Податки при роботі в Румунії

Тут усе доволі просто: отримав дохід — заплати податки. Без різниці, громадянин ти, іноземець, айтішник, дизайнер чи репетитор. Якщо гроші зароблені в Румунії — привіт, податково.

Офіційно працюєш за контрактом? За тебе все платить роботодавець. І прибутковий, і пенсійний, і на медицину. Ніяких декларацій чи походів до ANAF — усе автоматом.

А от якщо ти фрілансер або працюєш віддалено на іноземну компанію, доведеться розібратись трохи глибше. Ти сам собі бухгалтер: реєстрація в ANAF, щорічна декларація, облік доходів.

А як щодо українців із тимчасовим захистом?

Тут теж усе чітко: якщо живеш у Румунії понад пів року або працюєш — маєш платити податки. Сам по собі статус тимчасового захисту тебе від цього не звільняє. Немає тут податкових пільг "для біженців" чи канікул.

Ключовий момент — скільки часу ти тут. Якщо пробув у Румунії понад 183 дні (і не обов’язково підряд, просто сумарно за рік) — привіт, ти податковий резидент. Щоб усе було офіційно, треба подати в ANAF анкету про прибуття — і вони вже скажуть, вважають тебе резидентом чи ні.

Якщо визнають резидентом — тоді ти маєш декларувати доходи не лише з Румунії, а й з усього світу. Отримуєш зарплату на ФОП в Україні? Здаєш житло у Львові? Працюєш на польську фірму з Бухареста? Усе це має бути задеклароване.

Якщо ж ще не минуло 183 дні, ти формально нерезидент. Це значить, що поки не зобов’язаний звітувати за українську зарплату чи інші іноземні доходи. Але щойно перевалює за пів року — ANAF може постукати.

Віддалена робота і подвійне оподаткування

Багато хто з українців продовжує працювати на Україну або інші країни, сидячи у Бухаресті, Клужі чи Сібіу. На перших порах усе виглядало безпроблемно: рахунок працює, замовлення йдуть, податки в Україні сплачені — а чого ще? Але з часом у людей почали з’являтись запитання, а потім і листи від румунської податкової ANAF.

Позиція Румунії доволі чітка: якщо ти живеш тут понад 183 дні — то ти податковий резидент. А значить, маєш подати декларацію і задекларувати свої доходи, навіть якщо вони з України чи США. Так, навіть якщо ти працюєш на українському ФОПі, податки в Україні справно платиш і нічого "румунського" не отримуєш.

Румунія в такому випадку каже: ми бачимо, що ти фізично працюєш звідси, користуєшся нашою медициною, дорогами, освітою — отже, сплати 10% прибуткового податку і внески на пенсію та охорону здоров’я. А те, що вже сплачено в Україні — це, як кажуть, «твої проблеми».

На щастя, між нашими країнами діє угода про уникнення подвійного оподаткування. Теоретично вона дозволяє врахувати сплачені в Україні податки при обчисленні румунських. Але на практиці це бюрократична гірка: довідка з української податкової, апостиль, переклад, подача в ANAF, очікування. Можна, але нервів піде чимало.

Дехто намагається довести, що центр їхніх життєвих інтересів залишився в Україні — мовляв, родина вдома, житло там, бізнес там. Іноді це спрацьовує, але процес тривалий і потребує узгодження між двома податковими. Простіше вже визнати себе резидентом і задекларувати дохід, особливо якщо він невеликий. У Румунії, до речі, дохід до ~10–11 тисяч євро на рік не оподатковується.

Головне — не ігнорувати. Бо можна «накопичити» проблеми на роки вперед. Найкраща стратегія — порадитись із бухгалтером, бажано тим, хто вже має справу з фрілансерами або українцями в Румунії. А там уже вирішите: подавати, не подавати, як оформити, що казати в ANAF, і чи треба ті 183 дні рахувати з точністю до години.

Податок на покупки і споживання. В Румунії діє податок на додану вартість (TVA) – стандартна ставка 19%, вже закладена в ціну більшості товарів і послуг. Тобто коли ви купуєте продукти в магазині, орендуєте житло чи заправляєте авто, ви сплачуєте 19% ПДВ, але окремо цього ніяк не оформлюєте. Є знижені ставки 9% і 5% для певних категорій (харчові продукти, книги, готелі тощо). Акцизи включені в ціну пального, алкоголю, тютюну і навіть деяких солодких напоїв. Також кожен платить місцеві податки на майно – про них детально далі.

Форми бізнесу в Румунії

Якщо ви плануєте відкрити свою справу в Румунії, варто розібратися з доступними організаційними формами. Тут існує кілька варіантів підприємництва, схожих і водночас відмінних від українських ФОПів та ТОВ. Найпоширеніші форми: PFA, II, IF (усі три – різновиди самозайнятості), а також компанії – SRL (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог українського ТОВ) і особливий податковий режим microîntreprindere (мікропідприємство). Нижче – коротко про кожну форму, їхні особливості оподаткування та що найчастіше обирають українці.

PFA (Persoană Fizică Autorizată) – фізична особа-підприємець

PFA – це аналог українського ФОПа, фізособа-підприємець. Ви реєструєтесь як самозайнята особа, можете надавати послуги чи торгувати від свого імені. PFA прив’язаний до вашого особистого податкового номера, не є окремою юрособою. Відповідальність несе підприємець усім своїм майном (як і в Україні для ФОП). Плюс PFA – дуже проста реєстрація і мінімум бюрократії: можна вести “спрощений облік” самому, без найму бухгалтера startco.ro . Є обмеження – не більше 5 видів діяльності (CAEN-кодів) і максимум 3 наймані працівники startco.ro startco.ro . Оподаткування PFA достатньо лояльне: податок 10% лише на чистий дохід (прибуток) taxsummaries.pwc.com . Витрати можна віднімати, тож податок платиться зі залишку після витрат. Крім того, самозайняті сплачують пенсійний внесок (CAS) і медичний внесок (CASS), але тільки якщо дохід перевищує певні пороги. Наприклад, у 2023 році якщо чистий річний дохід більший ~36 000 леїв (≈€7 300), треба платити CAS; якщо менший – внесок добровільний taxnews.ro taxnews.ro . Сума фіксована: ~9 000 лей на рік пенсійного внеску при доході 36–72 тис. лей, і ~18 000 лей якщо вище 72 тис. taxnews.ro taxnews.ro . На охорону здоров’я пороги ще нижчі – внесок CASS ~1 800 лей на рік вже при доході понад 18 000 лей taxnews.ro . Якщо ж заробіток невеликий, соціальні внески можна не платити взагалі, і держава все одно вас обслуговуватиме (хоча за бажанням люди деколи платять мінімум, щоб ішов стаж і медичне страхування). Українці найчастіше обирають саме PFA для фрілансу чи ІТ-послуг – кажуть, що це найпростіший спосіб працювати “в білу” і платити податки в Румунії. Докладніше про процедури та звітність – на сторінці PFA.

Întreprindere Individuală (II) – індивідуальне підприємство

II – це теж підприємець-фізособа, схожий на PFA, але з деякими відмінностями. У Intreprindere Individuală може бути до 10 видів діяльності і до 8 найманих працівників startco.ro . Тобто II підходить, якщо ви самозайнятий, але плануєте трохи більший масштаб (наприклад, мати маленьку майстерню з працівниками). Вимоги до реєстрації – такі ж, як у PFA (потрібно підтвердити кваліфікацію в обраній сфері тощо) startco.ro startco.ro . Податки для II аналогічні: 10% з чистого доходу + внески за тими ж правилами. Юридичного розділення майна теж нема – підприємець відповідає особисто. Цю форму обирають рідше, бо для більшості достатньо PFA. Втім, якщо плануєте багато напрямків чи більшу команду, II може стати в пригоді (хоча в такому разі багато хто вже воліє зареєструвати SRL). Докладніше про нюанси – див. II.

Întreprindere Familială (IF) – сімейне підприємство

IF – сімейна форма бізнесу. Це щось схоже на наше сімейне фермерське господарство або просто спільний бізнес родичів. IF реєструється на мінімум двох членів сім’ї (родичів), які спільно ведуть справу startco.ro . Важливо: IF не може наймати сторонніх працівників startco.ro

– працюють тільки самі члени сім’ї. Зате видів діяльності необмежено

startco.ro . Оподаткування так само за схемою 10% з прибутку + внески за потреби. Відповідальність – спільна, всім майном учасників. Цю форму використовують нечасто; кажуть, її має сенс обрати, коли хочете всією родиною відкрити малий бізнес без утворення компанії. Наприклад, сімейний ресторанчик чи ремісничу справу. Детальніше – на сторінці IF.

SRL (Societate cu Răspundere Limitată) – товариство з обмеженою відповідальністю

SRL – це аналог українського ТОВ. Юридична особа, яку можуть заснувати одна або декілька осіб (навіть один українець може відкрити SRL на 100% свого капіталу). Відповідальність обмежена вкладеним капіталом, особисте майно власників у безпеці – саме за це SRL цінують підприємці. Мінімальний статутний капітал символічний (1 лей). SRL потрібно реєструвати в Торговому реєстрі, готувати установчі документи, стати на податковий облік – це вже трохи складніше, ніж для PFA, але посильне. Зазвичай наймають бухгалтера для супроводу SRL, бо потрібно вести повноцінну подвійну бухгалтерію. Проте і можливостей у компанії більше: можна офіційно наймати необмежено працівників, займатися будь-яким законним видом бізнесу, відкривати рахунки, участувати в тендерах тощо. Податки SRL залежать від розміру бізнесу. Стандартно компанії в Румунії платять 16% податку на прибуток (CIT) taxsummaries.pwc.com . Тобто зі своїх прибутків (доходи мінус витрати) SRL сплачує 16% до бюджету. Але для малого бізнесу існує спеціальний режим – microîntreprindere.

Microîntreprindere – мікропідприємство

Мікропідприємство – це не окрема юридична форма, а спрощений податковий режим для маленьких SRL. Якщо компанія відповідає певним критеріям, вона може сплачувати податок не з прибутку, а з виручки (обігу) – за дуже низькою ставкою. На 2023 рік вимоги такі: річний оборот не більше €500 000 (приблизно 2,5 млн лей) ascentgroup.eu , не більше 20% доходів – від консультативних чи управлінських послуг, і головне – щонайменше 1 найманий працівник cms-lawnow.com . Тобто зовсім без працівників новоспечене SRL більше не може бути мікропідприємством (раніше можна було, зі ставкою 3%). Тепер усі мікрокомпанії мусять когось працевлаштувати і тоді платять 1% від обороту cms-lawnow.com . (Якщо оборот мікрофірми перевищить поріг, з того кварталу вона автоматично перейде на стандартний податок на прибуток 16% taxsummaries.pwc.com .) Для порівняння, 1% з обороту часто вигідніше, ніж 16% з прибутку, тож мікрорежим дуже популярний серед малого бізнесу. Власники SRL часто оформлюють себе ж на роботу (директором) на мінімальну зарплату, щоб виконати вимогу щодо працівника і лишатися на 1% податку. Звісно, таке SRL тоді ще має витрати по зарплаті (платити собі ~30–40% зарплатних податків як роботодавець). Треба прораховувати, що вигідніше. Так чи інакше, для більшості невеликих компаній з оборотом до півмільйона євро мікроподаток вигідний. Українці, що запускають бізнес у Румунії, теж часто користуються цим режимом. Заувага: податкове законодавство міняється – поріг для micro знизять до €250 000 в 2025, а у 2026 – до €100 000 taxsummaries.pwc.com taxsummaries.pwc.com . Тому слід стежити за оновленнями. Детальніше про SRL і мікроподаток – на окремій сторінці SRL.

Що ж обрати українцю? Якщо ви плануєте фріланс чи самозайнятість, оптимальним вибором зазвичай буде PFA – найпростіший в оформленні та дешевший в обслуговуванні. Ви зможете легально виставляти рахунки клієнтам і сплачувати з них помірні податки. Багато айтішників, маркетологів, консультантів пішли цим шляхом і задоволені. Якщо ж ви націлені на бізнес із кількома партнерами, залучення інвестицій чи найм великої команди, краще одразу реєструвати SRL – це надійніша форма з погляду захисту бізнесу та можливостей росту. Витрати на ведення звітності в SRL вищі (послуги бухгалтера, аудит), зате ви розмежовуєте бізнес і особисті ризики. Є й компроміс: відкрити PFA для старту, а згодом, якщо справа піде вгору, заснувати SRL і перевести діяльність на компанію. До речі, багато українців так і роблять: спершу працюють як PFA, адже це займає лише кілька днів, а потім оформлюють SRL для більшого проєкту. Щодо II та IF – ці форми досить нішеві. II має сенс, якщо ви хочете бути самозайнятим, але з багатьма напрямками і працівниками (проте тоді вже простіше SRL). IF годиться, якщо ви разом із чоловіком/дружиною чи родичами вирішили започаткувати сімейний бізнес без утворення фірми – скажімо, родинне кафе. Але пам’ятайте, що в IF усі співвласники відповідають майном солідарно і не можуть наймати збоку нікого. В підсумку, універсального рецепту немає – вибір залежить від ваших цілей. У будь-якому разі, радісна новина: українцям дозволено відкривати будь-який з цих видів бізнесу на рівних правах із румунами (статус тимчасового захисту дає це право). Нерідко місцеві юристи і бухгалтери самі пропонують свої послуги українським підприємцям – в соцмережах можна знайти рекомендації перевірених спеціалістів, які допоможуть з реєстрацією.

ANAF – румунська податкова служба

ANAF (Agenția Națională de Administrare Fiscală) – це Державна податкова адміністрація Румунії. Аналог української податкової (ДПС) та частково митниці. З ANAF вам так чи інакше доведеться стикнутись, якщо ви плануєте жити або працювати тут тривалий час. Податкова відповідає за присвоєння податкових номерів, прийом декларацій, стягнення податків, перевірки тощо. Багато українців спершу навіть не знають про її існування – доки не виникає нагода, наприклад, купити машину чи отримати дохід. Ось тоді і з’ясовується, що іноземець повинен стати на облік в ANAF і отримати місцевий податковий номер.

Податковий номер (NIF). У Румунії кожен громадянин має особистий код CNP (Cod Numeric Personal) – щось на кшталт нашого ІПН, вписаний у внутрішній паспорт. Біженцям з України, які отримують дозвіл на проживання з тимчасовим захистом, теж присвоюють CNP – він зазначений на пластиковій посвідці (буковка “C” і 13 цифр). Якщо у вас є CNP, то додатковий номер у податковій вам не потрібен avoconsult.ro

CNP автоматично є ідентифікатором в ANAF. Але багато українців не отримали одразу картки з CNP (особливо ті, що заїжджали по паспорту або з електронною візою D/ТС). У такому разі, щоб сплатити якийсь податок, вам потрібен NIF (Număr de Identificare Fiscală) – податковий номер. Його беруть і ті, хто не має посвідки, і навіть румуни, у яких з якихось причин нема CNP. Отримати NIF нескладно, але забюрократизовано: треба подати до ANAF заяву (форма 030), копію паспорта і документ, що обґрунтовує потребу в податковому номері

legal500.com . Наприклад, це може бути договір оренди житла (офіційно його треба декларувати і сплачувати податок), трудовий контракт, довідка про статус тимчасового захисту, купча на нерухомість тощо. Заяву подають особисто в офісі ANAF за місцем проживання або через представника (за дорученням) legal500.com . Після обробки (до 30 днів) вам присвоять NIF і видадуть документ-підтвердження legal500.com . Без цього коду ви технічно не зможете заплатити податки, подати декларацію, відкрити рахунок у банку і навіть уникнути подвійного оподаткування avoconsult.ro avoconsult.ro . Тому якщо плануєте будь-яку діяльність – подбайте про реєстрацію в податковій завчасно. Люди кажуть, що в Бухаресті черги в ANAF можуть бути довгі і не всі працівники знають англійську, тож радять приходити з перекладачем або звертатися по допомогу до волонтерів. Але загалом процедура реальна: тисячі українців уже отримали тут NIF. Докладні інструкції та поради щодо цього – на сторінці ANAF.

Онлайн-кабінет ANAF. У румунській податковій є електронний сервіс Spațiul Privat Virtual (SPV) – аналог українського Електронного кабінету платника. Там можна подавати декларації (наприклад, вже згадану форму про доходи нерезидента чи щорічну декларацію самозайнятого), бачити нарахування, перевіряти стан розрахунків. Для доступу треба зареєструватись: якщо у вас вже є CNP/NIF, румунський номер телефону та email, ви можете онлайн запросити підключення до SPV (підписавши заявку електронним підписом або підтвердивши особу особисто в офісі податкової). Багато українців цього не роблять, доки не знадобиться – і дарма, бо через SPV зручніше спілкуватися з податковою. Наприклад, коли ви подасте декларацію про доходи, ANAF може прислати вам лист з уточненнями поштою, а можна було б отримати його миттєво в електронному кабінеті. Втім, це радше порада для тих, хто планує залишатися надовше.

Взаємодія з українською ДПС. Податкові органи України і Румунії поки що напряму даними не обмінюються, тому ви самі маєте декларувати доходи по обох сторонах. Українці, що стали резидентами Румунії, можуть подати в Україні заяву про зміну податкової адреси, щоб їхній український податковий облік “заморозили” (принаймні на час війни українська податкова лояльно ставиться до тих, хто виїхав). Якщо ж ви сплатили податки в Румунії, а Україна теж хоче – доведеться скористатись згаданою угодою про уникнення подвійного оподаткування і показати українській ДПС, що тут уже сплачено (або навпаки). Як це зробити – тема окремої розмови (див. сторінку Подвійне оподаткування). Важливо: податкові й соціальні зобов’язання – різні речі. Сплативши ЄСВ в Україні, ви не звільняєтесь автоматично від сплати соцвнесків у Румунії, якщо тут вважаєтесь резидентом. Тобто можуть бути ситуації, коли і український Пенсійний фонд, і румунська Casa de Pensii вимагатимуть внесків. Це теж вирішується окремо за допомогою угод соцзабезпечення (більше в розділі про пенсії).

Податки при купівлі автомобіля

Багато хто з нас приїхав до Румунії на власному авто. А дехто вже тут купує машину – наприклад, недорогу вживану, щоб їздити по місту. Розберімося, які податки при цьому виникають.

ПДВ при купівлі. Якщо ви купуєте нове авто в салоні в Румунії, ціна включатиме 19% ПДВ. Додатково нічого доплачувати не треба – дилер сам перерахує податок державі. Якщо ж купуєте вживану машину у приватної особи, то податку на продаж як такого немає – фізособи не сплачують ПДВ. Покупець просто оплачує оговорену суму продавцю. Єдиний нюанс: продавець (якщо це громадянин Румунії) при другому і наступних продажах машин за рік повинен задекларувати дохід і сплатити 10% податку як з інвестиційного прибутку. Але на практиці цим переймається продавець, не ви. Ви як покупець мусите лише переоформити авто на себе у поліції та повідомити податкову для нарахування транспортного збору.

Реєстраційний збір. Станом на 2023 рік Румунія скасувала екологічний податок при першій реєстрації автомобіля (раніше був сумнозвісний timbul de mediu – «екостампа», який платили за ввезені авто). Тож ввезення машини з-за кордону саме по собі не обкладається внутрішнім податком. Вам достатньо сплатити імпортне мито (якщо машина з України чи іншої країни поза ЄС) і ПДВ 19% – але увага: імпортовані особисті речі біженців звільнено від мита і ПДВ в межах норм, тож багато хто ввіз автівки без цих платежів. Іншими словами, якщо ви просто приїхали на своєму українському авто, ніхто не змусить вас одразу платити податки. Проблема виникає через рік-два: країни ЄС не дозволяють постійно їздити на нерезиденських номерах. Формально, після того як ви стали румунським резидентом (оформили посвідку), дається 90 днів на перереєстрацію автомобіля на румунські номери. В іншому разі машина вважається нелегально ввезеною. На практиці донедавна поліція закривала на це очі – в Румунії досі повно авто з українськими номерами. Але ситуація може змінитися. Наприклад, Німеччина з кінця 2024 року зобов’язала українців зареєструвати авто, що перебуває понад 1 рік у країні, і штрафує на €70 за порушення visitukraine.today . Польща взагалі дозволила їздити до кінця дії тимчасового захисту без переоформлення visitukraine.today . У Румунії спеціальних послаблень не оголошували. Тож усе більше українців вирішують офіційно реєструвати свої автомобілі тут. Для цього треба пройти техогляд (R.A.R.), сплатити митні платежі (якщо авто з України – мито 10% та акциз залежно від об’єму двигуна, та 19% ПДВ від оціночної вартості), після чого подати документи в поліцію на румунські номери. Це може влетіти в копієчку: як підрахували в одному виданні, сумарно переоформлення українського легковика в ЄС обходиться у €1,5–2 тисячі visitukraine.today visitukraine.today . Найдорожче – довести екологічний стандарт авто та придбати страхування (для новоприбулих воно коштує дорого) visitukraine.today . Саме через це багато наших і продовжують їздити з українською реєстрацією, сподіваючись “пронесе”. Люди розповідають, що поліція часом зупиняє машини на іноземних номерах, але поки що обмежується перевіркою документів і страховки. Та ризик штрафу з часом зростає. Якщо плануєте лишатись у Румунії надовго, радимо урахувати майбутні витрати на легалізацію авто – можливо, вигідніше продати українську машину і купити тут іншу (ціни на авто у ЄС часто нижчі, ніж удома visitukraine.today ).

Щорічний транспортний податок. Усім власникам авто в Румунії щороку треба сплачувати impozit auto – місцевий податок на транспортний засіб. Це аналог українського транспортного збору, але він прив’язаний не до ціни, а до об’єму двигуна. Ставки невисокі для малолітражок: наприклад, за легковик 1,4 л – близько 70 леїв на рік, 1,6 л – ~80 леїв. З ростом об’єму ставка прогресивно зростає: за 2,0 л може бути ~200 леїв/рік, а за великий двигун 3,0 – всі 1 500–2 000 лей на рік (бо там застосовується множник). Точні ставки встановлює місцева рада, тож від міста до міста суми різняться в межах, дозволених законом (але закон задає мінімум 0,1% від вартості для легкових авто romanianlawoffice.com romanianlawoffice.com , що приблизно відповідає зазначеним сумам). Сплачувати податок на авто треба двічі на рік – до 31 березня і до 30 вересня рівними частинами lege5.ro . Якщо сума невелика (до 50 лей), можна відразу за рік. Новопридбане авто ставиться на облік у податковій протягом 30 днів після купівлі (це робиться через Primăria – мерію, за місцем прописки власника). Як правило, нотаріус при оформленні договору купівлі-продажу подає дані до податкової сам, але не зайве перепитати. До речі, пільги: від сплати цього податку звільняються особи з інвалідністю за одне авто impozitauto.ro , деякі ветерани та власники гібридних/електроавто (в деяких містах для них нульова ставка або 50% від стандартної). Проте електромобілів в Румунії поки мало, тож і податок на них символічний.

Податки на нерухомість

У Румунії при купівлі нерухомості сплачуються не надто високі податки, але варто їх врахувати. По-перше, всі угоди купівлі-продажу оформлюються у нотаріуса, і покупець оплачує нотаріальний збір – це плата за послуги нотаріуса + державне мито за реєстрацію угоди. Разом виходить близько 1% від ціни житла (тут є регресивна шкала: наприклад, 0,5% на перші 60 000 € ціни і 0,2% на суму понад, плюс ПДВ на послуги нотаріуса). Нотаріус одразу подає дані до органів, тож окремо декларувати покупку не треба. По-друге, податок на дохід від продажу нерухомості – його платить продавець. З 2023 року для фізичних осіб діють прості правила: якщо майно було у власності менше 3 років, держава забере 3% від повної ціни продажу, якщо володіли понад 3 роки – 1% від ціни notariate.ro . Цей податок утримує нотаріус прямо з суми угоди і перераховує державі, тож продавцю приходить трохи менше грошей “чистими”. Для покупця ж це не витрата, хіба що опосередковано (можливо, продавець закладе свій податок у ціну). Винятки: якщо продається єдине житло за ціною до ~€120 000, податок можна не платити (пільга для малозабезпечених сімей). Також угоди дарування між близькими родичами і спадкування звільнені від цього збору.

Щорічний податок на нерухомість. Власники житла в Румунії щороку платять impozit pe clădiri – податок на будівлі (квартиру, дім). Його ставка значно нижча, ніж в Україні була б: для фізичних осіб це 0,1% від оціночної вартості житла на рік romanianlawoffice.com romanianlawoffice.com . Оціночну вартість визначають за нормативами (наприклад, ~397 лей/м² для стандартного цегляного будинку romanianlawoffice.com ) з поправкою на знос. Виходить, що за квартиру 50 м² власник платить десь ~200 леїв на рік. У великих містах ради можуть ставку підняти до 0,2%, але це все одно помірно. Податок сплачується до місцевого бюджету громади, двома частинами до 31 березня і 30 вересня (як і транспортний) romanianlawoffice.com . Якщо у вас дві і більше квартири у власності, на другу і наступні можуть бути підвищені коефіцієнти (щоб стримувати спекуляції) romanianlawoffice.com . Для юридичних осіб податки на нерухомість вищі – 1% і більше, але приватних осіб це не стосується dentons.com .

Оренда. Якщо ви здаєте свою румунську нерухомість в оренду, отриманий дохід оподатковується за ставкою 10%. При цьому 40% доходу звільняється від оподаткування як умовні витрати taxsummaries.pwc.com , тобто фактично ефективна ставка ~6%. Орендодавець-фізособа зобов’язаний подати декларацію про орендні доходи (Declarație Unică) і сплатити податок раз на рік. Також із 2023 року, якщо річний дохід від оренди перевищує 72 000 лей (~15 000 €), доведеться сплатити ще й повний внесок CASS 10% (≈ 7 200 лей) за медичне страхування. Але більшість приватних орендодавців у ці межі не заходять. Деякі українці, які переїхали надовго, вже купують тут житло і навіть здають його іншим – тоді це правило треба мати на увазі. Для наймачів (орендарів) якихось додаткових податків немає, все закладено в орендну плату. Якщо ж ви самі орендуєте квартиру, переконайтеся, що власник оформив із вами офіційний контракт і зареєстрував його в ANAF – тоді ви матимете правовий захист і зможете отримати компенсації (наприклад, допомогу на оплату житла для біженців, якщо діє програма). В іншому разі орендодавець ухиляється від податків, і такі “сірі” угоди тут теж трапляються.

Чи може українець купити нерухомість? Так, прямої заборони нема. Громадяни України на статусі тимчасового захисту можуть вільно купувати квартири, будинки, нежитлові приміщення. Єдина заковика – земельні ділянки. Закон Румунії дозволяє громадянам країн ЄС купувати землю на тих же умовах, що й румунам. А от для громадян країн поза ЄС, зокрема України, діють певні обмеження: сільськогосподарські і лісові землі придбати важко (хіба через створення місцевої компанії-SRL), а от під забудованою нерухомістю – можна. Простіше кажучи, якщо ви купуєте квартиру – земля під будинком вам і не потрібна (вона у власності всіх співвласників будинку або муніципалітету). Якщо купуєте будинок, то земельна ділянка під ним теж відійде вам у власність, оскільки це “цільове призначення – для забудови” (для громадян України це дозволено на основі взаємності). Угоду все одно посвідчує нотаріус, який перевіряє ваш статус. Багато українців вже стали власниками житла в Румунії – особливо ті, хто вирішив переселятися надовго. Люди кажуть, що процедура не надто складна: потрібно мати закордонний паспорт, іноді нотаріус просить довідку про несудимість (перекладену) чи про сімейний стан. Податки, як ми з’ясували, – цілком адекватні. Головне, не забудьте щороку сплачувати той самий податок на нерухомість, навіть якщо ви повернулися в Україну (можна онлайн через ghiseul.ro, попередньо ставши на облік в мерії). Якщо плануєте продати придбане тут житло, майте на увазі 3%/1% податок – можливо, варто почекати 3 роки, щоб зекономити на ставці.

Оподаткування пенсій

Рано чи пізно постає питання пенсій – як українських, так і румунських. Тут є кілька аспектів: оподаткування пенсійних виплат і право на саму пенсію.

Українська пенсія в Румунії. Якщо ви отримуєте українську пенсію і проживаєте в Румунії, то, по-перше, можете оформити її виплату на румунський рахунок (через Western Union або міжнародний переказ, Пенсійний фонд України має такі механізми для виїхавших). Податком українська пенсія не обкладається (в Україні вона звільнена від ПДФО). Румунія теж не повинна нічого стягувати, якщо ви не визнані податковим резидентом тут. Навіть якщо визнані, згідно угоди про уникнення подвійного оподаткування пенсії оподатковуються тільки в країні їхнього призначення. Тобто українську пенсію має право обкладати податком лише Україна (яка цього не робить), а румунська податкова не втручається. Втім, траплялися випадки, коли банки чи чиновники плуталися – тоді варто показати угоду і за потреби проконсультуватися з юристом. В цілому ж отримувати свою законну пенсію з України, мешкаючи за кордоном, – це нормально і можливо.

Пенсія за роботу в Румунії. Якщо ви офіційно працюєте тут і сплачуєте соціальний внесок CAS (25%), ці внески не пропадуть дарма. Вони акумулюються на вашому особистому рахунку в Casa Națională de Pensii Publice (CNPP). Наразі і Україна, і Румунія приєдналися до багатосторонніх конвенцій, що дозволяють зараховувати трудовий стаж одне одного. Фактично ваші періоди роботи в Україні та Румунії можуть підсумовуватися для набуття права на пенсію. Наприклад, якщо в Україні у вас 10 років стажу, а в Румунії відпрацюєте ще 5, то можна буде отримувати часткові пенсії з обох країн: українську (за 10 років, якщо Україна визнає мінімальний стаж виконаним з урахуванням румунського періоду) і румунську (за 5 років, після досягнення пенсійного віку). Щоправда, кожна з держав платитиме пропорційну частку. Мінімально для пенсії в Румунії треба 15 років внесків. Пенсійний вік тут зараз 65 років (чоловіки) і ~63 роки (жінки, поступово зрівняють до 65). Оподаткування румунських пенсій залежить від суми. Невеликі пенсії не оподатковуються взагалі. Зокрема, з 2024 року перші 3 000 лей на місяць звільнені від податку, а 10% ПДФО утримують тільки з суми понад цей поріг cnpp.ro cnpp.ro . Наприклад, якщо пенсія 4 500 лей, то податок візьмуть з 1 500 лей (частина, що вище 3 000), тобто 150 лей, а решта не чіпається snpp.ro mmuncii.ro . Крім того, заможні пенсіонери сплачують внесок на медстрахування: 10% із суми, що перевищує 3 000 лей (станом на 2025 рік) cnpp.ro snpp.ro . Але більшість рядових пенсій до цих меж не дотягують, тому податків з них немає. Для порівняння, середня пенсія у Румунії – близько 2 000 лей, і вона не оподатковується. Високі пенсії бувають у суддів, прокурорів тощо – там держава вже вводить додаткові збори.

Переведення пенсії за кордон. Приємна новина: якщо ви заробили собі пенсію в Румунії, ви зможете отримувати її в Україні чи будь-де. Румунія виплачує належні суми й нерезидентам (шляхом банківських переказів). І навпаки, як ми згадали, українську пенсію можна отримувати за кордоном. Тобто наші країни співпрацюють у соціальній сфері, щоб люди не втрачали заробленого. У рамках угод діє принцип “пропорційності”: кожна країна платить за свій стаж. Наприклад, якщо ви пропрацювали 20 років в Україні і 10 у Румунії, то в 65 років отримаєте дві пенсії: українську (20/30 від повної української пенсії) і румунську (10/35 від повної румунської пенсії, бо тут повний стаж зараз 35 років). Подавати документи можна через одну з установ – за місцем проживання. Тобто перебуваючи в Румунії, ви зможете оформити і українську частину через румунську пенсійну касу (вони самі запросять ваші дані з України) romanianlawoffice.com romanianlawoffice.com . Це дуже спрощує життя мігрантів.

Загалом, пенсійні права українців у Румунії захищені міжнародними домовленостями. Хто працює офіційно, той не дарма віддає 25% зарплати – ці гроші підуть на вашу майбутню пенсію. А хто вже на пенсії, може спокійно жити тут і отримувати виплати з дому, не боячись додаткових податків. Звісно, оформлення бюрократичне і може зайняти час, але це вже тема окремої статті. Якщо маєте специфічні запитання – звертайтеся на гарячі лінії пенсійних фондів або до консульств, там мають інформацію для наших громадян-пенсіонерів.

Висновок: податки – це не те, чим хочеться займатися після переїзду, але розібратися необхідно, щоб спати спокійно. Румунська система оподаткування досить прозора і ставки тут помірні. Багато українців вже успішно інтегрувались: сплачують податки, відкривають бізнеси і навіть отримують румунські соціальні виплати. Якщо сумлінно виконувати вимоги – вам навряд чи дошкулятимуть перевірками чи штрафами. Навпаки, податкова може стати другом, якщо знати свої права: наприклад, вимагати повернення переплаченого податку або користуватися податковими пільгами (для сімей з дітьми, для IT-спеціалістів, інвесторів тощо – такі теж є). Тож бажаємо успіхів у фінансових справах, платіть податки вчасно і користуйтесь всіма можливостями, які надає вам Румунія як платнику податків!