корінням» чи «прискорено» за гроші — це розвод. Купити громадянство неможливо: після звірки баз паспорт анулюють, а реальні підстави все одно часто дають відмову.
Схема «оформи 1% землі на знайомого румуна» (бо іноземцям не можна володіти землею) — без цього 1% земля юридично не твоя, а ризики зі спадкоємцями й конфіскацією цілком реальні. Легальний шлях — SRL.

Якщо вже наскочив на шахрая — пиши в кіберполіцію України: ticket.cyberpolice.gov.ua.

І наостанок про «армію адвокатів»: таких «адвокатів» у чатах розвелось як грязі, і будь-хто раптом готовий «вирішити все, навіть на окупованих територіях». Чим гучніша обіцянка золотих гір — тим швидше закривай діалог.

Коротко

Безкоштовна консультація реально є — JRS, CNRR, UNHCR-лінія, зелена лінія UNBR; почни з дзвінка туди. Але глибокий супровід здебільшого платний, тож закладай гроші на фірму, ВНЖ чи суд. Тимчасовий захист чинний до 4 березня 2027 і продовжується сам — не панікуй і не плати за непотрібне. Хочеш лишитися надовго — думай про ВНЖ через фірму заздалегідь. І жодних передоплат без договору: на цій темі розводять частіше, ніж допомагають.

Див. також: Тимчасовий захист у Румунії, Грошова допомога, Довіреність у Румунії, Переклад документів у Румунії, SRL, Румунське громадянство.