Країнопедія - Внесок користувача [uk]

🇷🇴 Румунія

2025-08-22T12:42:09Z

78.96.84.187: /* Робота */

'''Румунія''' — країна Європейського Союзу, яка прийняла велику кількість українців після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Тут тепло, близько до дому, місцеві привітні і є багато цікавого. Тут діє тимчасовий захист, існують державні та волонтерські програми підтримки, а також відносно простий доступ до медицини, освіти та ринку праці.

== 🚂 В'їзд ==

====З біометричним пасспортом====
Громадяни України можуть в'їжджати до Румунії без візи на підставі біометричного закордонного паспорта — до '''90 днів протягом 180-денного періоду''' 
[[Правило 180/90]]
🌐 [https://ec.europa.eu/assets/home/visa-calculator/calculator.htm Офіційний калькулятор днів перебування в ЄС (90/180)]

====Без біометричного пасспорту====
Якщо у вас немає біометричного закордонного паспорта, ви все одно можете в’їхати до Румунії '''як особа, що рятується від війни'''.

Румунія дозволяє перетинати кордон у спрощеному порядку:

* з внутрішнім паспортом (книжечкою або ID-карткою)
* з простроченим закордонним паспортом
* з свідоцтвом про народження (для дітей)
* у супроводі дорослих — якщо у дитини немає документів

У деяких випадках можливий в’їзд '''взагалі без документів''', якщо ситуація критична.

====З тваринами====
Румунія дозволяє громадянам України перетинати кордон разом із домашніми тваринами за спрощеною процедурою, навіть якщо у вас немає повного пакета ветеринарних документів.

* В’їзд '''без мікрочіпа''', щеплення від сказу або ветеринарного паспорта
* До '''5 тварин''' на одну особу (собаки, коти, тхори)
* У крайньому випадку — можливий в’їзд '''взагалі без документів'''

Це дозволено '''лише в контексті війни''' та гуманітарної ситуації.

На кордоні можуть спитати мету поїздки, але переважно пропускають без проблем.
Рішення про допуск на кордон приймає **прикордонна служба Румунії**. Якщо у вас немає біометричного паспорта — бажано мати **будь-який інший документ**, що посвідчує особу.

== 📄 Документи ==

'''Документи — ключовий етап адаптації в новій країні.''' Вони необхідні для легального перебування, працевлаштування, отримання медичних послуг, навчання та інших важливих аспектів життя в Румунії.

==== [[Тимчасовий захист у Румунії|Тимчасовий захист (protecție temporară)]] ====
Громадяни України можуть звернутися за [[Тимчасовий захист у Румунії|тимчасовим захистом]] у Румунії. Це дає змогу:
* легально перебувати понад 90 днів (до 4 березня 2026 року)
* отримати документ з CNP (персональний код)
* мати доступ до медичної допомоги, освіти, працевлаштування, соціальної підтримки
* зареєструвати місце проживання

Захист надається до 4 березня 2026 року (можливе продовження).

==== ВНЖ (дозвіл на проживання) ====
Окрім тимчасового захисту, є можливість оформлення '''дозволу на проживання (permis de ședere)''' на інших підставах:
* навчання
* працевлаштування
* возз’єднання з родиною
* гуманітарні або особисті причини

Для цього потрібно звернутися до міграційної служби (IGI), зібрати пакет документів та пройти процедуру реєстрації. ВНЖ зазвичай видається на 1 рік із можливістю продовження.

==== Громадянство Румунії ====
Оформлення громадянства можливе після тривалого легального проживання:
* щонайменше 8 років у Румунії (або 5 років у шлюбі з громадянином Румунії)
* знання румунської мови
* інтеграція в суспільство

Докладно — дивись сторінку: [[Громадянство Румунії]].

==== Інші документи ====
* '''Реєстрація в ANAF''' — податкова служба (важливо для офіційної роботи)
* '''Банківський рахунок''' — для зарплати або допомоги
* '''Медичне страхування''' — надається в межах тимчасового захисту, але також можна оформити окремо

==== Пов’язані сторінки ====

* [[Тимчасовий захист у Румунії]]
* [[Банківські рахунки]]
* [[Медична допомога]]
* [[Громадянство Румунії]]

== Житло ==
* Діє державна програма компенсації проживання для українців, що зупиняються в румунських громадян
* Тимчасові притулки та гуртожитки, надані волонтерами або місцевою владою
* Також можливо орендувати квартиру на загальних умовах

== Мобільний зв'язок та інтернет ==
* Основні оператори: Orange, Vodafone, Digi
* Безкоштовні SIM-карти для біженців видаються на пунктах допомоги
* Інтернет в Румунії — один із найшвидших у Європі

== Освіта ==
* Діти українців можуть навчатись у місцевих школах безкоштовно
* Доступні підготовчі курси румунської мови
* Університети відкривають квоти для студентів з України

== Медицина ==
* Українці з тимчасовим захистом мають право на базові медичні послуги
* Необхідно зареєструватися у сімейного лікаря (medic de familie)
* Екстрена допомога доступна безкоштовно

== 💼 Робота ==
Працювати в Румунії можна і навіть без дозволу — якщо є тимчасовий захист. Але головне — знайти нормального роботодавця. Одні дають контракт, платять справно, ще й допомагають із документами. Інші — без договору, без гарантій, обіцяють гори, а потім просто не платять. На жаль, таке теж буває.

Якщо контракт є — [[Податки при роботі в Румунії | податки]] платить роботодавець, усе чесно. Якщо «на чорну» — це вже твій ризик. Були історії й про «гарантійні внески», й про підроблені документи — глянь у [[Шахрайство з роботою в Румунії]], щоб не встрягати в неприємності.

=== Де шукати і кого беруть ===

Хтось знаходив роботу через знайомих за два дні. Хтось місяць писав усім на OLX і тільки тоді пішов на склад. Найчастіше беруть на клінінг, швейки, кухню, догляд, склади, кур’єри, іноді — водії, рецепціоністи, працівники в готелях. Усе зібрали в [[Як шукати роботу в Бухаресті]].

Студентам легше знайти волонтерство або підробітки — є навіть оплачувані. Дивись [[Робота і волонтерство для студентів]]

=== Ще варіанти ===

У [[Агентства з працевлаштування в Румунії]] є список тих, кого радили. А ще є державна служба [[ANOFM]] — вони не беруть комісії, можна спробувати.

Якщо хочеш працювати на себе — можна зробити [[PFA або SRL|ФОП або компанію]]. Люди відкривали, писали, що реально, особливо якщо фрилансиш або щось своє запускаєш. Покроково все є в [[Як відкрити PFA або SRL у Румунії]].

== Допомога ==
[[Допомога з житлом]]

== Корисні посилання ==
* [https://dopomoha.ro/ua dopomoha.ro] — офіційна платформа допомоги українцям у Румунії
* [https://refugees.ro/ refugees.ro] — інфо-ресурс від волонтерів
* [https://igi.mai.gov.ro/ Офіційний сайт імміграційної служби Румунії]
* [https://diamedica.ro/ Державна клініка у Бухаресті, що приймає українців]

== Телеграм чати ==
== Міста ==
[[Румунія/Бухарест]]
== Додаткові розділи ==
* [[Румунія/Тимчасовий захист]]
* [[Румунія/Житло]]
* [[Румунія/Медицина]]
* [[Румунія/Робота]]
* [[Румунія/Освіта]]
* [[Румунія/Переклад документів]]
* [[Румунія/Особистий досвід]]

----

''Ця сторінка оновлюється спільнотою. Якщо ти помітив/ла помилку або хочеш доповнити інформацію — [[Повідомити про неточність|повідом про це]].''

Податки при роботі в Румунії

2025-08-13T23:42:07Z

78.96.84.187:

Податки при роботі в Румунії

2025-08-13T23:35:57Z

78.96.84.187:

Податки при роботі в Румунії

2025-08-13T22:11:46Z

78.96.84.187:

Тут усе доволі просто: отримав дохід — заплати податки. Без різниці, громадянин ти, іноземець, айтішник, дизайнер чи репетитор. Якщо гроші зароблені в Румунії — привіт, податково.

Офіційно працюєш за контрактом? За тебе все платить роботодавець. І прибутковий, і пенсійний, і на медицину. Ніяких декларацій чи походів до ANAF — усе автоматом.

А от якщо ти фрілансер або працюєш віддалено на іноземну компанію, доведеться розібратись трохи глибше. Ти сам собі бухгалтер: реєстрація в ANAF, щорічна декларація, облік доходів.

І навіть коли просто купуєш каву або заправляєш авто — вже платиш. TVA (ПДВ) у Румунії 19% і тихенько захований у ціні кожної покупки.

=== А як щодо українців із тимчасовим захистом? ===

Тут теж усе чітко: якщо живеш у Румунії понад пів року або працюєш — маєш платити податки. Сам по собі статус тимчасового захисту тебе від цього не звільняє. Немає тут податкових пільг "для біженців" чи канікул.

Ключовий момент — скільки часу ти тут. Якщо пробув у Румунії понад 183 дні (і не обов’язково підряд, просто сумарно за рік) — привіт, ти податковий резидент. Щоб усе було офіційно, треба подати в ANAF анкету про прибуття — і вони вже скажуть, вважають тебе резидентом чи ні.

Якщо визнають резидентом — тоді ти маєш декларувати доходи не лише з Румунії, а й з усього світу. Отримуєш зарплату на ФОП в Україні? Здаєш житло у Львові? Працюєш на польську фірму з Бухареста? Усе це має бути задеклароване.

Якщо ж ще не минуло 183 дні, ти формально нерезидент. Це значить, що поки не зобов’язаний звітувати за українську зарплату чи інші іноземні доходи. Але щойно перевалює за пів року — ANAF може постукати.

=== Віддалена робота і подвійне оподаткування ===

Багато хто з українців продовжує працювати на Україну або інші країни, сидячи у Бухаресті, Клужі чи Сібіу. На перших порах усе виглядало безпроблемно: рахунок працює, замовлення йдуть, податки в Україні сплачені — а чого ще? Але з часом у людей почали з’являтись запитання, а потім і листи від румунської податкової ANAF.

Позиція Румунії доволі чітка: якщо ти живеш тут понад 183 дні — то ти податковий резидент. А значить, маєш подати декларацію і задекларувати свої доходи, навіть якщо вони з України чи США. Так, навіть якщо ти працюєш на українському ФОПі, податки в Україні справно платиш і нічого "румунського" не отримуєш.

Румунія в такому випадку каже: ми бачимо, що ти фізично працюєш звідси, користуєшся нашою медициною, дорогами, освітою — отже, сплати 10% прибуткового податку і внески на пенсію та охорону здоров’я. А те, що вже сплачено в Україні — це, як кажуть, «твої проблеми».

На щастя, між нашими країнами діє [[Подвійне оподаткування|угода про уникнення подвійного оподаткування]]. Теоретично вона дозволяє врахувати сплачені в Україні податки при обчисленні румунських. Але на практиці це бюрократична гірка: довідка з української податкової, апостиль, переклад, подача в ANAF, очікування. Можна, але нервів піде чимало.

Дехто намагається довести, що [[Центр життєвих інтересів|центр їхніх життєвих інтересів залишився в Україні]] — мовляв, родина вдома, житло там, бізнес там. Іноді це спрацьовує, але процес тривалий і потребує узгодження між двома податковими. Простіше вже визнати себе резидентом і задекларувати дохід, особливо якщо він невеликий. У Румунії, до речі, дохід до ~10–11 тисяч євро на рік не оподатковується.

Головне — не ігнорувати. Бо можна «накопичити» проблеми на роки вперед. Найкраща стратегія — порадитись із [[IT,_реклама_і_бізнес-послуги|бухгалтером]], бажано тим, хто вже має справу з фрілансерами або українцями в Румунії. А там уже вирішите: подавати, не подавати, як оформити, що казати в ANAF, і чи треба ті 183 дні рахувати з точністю до години.

Податок на покупки і споживання. В Румунії діє податок на додану вартість (TVA) – стандартна ставка 19%, вже закладена в ціну більшості товарів і послуг. Тобто коли ви купуєте продукти в магазині, орендуєте житло чи заправляєте авто, ви сплачуєте 19% ПДВ, але окремо цього ніяк не оформлюєте. Є знижені ставки 9% і 5% для певних категорій (харчові продукти, книги, готелі тощо). Акцизи включені в ціну пального, алкоголю, тютюну і навіть деяких солодких напоїв. Також кожен платить місцеві податки на майно – про них детально далі.

== Форми бізнесу в Румунії ==
Якщо ви плануєте відкрити свою справу в Румунії, варто розібратися з доступними організаційними формами. Тут існує кілька варіантів підприємництва, схожих і водночас відмінних від українських ФОПів та ТОВ. Найпоширеніші форми: PFA, II, IF (усі три – різновиди самозайнятості), а також компанії – SRL (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог українського ТОВ) і особливий податковий режим microîntreprindere (мікропідприємство). Нижче – коротко про кожну форму, їхні особливості оподаткування та що найчастіше обирають українці.

PFA (Persoană Fizică Autorizată) – фізична особа-підприємець

PFA – це аналог українського ФОПа, фізособа-підприємець. Ви реєструєтесь як самозайнята особа, можете надавати послуги чи торгувати від свого імені. PFA прив’язаний до вашого особистого податкового номера, не є окремою юрособою. Відповідальність несе підприємець усім своїм майном (як і в Україні для ФОП). Плюс PFA – дуже проста реєстрація і мінімум бюрократії: можна вести “спрощений облік” самому, без найму бухгалтера
startco.ro
. Є обмеження – не більше 5 видів діяльності (CAEN-кодів) і максимум 3 наймані працівники
startco.ro
startco.ro
. Оподаткування PFA достатньо лояльне: податок 10% лише на чистий дохід (прибуток)
taxsummaries.pwc.com
. Витрати можна віднімати, тож податок платиться зі залишку після витрат. Крім того, самозайняті сплачують пенсійний внесок (CAS) і медичний внесок (CASS), але тільки якщо дохід перевищує певні пороги. Наприклад, у 2023 році якщо чистий річний дохід більший ~36 000 леїв (≈€7 300), треба платити CAS; якщо менший – внесок добровільний
taxnews.ro
taxnews.ro
. Сума фіксована: ~9 000 лей на рік пенсійного внеску при доході 36–72 тис. лей, і ~18 000 лей якщо вище 72 тис.
taxnews.ro
taxnews.ro
. На охорону здоров’я пороги ще нижчі – внесок CASS ~1 800 лей на рік вже при доході понад 18 000 лей
taxnews.ro
. Якщо ж заробіток невеликий, соціальні внески можна не платити взагалі, і держава все одно вас обслуговуватиме (хоча за бажанням люди деколи платять мінімум, щоб ішов стаж і медичне страхування). Українці найчастіше обирають саме PFA для фрілансу чи ІТ-послуг – кажуть, що це найпростіший спосіб працювати “в білу” і платити податки в Румунії. Докладніше про процедури та звітність – на сторінці [[PFA]].

Întreprindere Individuală (II) – індивідуальне підприємство

II – це теж підприємець-фізособа, схожий на PFA, але з деякими відмінностями. У Intreprindere Individuală може бути до 10 видів діяльності і до 8 найманих працівників
startco.ro
. Тобто II підходить, якщо ви самозайнятий, але плануєте трохи більший масштаб (наприклад, мати маленьку майстерню з працівниками). Вимоги до реєстрації – такі ж, як у PFA (потрібно підтвердити кваліфікацію в обраній сфері тощо)
startco.ro
startco.ro
. Податки для II аналогічні: 10% з чистого доходу + внески за тими ж правилами. Юридичного розділення майна теж нема – підприємець відповідає особисто. Цю форму обирають рідше, бо для більшості достатньо PFA. Втім, якщо плануєте багато напрямків чи більшу команду, II може стати в пригоді (хоча в такому разі багато хто вже воліє зареєструвати SRL). Докладніше про нюанси – див. [[II]].

Întreprindere Familială (IF) – сімейне підприємство

IF – сімейна форма бізнесу. Це щось схоже на наше сімейне фермерське господарство або просто спільний бізнес родичів. IF реєструється на мінімум двох членів сім’ї (родичів), які спільно ведуть справу
startco.ro
. Важливо: IF не може наймати сторонніх працівників
startco.ro
– працюють тільки самі члени сім’ї. Зате видів діяльності необмежено
startco.ro
. Оподаткування так само за схемою 10% з прибутку + внески за потреби. Відповідальність – спільна, всім майном учасників. Цю форму використовують нечасто; кажуть, її має сенс обрати, коли хочете всією родиною відкрити малий бізнес без утворення компанії. Наприклад, сімейний ресторанчик чи ремісничу справу. Детальніше – на сторінці [[IF]].

SRL (Societate cu Răspundere Limitată) – товариство з обмеженою відповідальністю

SRL – це аналог українського ТОВ. Юридична особа, яку можуть заснувати одна або декілька осіб (навіть один українець може відкрити SRL на 100% свого капіталу). Відповідальність обмежена вкладеним капіталом, особисте майно власників у безпеці – саме за це SRL цінують підприємці. Мінімальний статутний капітал символічний (1 лей). SRL потрібно реєструвати в Торговому реєстрі, готувати установчі документи, стати на податковий облік – це вже трохи складніше, ніж для PFA, але посильне. Зазвичай наймають бухгалтера для супроводу SRL, бо потрібно вести повноцінну подвійну бухгалтерію. Проте і можливостей у компанії більше: можна офіційно наймати необмежено працівників, займатися будь-яким законним видом бізнесу, відкривати рахунки, участувати в тендерах тощо. Податки SRL залежать від розміру бізнесу. Стандартно компанії в Румунії платять 16% податку на прибуток (CIT)
taxsummaries.pwc.com
. Тобто зі своїх прибутків (доходи мінус витрати) SRL сплачує 16% до бюджету. Але для малого бізнесу існує спеціальний режим – microîntreprindere.

Microîntreprindere – мікропідприємство

Мікропідприємство – це не окрема юридична форма, а спрощений податковий режим для маленьких SRL. Якщо компанія відповідає певним критеріям, вона може сплачувати податок не з прибутку, а з виручки (обігу) – за дуже низькою ставкою. На 2023 рік вимоги такі: річний оборот не більше €500 000 (приблизно 2,5 млн лей)
ascentgroup.eu
, не більше 20% доходів – від консультативних чи управлінських послуг, і головне – щонайменше 1 найманий працівник
cms-lawnow.com
. Тобто зовсім без працівників новоспечене SRL більше не може бути мікропідприємством (раніше можна було, зі ставкою 3%). Тепер усі мікрокомпанії мусять когось працевлаштувати і тоді платять 1% від обороту
cms-lawnow.com
. (Якщо оборот мікрофірми перевищить поріг, з того кварталу вона автоматично перейде на стандартний податок на прибуток 16%
taxsummaries.pwc.com
.) Для порівняння, 1% з обороту часто вигідніше, ніж 16% з прибутку, тож мікрорежим дуже популярний серед малого бізнесу. Власники SRL часто оформлюють себе ж на роботу (директором) на мінімальну зарплату, щоб виконати вимогу щодо працівника і лишатися на 1% податку. Звісно, таке SRL тоді ще має витрати по зарплаті (платити собі ~30–40% зарплатних податків як роботодавець). Треба прораховувати, що вигідніше. Так чи інакше, для більшості невеликих компаній з оборотом до півмільйона євро мікроподаток вигідний. Українці, що запускають бізнес у Румунії, теж часто користуються цим режимом. Заувага: податкове законодавство міняється – поріг для micro знизять до €250 000 в 2025, а у 2026 – до €100 000
taxsummaries.pwc.com
taxsummaries.pwc.com
. Тому слід стежити за оновленнями. Детальніше про SRL і мікроподаток – на окремій сторінці [[SRL]].

Що ж обрати українцю? Якщо ви плануєте фріланс чи самозайнятість, оптимальним вибором зазвичай буде PFA – найпростіший в оформленні та дешевший в обслуговуванні. Ви зможете легально виставляти рахунки клієнтам і сплачувати з них помірні податки. Багато айтішників, маркетологів, консультантів пішли цим шляхом і задоволені. Якщо ж ви націлені на бізнес із кількома партнерами, залучення інвестицій чи найм великої команди, краще одразу реєструвати SRL – це надійніша форма з погляду захисту бізнесу та можливостей росту. Витрати на ведення звітності в SRL вищі (послуги бухгалтера, аудит), зате ви розмежовуєте бізнес і особисті ризики. Є й компроміс: відкрити PFA для старту, а згодом, якщо справа піде вгору, заснувати SRL і перевести діяльність на компанію. До речі, багато українців так і роблять: спершу працюють як PFA, адже це займає лише кілька днів, а потім оформлюють SRL для більшого проєкту. Щодо II та IF – ці форми досить нішеві. II має сенс, якщо ви хочете бути самозайнятим, але з багатьма напрямками і працівниками (проте тоді вже простіше SRL). IF годиться, якщо ви разом із чоловіком/дружиною чи родичами вирішили започаткувати сімейний бізнес без утворення фірми – скажімо, родинне кафе. Але пам’ятайте, що в IF усі співвласники відповідають майном солідарно і не можуть наймати збоку нікого. В підсумку, універсального рецепту немає – вибір залежить від ваших цілей. У будь-якому разі, радісна новина: українцям дозволено відкривати будь-який з цих видів бізнесу на рівних правах із румунами (статус тимчасового захисту дає це право). Нерідко місцеві юристи і бухгалтери самі пропонують свої послуги українським підприємцям – в соцмережах можна знайти рекомендації перевірених спеціалістів, які допоможуть з реєстрацією.

== ANAF – румунська податкова служба ==
ANAF (Agenția Națională de Administrare Fiscală) – це Державна податкова адміністрація Румунії. Аналог української податкової (ДПС) та частково митниці. З ANAF вам так чи інакше доведеться стикнутись, якщо ви плануєте жити або працювати тут тривалий час. Податкова відповідає за присвоєння податкових номерів, прийом декларацій, стягнення податків, перевірки тощо. Багато українців спершу навіть не знають про її існування – доки не виникає нагода, наприклад, купити машину чи отримати дохід. Ось тоді і з’ясовується, що іноземець повинен стати на облік в ANAF і отримати місцевий податковий номер.

Податковий номер (NIF). У Румунії кожен громадянин має особистий код CNP (Cod Numeric Personal) – щось на кшталт нашого ІПН, вписаний у внутрішній паспорт. Біженцям з України, які отримують дозвіл на проживання з тимчасовим захистом, теж присвоюють CNP – він зазначений на пластиковій посвідці (буковка “C” і 13 цифр). Якщо у вас є CNP, то додатковий номер у податковій вам не потрібен
avoconsult.ro
: CNP автоматично є ідентифікатором в ANAF. Але багато українців не отримали одразу картки з CNP (особливо ті, що заїжджали по паспорту або з електронною візою D/ТС). У такому разі, щоб сплатити якийсь податок, вам потрібен NIF (Număr de Identificare Fiscală) – податковий номер. Його беруть і ті, хто не має посвідки, і навіть румуни, у яких з якихось причин нема CNP. Отримати NIF нескладно, але забюрократизовано: треба подати до ANAF заяву (форма 030), копію паспорта і документ, що обґрунтовує потребу в податковому номері
legal500.com
. Наприклад, це може бути договір оренди житла (офіційно його треба декларувати і сплачувати податок), трудовий контракт, довідка про статус тимчасового захисту, купча на нерухомість тощо. Заяву подають особисто в офісі ANAF за місцем проживання або через представника (за дорученням)
legal500.com
. Після обробки (до 30 днів) вам присвоять NIF і видадуть документ-підтвердження
legal500.com
. Без цього коду ви технічно не зможете заплатити податки, подати декларацію, відкрити рахунок у банку і навіть уникнути подвійного оподаткування
avoconsult.ro
avoconsult.ro
. Тому якщо плануєте будь-яку діяльність – подбайте про реєстрацію в податковій завчасно. Люди кажуть, що в Бухаресті черги в ANAF можуть бути довгі і не всі працівники знають англійську, тож радять приходити з перекладачем або звертатися по допомогу до волонтерів. Але загалом процедура реальна: тисячі українців уже отримали тут NIF. Докладні інструкції та поради щодо цього – на сторінці [[ANAF]].

Онлайн-кабінет ANAF. У румунській податковій є електронний сервіс Spațiul Privat Virtual (SPV) – аналог українського Електронного кабінету платника. Там можна подавати декларації (наприклад, вже згадану форму про доходи нерезидента чи щорічну декларацію самозайнятого), бачити нарахування, перевіряти стан розрахунків. Для доступу треба зареєструватись: якщо у вас вже є CNP/NIF, румунський номер телефону та email, ви можете онлайн запросити підключення до SPV (підписавши заявку електронним підписом або підтвердивши особу особисто в офісі податкової). Багато українців цього не роблять, доки не знадобиться – і дарма, бо через SPV зручніше спілкуватися з податковою. Наприклад, коли ви подасте декларацію про доходи, ANAF може прислати вам лист з уточненнями поштою, а можна було б отримати його миттєво в електронному кабінеті. Втім, це радше порада для тих, хто планує залишатися надовше.

Взаємодія з українською ДПС. Податкові органи України і Румунії поки що напряму даними не обмінюються, тому ви самі маєте декларувати доходи по обох сторонах. Українці, що стали резидентами Румунії, можуть подати в Україні заяву про зміну податкової адреси, щоб їхній український податковий облік “заморозили” (принаймні на час війни українська податкова лояльно ставиться до тих, хто виїхав). Якщо ж ви сплатили податки в Румунії, а Україна теж хоче – доведеться скористатись згаданою угодою про уникнення подвійного оподаткування і показати українській ДПС, що тут уже сплачено (або навпаки). Як це зробити – тема окремої розмови (див. сторінку [[Подвійне оподаткування]]). Важливо: податкові й соціальні зобов’язання – різні речі. Сплативши ЄСВ в Україні, ви не звільняєтесь автоматично від сплати соцвнесків у Румунії, якщо тут вважаєтесь резидентом. Тобто можуть бути ситуації, коли і український Пенсійний фонд, і румунська Casa de Pensii вимагатимуть внесків. Це теж вирішується окремо за допомогою угод соцзабезпечення (більше в розділі про пенсії).

== Податки при купівлі автомобіля ==
Багато хто з нас приїхав до Румунії на власному авто. А дехто вже тут купує машину – наприклад, недорогу вживану, щоб їздити по місту. Розберімося, які податки при цьому виникають.

ПДВ при купівлі. Якщо ви купуєте нове авто в салоні в Румунії, ціна включатиме 19% ПДВ. Додатково нічого доплачувати не треба – дилер сам перерахує податок державі. Якщо ж купуєте вживану машину у приватної особи, то податку на продаж як такого немає – фізособи не сплачують ПДВ. Покупець просто оплачує оговорену суму продавцю. Єдиний нюанс: продавець (якщо це громадянин Румунії) при другому і наступних продажах машин за рік повинен задекларувати дохід і сплатити 10% податку як з інвестиційного прибутку. Але на практиці цим переймається продавець, не ви. Ви як покупець мусите лише переоформити авто на себе у поліції та повідомити податкову для нарахування транспортного збору.

Реєстраційний збір. Станом на 2023 рік Румунія скасувала екологічний податок при першій реєстрації автомобіля (раніше був сумнозвісний timbul de mediu – «екостампа», який платили за ввезені авто). Тож ввезення машини з-за кордону саме по собі не обкладається внутрішнім податком. Вам достатньо сплатити імпортне мито (якщо машина з України чи іншої країни поза ЄС) і ПДВ 19% – але увага: імпортовані особисті речі біженців звільнено від мита і ПДВ в межах норм, тож багато хто ввіз автівки без цих платежів. Іншими словами, якщо ви просто приїхали на своєму українському авто, ніхто не змусить вас одразу платити податки. Проблема виникає через рік-два: країни ЄС не дозволяють постійно їздити на нерезиденських номерах. Формально, після того як ви стали румунським резидентом (оформили посвідку), дається 90 днів на перереєстрацію автомобіля на румунські номери. В іншому разі машина вважається нелегально ввезеною. На практиці донедавна поліція закривала на це очі – в Румунії досі повно авто з українськими номерами. Але ситуація може змінитися. Наприклад, Німеччина з кінця 2024 року зобов’язала українців зареєструвати авто, що перебуває понад 1 рік у країні, і штрафує на €70 за порушення
visitukraine.today
. Польща взагалі дозволила їздити до кінця дії тимчасового захисту без переоформлення
visitukraine.today
. У Румунії спеціальних послаблень не оголошували. Тож усе більше українців вирішують офіційно реєструвати свої автомобілі тут. Для цього треба пройти техогляд (R.A.R.), сплатити митні платежі (якщо авто з України – мито 10% та акциз залежно від об’єму двигуна, та 19% ПДВ від оціночної вартості), після чого подати документи в поліцію на румунські номери. Це може влетіти в копієчку: як підрахували в одному виданні, сумарно переоформлення українського легковика в ЄС обходиться у €1,5–2 тисячі
visitukraine.today
visitukraine.today
. Найдорожче – довести екологічний стандарт авто та придбати страхування (для новоприбулих воно коштує дорого)
visitukraine.today
. Саме через це багато наших і продовжують їздити з українською реєстрацією, сподіваючись “пронесе”. Люди розповідають, що поліція часом зупиняє машини на іноземних номерах, але поки що обмежується перевіркою документів і страховки. Та ризик штрафу з часом зростає. Якщо плануєте лишатись у Румунії надовго, радимо урахувати майбутні витрати на легалізацію авто – можливо, вигідніше продати українську машину і купити тут іншу (ціни на авто у ЄС часто нижчі, ніж удома
visitukraine.today
).

Щорічний транспортний податок. Усім власникам авто в Румунії щороку треба сплачувати impozit auto – місцевий податок на транспортний засіб. Це аналог українського транспортного збору, але він прив’язаний не до ціни, а до об’єму двигуна. Ставки невисокі для малолітражок: наприклад, за легковик 1,4 л – близько 70 леїв на рік, 1,6 л – ~80 леїв. З ростом об’єму ставка прогресивно зростає: за 2,0 л може бути ~200 леїв/рік, а за великий двигун 3,0 – всі 1 500–2 000 лей на рік (бо там застосовується множник). Точні ставки встановлює місцева рада, тож від міста до міста суми різняться в межах, дозволених законом (але закон задає мінімум 0,1% від вартості для легкових авто
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
, що приблизно відповідає зазначеним сумам). Сплачувати податок на авто треба двічі на рік – до 31 березня і до 30 вересня рівними частинами
lege5.ro
. Якщо сума невелика (до 50 лей), можна відразу за рік. Новопридбане авто ставиться на облік у податковій протягом 30 днів після купівлі (це робиться через Primăria – мерію, за місцем прописки власника). Як правило, нотаріус при оформленні договору купівлі-продажу подає дані до податкової сам, але не зайве перепитати. До речі, пільги: від сплати цього податку звільняються особи з інвалідністю за одне авто
impozitauto.ro
, деякі ветерани та власники гібридних/електроавто (в деяких містах для них нульова ставка або 50% від стандартної). Проте електромобілів в Румунії поки мало, тож і податок на них символічний.

== Податки на нерухомість ==
У Румунії при купівлі нерухомості сплачуються не надто високі податки, але варто їх врахувати. По-перше, всі угоди купівлі-продажу оформлюються у нотаріуса, і покупець оплачує нотаріальний збір – це плата за послуги нотаріуса + державне мито за реєстрацію угоди. Разом виходить близько 1% від ціни житла (тут є регресивна шкала: наприклад, 0,5% на перші 60 000 € ціни і 0,2% на суму понад, плюс ПДВ на послуги нотаріуса). Нотаріус одразу подає дані до органів, тож окремо декларувати покупку не треба. По-друге, податок на дохід від продажу нерухомості – його платить продавець. З 2023 року для фізичних осіб діють прості правила: якщо майно було у власності менше 3 років, держава забере 3% від повної ціни продажу, якщо володіли понад 3 роки – 1% від ціни
notariate.ro
. Цей податок утримує нотаріус прямо з суми угоди і перераховує державі, тож продавцю приходить трохи менше грошей “чистими”. Для покупця ж це не витрата, хіба що опосередковано (можливо, продавець закладе свій податок у ціну). Винятки: якщо продається єдине житло за ціною до ~€120 000, податок можна не платити (пільга для малозабезпечених сімей). Також угоди дарування між близькими родичами і спадкування звільнені від цього збору.

Щорічний податок на нерухомість. Власники житла в Румунії щороку платять impozit pe clădiri – податок на будівлі (квартиру, дім). Його ставка значно нижча, ніж в Україні була б: для фізичних осіб це 0,1% від оціночної вартості житла на рік
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Оціночну вартість визначають за нормативами (наприклад, ~397 лей/м² для стандартного цегляного будинку
romanianlawoffice.com
) з поправкою на знос. Виходить, що за квартиру 50 м² власник платить десь ~200 леїв на рік. У великих містах ради можуть ставку підняти до 0,2%, але це все одно помірно. Податок сплачується до місцевого бюджету громади, двома частинами до 31 березня і 30 вересня (як і транспортний)
romanianlawoffice.com
. Якщо у вас дві і більше квартири у власності, на другу і наступні можуть бути підвищені коефіцієнти (щоб стримувати спекуляції)
romanianlawoffice.com
. Для юридичних осіб податки на нерухомість вищі – 1% і більше, але приватних осіб це не стосується
dentons.com
.

Оренда. Якщо ви здаєте свою румунську нерухомість в оренду, отриманий дохід оподатковується за ставкою 10%. При цьому 40% доходу звільняється від оподаткування як умовні витрати
taxsummaries.pwc.com
, тобто фактично ефективна ставка ~6%. Орендодавець-фізособа зобов’язаний подати декларацію про орендні доходи (Declarație Unică) і сплатити податок раз на рік. Також із 2023 року, якщо річний дохід від оренди перевищує 72 000 лей (~15 000 €), доведеться сплатити ще й повний внесок CASS 10% (≈ 7 200 лей) за медичне страхування. Але більшість приватних орендодавців у ці межі не заходять. Деякі українці, які переїхали надовго, вже купують тут житло і навіть здають його іншим – тоді це правило треба мати на увазі. Для наймачів (орендарів) якихось додаткових податків немає, все закладено в орендну плату. Якщо ж ви самі орендуєте квартиру, переконайтеся, що власник оформив із вами офіційний контракт і зареєстрував його в ANAF – тоді ви матимете правовий захист і зможете отримати компенсації (наприклад, допомогу на оплату житла для біженців, якщо діє програма). В іншому разі орендодавець ухиляється від податків, і такі “сірі” угоди тут теж трапляються.

Чи може українець купити нерухомість? Так, прямої заборони нема. Громадяни України на статусі тимчасового захисту можуть вільно купувати квартири, будинки, нежитлові приміщення. Єдина заковика – земельні ділянки. Закон Румунії дозволяє громадянам країн ЄС купувати землю на тих же умовах, що й румунам. А от для громадян країн поза ЄС, зокрема України, діють певні обмеження: сільськогосподарські і лісові землі придбати важко (хіба через створення місцевої компанії-SRL), а от під забудованою нерухомістю – можна. Простіше кажучи, якщо ви купуєте квартиру – земля під будинком вам і не потрібна (вона у власності всіх співвласників будинку або муніципалітету). Якщо купуєте будинок, то земельна ділянка під ним теж відійде вам у власність, оскільки це “цільове призначення – для забудови” (для громадян України це дозволено на основі взаємності). Угоду все одно посвідчує нотаріус, який перевіряє ваш статус. Багато українців вже стали власниками житла в Румунії – особливо ті, хто вирішив переселятися надовго. Люди кажуть, що процедура не надто складна: потрібно мати закордонний паспорт, іноді нотаріус просить довідку про несудимість (перекладену) чи про сімейний стан. Податки, як ми з’ясували, – цілком адекватні. Головне, не забудьте щороку сплачувати той самий податок на нерухомість, навіть якщо ви повернулися в Україну (можна онлайн через ghiseul.ro, попередньо ставши на облік в мерії). Якщо плануєте продати придбане тут житло, майте на увазі 3%/1% податок – можливо, варто почекати 3 роки, щоб зекономити на ставці.

== Оподаткування пенсій ==
Рано чи пізно постає питання пенсій – як українських, так і румунських. Тут є кілька аспектів: оподаткування пенсійних виплат і право на саму пенсію.

Українська пенсія в Румунії. Якщо ви отримуєте українську пенсію і проживаєте в Румунії, то, по-перше, можете оформити її виплату на румунський рахунок (через Western Union або міжнародний переказ, Пенсійний фонд України має такі механізми для виїхавших). Податком українська пенсія не обкладається (в Україні вона звільнена від ПДФО). Румунія теж не повинна нічого стягувати, якщо ви не визнані податковим резидентом тут. Навіть якщо визнані, згідно угоди про уникнення подвійного оподаткування пенсії оподатковуються тільки в країні їхнього призначення. Тобто українську пенсію має право обкладати податком лише Україна (яка цього не робить), а румунська податкова не втручається. Втім, траплялися випадки, коли банки чи чиновники плуталися – тоді варто показати угоду і за потреби проконсультуватися з юристом. В цілому ж отримувати свою законну пенсію з України, мешкаючи за кордоном, – це нормально і можливо.

Пенсія за роботу в Румунії. Якщо ви офіційно працюєте тут і сплачуєте соціальний внесок CAS (25%), ці внески не пропадуть дарма. Вони акумулюються на вашому особистому рахунку в Casa Națională de Pensii Publice (CNPP). Наразі і Україна, і Румунія приєдналися до багатосторонніх конвенцій, що дозволяють зараховувати трудовий стаж одне одного. Фактично ваші періоди роботи в Україні та Румунії можуть підсумовуватися для набуття права на пенсію. Наприклад, якщо в Україні у вас 10 років стажу, а в Румунії відпрацюєте ще 5, то можна буде отримувати часткові пенсії з обох країн: українську (за 10 років, якщо Україна визнає мінімальний стаж виконаним з урахуванням румунського періоду) і румунську (за 5 років, після досягнення пенсійного віку). Щоправда, кожна з держав платитиме пропорційну частку. Мінімально для пенсії в Румунії треба 15 років внесків. Пенсійний вік тут зараз 65 років (чоловіки) і ~63 роки (жінки, поступово зрівняють до 65). Оподаткування румунських пенсій залежить від суми. Невеликі пенсії не оподатковуються взагалі. Зокрема, з 2024 року перші 3 000 лей на місяць звільнені від податку, а 10% ПДФО утримують тільки з суми понад цей поріг
cnpp.ro
cnpp.ro
. Наприклад, якщо пенсія 4 500 лей, то податок візьмуть з 1 500 лей (частина, що вище 3 000), тобто 150 лей, а решта не чіпається
snpp.ro
mmuncii.ro
. Крім того, заможні пенсіонери сплачують внесок на медстрахування: 10% із суми, що перевищує 3 000 лей (станом на 2025 рік)
cnpp.ro
snpp.ro
. Але більшість рядових пенсій до цих меж не дотягують, тому податків з них немає. Для порівняння, середня пенсія у Румунії – близько 2 000 лей, і вона не оподатковується. Високі пенсії бувають у суддів, прокурорів тощо – там держава вже вводить додаткові збори.

Переведення пенсії за кордон. Приємна новина: якщо ви заробили собі пенсію в Румунії, ви зможете отримувати її в Україні чи будь-де. Румунія виплачує належні суми й нерезидентам (шляхом банківських переказів). І навпаки, як ми згадали, українську пенсію можна отримувати за кордоном. Тобто наші країни співпрацюють у соціальній сфері, щоб люди не втрачали заробленого. У рамках угод діє принцип “пропорційності”: кожна країна платить за свій стаж. Наприклад, якщо ви пропрацювали 20 років в Україні і 10 у Румунії, то в 65 років отримаєте дві пенсії: українську (20/30 від повної української пенсії) і румунську (10/35 від повної румунської пенсії, бо тут повний стаж зараз 35 років). Подавати документи можна через одну з установ – за місцем проживання. Тобто перебуваючи в Румунії, ви зможете оформити і українську частину через румунську пенсійну касу (вони самі запросять ваші дані з України)
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Це дуже спрощує життя мігрантів.

Загалом, пенсійні права українців у Румунії захищені міжнародними домовленостями. Хто працює офіційно, той не дарма віддає 25% зарплати – ці гроші підуть на вашу майбутню пенсію. А хто вже на пенсії, може спокійно жити тут і отримувати виплати з дому, не боячись додаткових податків. Звісно, оформлення бюрократичне і може зайняти час, але це вже тема окремої статті. Якщо маєте специфічні запитання – звертайтеся на гарячі лінії пенсійних фондів або до консульств, там мають інформацію для наших громадян-пенсіонерів.

Висновок: податки – це не те, чим хочеться займатися після переїзду, але розібратися необхідно, щоб спати спокійно. Румунська система оподаткування досить прозора і ставки тут помірні. Багато українців вже успішно інтегрувались: сплачують податки, відкривають бізнеси і навіть отримують румунські соціальні виплати. Якщо сумлінно виконувати вимоги – вам навряд чи дошкулятимуть перевірками чи штрафами. Навпаки, податкова може стати другом, якщо знати свої права: наприклад, вимагати повернення переплаченого податку або користуватися податковими пільгами (для сімей з дітьми, для IT-спеціалістів, інвесторів тощо – такі теж є). Тож бажаємо успіхів у фінансових справах, платіть податки вчасно і користуйтесь всіма можливостями, які надає вам Румунія як платнику податків!

Податки при роботі в Румунії

2025-08-13T21:57:08Z

78.96.84.187:

Тут усе доволі просто: отримав дохід — заплати податки. Без різниці, громадянин ти, іноземець, айтішник, дизайнер чи репетитор. Якщо гроші зароблені в Румунії — привіт, податково.

Офіційно працюєш за контрактом? За тебе все платить роботодавець. І прибутковий, і пенсійний, і на медицину. Ніяких декларацій чи походів до ANAF — усе автоматом.

А от якщо ти фрілансер або працюєш віддалено на іноземну компанію, доведеться розібратись трохи глибше. Ти сам собі бухгалтер: реєстрація в ANAF, щорічна декларація, облік доходів.

=== А як щодо українців із тимчасовим захистом? ===

Тут теж усе чітко: якщо живеш у Румунії понад пів року або працюєш — маєш платити податки. Сам по собі статус тимчасового захисту тебе від цього не звільняє. Немає тут податкових пільг "для біженців" чи канікул.

Ключовий момент — скільки часу ти тут. Якщо пробув у Румунії понад 183 дні (і не обов’язково підряд, просто сумарно за рік) — привіт, ти податковий резидент. Щоб усе було офіційно, треба подати в ANAF анкету про прибуття — і вони вже скажуть, вважають тебе резидентом чи ні.

Якщо визнають резидентом — тоді ти маєш декларувати доходи не лише з Румунії, а й з усього світу. Отримуєш зарплату на ФОП в Україні? Здаєш житло у Львові? Працюєш на польську фірму з Бухареста? Усе це має бути задеклароване.

Якщо ж ще не минуло 183 дні, ти формально нерезидент. Це значить, що поки не зобов’язаний звітувати за українську зарплату чи інші іноземні доходи. Але щойно перевалює за пів року — ANAF може постукати.

=== Віддалена робота і подвійне оподаткування ===

Багато хто з українців продовжує працювати на Україну або інші країни, сидячи у Бухаресті, Клужі чи Сібіу. На перших порах усе виглядало безпроблемно: рахунок працює, замовлення йдуть, податки в Україні сплачені — а чого ще? Але з часом у людей почали з’являтись запитання, а потім і листи від румунської податкової ANAF.

Позиція Румунії доволі чітка: якщо ти живеш тут понад 183 дні — то ти податковий резидент. А значить, маєш подати декларацію і задекларувати свої доходи, навіть якщо вони з України чи США. Так, навіть якщо ти працюєш на українському ФОПі, податки в Україні справно платиш і нічого "румунського" не отримуєш.

Румунія в такому випадку каже: ми бачимо, що ти фізично працюєш звідси, користуєшся нашою медициною, дорогами, освітою — отже, сплати 10% прибуткового податку і внески на пенсію та охорону здоров’я. А те, що вже сплачено в Україні — це, як кажуть, «твої проблеми».

На щастя, між нашими країнами діє [[Подвійне оподаткування|угода про уникнення подвійного оподаткування]]. Теоретично вона дозволяє врахувати сплачені в Україні податки при обчисленні румунських. Але на практиці це бюрократична гірка: довідка з української податкової, апостиль, переклад, подача в ANAF, очікування. Можна, але нервів піде чимало.

Дехто намагається довести, що [[Центр життєвих інтересів|центр їхніх життєвих інтересів залишився в Україні]] — мовляв, родина вдома, житло там, бізнес там. Іноді це спрацьовує, але процес тривалий і потребує узгодження між двома податковими. Простіше вже визнати себе резидентом і задекларувати дохід, особливо якщо він невеликий. У Румунії, до речі, дохід до ~10–11 тисяч євро на рік не оподатковується.

Головне — не ігнорувати. Бо можна «накопичити» проблеми на роки вперед. Найкраща стратегія — порадитись із бухгалтером, бажано тим, хто вже має справу з фрілансерами або українцями в Румунії. А там уже вирішите: подавати, не подавати, як оформити, що казати в ANAF, і чи треба ті 183 дні рахувати з точністю до години.

Податок на покупки і споживання. В Румунії діє податок на додану вартість (TVA) – стандартна ставка 19%, вже закладена в ціну більшості товарів і послуг. Тобто коли ви купуєте продукти в магазині, орендуєте житло чи заправляєте авто, ви сплачуєте 19% ПДВ, але окремо цього ніяк не оформлюєте. Є знижені ставки 9% і 5% для певних категорій (харчові продукти, книги, готелі тощо). Акцизи включені в ціну пального, алкоголю, тютюну і навіть деяких солодких напоїв. Також кожен платить місцеві податки на майно – про них детально далі.

== Форми бізнесу в Румунії ==
Якщо ви плануєте відкрити свою справу в Румунії, варто розібратися з доступними організаційними формами. Тут існує кілька варіантів підприємництва, схожих і водночас відмінних від українських ФОПів та ТОВ. Найпоширеніші форми: PFA, II, IF (усі три – різновиди самозайнятості), а також компанії – SRL (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог українського ТОВ) і особливий податковий режим microîntreprindere (мікропідприємство). Нижче – коротко про кожну форму, їхні особливості оподаткування та що найчастіше обирають українці.

PFA (Persoană Fizică Autorizată) – фізична особа-підприємець

PFA – це аналог українського ФОПа, фізособа-підприємець. Ви реєструєтесь як самозайнята особа, можете надавати послуги чи торгувати від свого імені. PFA прив’язаний до вашого особистого податкового номера, не є окремою юрособою. Відповідальність несе підприємець усім своїм майном (як і в Україні для ФОП). Плюс PFA – дуже проста реєстрація і мінімум бюрократії: можна вести “спрощений облік” самому, без найму бухгалтера
startco.ro
. Є обмеження – не більше 5 видів діяльності (CAEN-кодів) і максимум 3 наймані працівники
startco.ro
startco.ro
. Оподаткування PFA достатньо лояльне: податок 10% лише на чистий дохід (прибуток)
taxsummaries.pwc.com
. Витрати можна віднімати, тож податок платиться зі залишку після витрат. Крім того, самозайняті сплачують пенсійний внесок (CAS) і медичний внесок (CASS), але тільки якщо дохід перевищує певні пороги. Наприклад, у 2023 році якщо чистий річний дохід більший ~36 000 леїв (≈€7 300), треба платити CAS; якщо менший – внесок добровільний
taxnews.ro
taxnews.ro
. Сума фіксована: ~9 000 лей на рік пенсійного внеску при доході 36–72 тис. лей, і ~18 000 лей якщо вище 72 тис.
taxnews.ro
taxnews.ro
. На охорону здоров’я пороги ще нижчі – внесок CASS ~1 800 лей на рік вже при доході понад 18 000 лей
taxnews.ro
. Якщо ж заробіток невеликий, соціальні внески можна не платити взагалі, і держава все одно вас обслуговуватиме (хоча за бажанням люди деколи платять мінімум, щоб ішов стаж і медичне страхування). Українці найчастіше обирають саме PFA для фрілансу чи ІТ-послуг – кажуть, що це найпростіший спосіб працювати “в білу” і платити податки в Румунії. Докладніше про процедури та звітність – на сторінці [[PFA]].

Întreprindere Individuală (II) – індивідуальне підприємство

II – це теж підприємець-фізособа, схожий на PFA, але з деякими відмінностями. У Intreprindere Individuală може бути до 10 видів діяльності і до 8 найманих працівників
startco.ro
. Тобто II підходить, якщо ви самозайнятий, але плануєте трохи більший масштаб (наприклад, мати маленьку майстерню з працівниками). Вимоги до реєстрації – такі ж, як у PFA (потрібно підтвердити кваліфікацію в обраній сфері тощо)
startco.ro
startco.ro
. Податки для II аналогічні: 10% з чистого доходу + внески за тими ж правилами. Юридичного розділення майна теж нема – підприємець відповідає особисто. Цю форму обирають рідше, бо для більшості достатньо PFA. Втім, якщо плануєте багато напрямків чи більшу команду, II може стати в пригоді (хоча в такому разі багато хто вже воліє зареєструвати SRL). Докладніше про нюанси – див. [[II]].

Întreprindere Familială (IF) – сімейне підприємство

IF – сімейна форма бізнесу. Це щось схоже на наше сімейне фермерське господарство або просто спільний бізнес родичів. IF реєструється на мінімум двох членів сім’ї (родичів), які спільно ведуть справу
startco.ro
. Важливо: IF не може наймати сторонніх працівників
startco.ro
– працюють тільки самі члени сім’ї. Зате видів діяльності необмежено
startco.ro
. Оподаткування так само за схемою 10% з прибутку + внески за потреби. Відповідальність – спільна, всім майном учасників. Цю форму використовують нечасто; кажуть, її має сенс обрати, коли хочете всією родиною відкрити малий бізнес без утворення компанії. Наприклад, сімейний ресторанчик чи ремісничу справу. Детальніше – на сторінці [[IF]].

SRL (Societate cu Răspundere Limitată) – товариство з обмеженою відповідальністю

SRL – це аналог українського ТОВ. Юридична особа, яку можуть заснувати одна або декілька осіб (навіть один українець може відкрити SRL на 100% свого капіталу). Відповідальність обмежена вкладеним капіталом, особисте майно власників у безпеці – саме за це SRL цінують підприємці. Мінімальний статутний капітал символічний (1 лей). SRL потрібно реєструвати в Торговому реєстрі, готувати установчі документи, стати на податковий облік – це вже трохи складніше, ніж для PFA, але посильне. Зазвичай наймають бухгалтера для супроводу SRL, бо потрібно вести повноцінну подвійну бухгалтерію. Проте і можливостей у компанії більше: можна офіційно наймати необмежено працівників, займатися будь-яким законним видом бізнесу, відкривати рахунки, участувати в тендерах тощо. Податки SRL залежать від розміру бізнесу. Стандартно компанії в Румунії платять 16% податку на прибуток (CIT)
taxsummaries.pwc.com
. Тобто зі своїх прибутків (доходи мінус витрати) SRL сплачує 16% до бюджету. Але для малого бізнесу існує спеціальний режим – microîntreprindere.

Microîntreprindere – мікропідприємство

Мікропідприємство – це не окрема юридична форма, а спрощений податковий режим для маленьких SRL. Якщо компанія відповідає певним критеріям, вона може сплачувати податок не з прибутку, а з виручки (обігу) – за дуже низькою ставкою. На 2023 рік вимоги такі: річний оборот не більше €500 000 (приблизно 2,5 млн лей)
ascentgroup.eu
, не більше 20% доходів – від консультативних чи управлінських послуг, і головне – щонайменше 1 найманий працівник
cms-lawnow.com
. Тобто зовсім без працівників новоспечене SRL більше не може бути мікропідприємством (раніше можна було, зі ставкою 3%). Тепер усі мікрокомпанії мусять когось працевлаштувати і тоді платять 1% від обороту
cms-lawnow.com
. (Якщо оборот мікрофірми перевищить поріг, з того кварталу вона автоматично перейде на стандартний податок на прибуток 16%
taxsummaries.pwc.com
.) Для порівняння, 1% з обороту часто вигідніше, ніж 16% з прибутку, тож мікрорежим дуже популярний серед малого бізнесу. Власники SRL часто оформлюють себе ж на роботу (директором) на мінімальну зарплату, щоб виконати вимогу щодо працівника і лишатися на 1% податку. Звісно, таке SRL тоді ще має витрати по зарплаті (платити собі ~30–40% зарплатних податків як роботодавець). Треба прораховувати, що вигідніше. Так чи інакше, для більшості невеликих компаній з оборотом до півмільйона євро мікроподаток вигідний. Українці, що запускають бізнес у Румунії, теж часто користуються цим режимом. Заувага: податкове законодавство міняється – поріг для micro знизять до €250 000 в 2025, а у 2026 – до €100 000
taxsummaries.pwc.com
taxsummaries.pwc.com
. Тому слід стежити за оновленнями. Детальніше про SRL і мікроподаток – на окремій сторінці [[SRL]].

Що ж обрати українцю? Якщо ви плануєте фріланс чи самозайнятість, оптимальним вибором зазвичай буде PFA – найпростіший в оформленні та дешевший в обслуговуванні. Ви зможете легально виставляти рахунки клієнтам і сплачувати з них помірні податки. Багато айтішників, маркетологів, консультантів пішли цим шляхом і задоволені. Якщо ж ви націлені на бізнес із кількома партнерами, залучення інвестицій чи найм великої команди, краще одразу реєструвати SRL – це надійніша форма з погляду захисту бізнесу та можливостей росту. Витрати на ведення звітності в SRL вищі (послуги бухгалтера, аудит), зате ви розмежовуєте бізнес і особисті ризики. Є й компроміс: відкрити PFA для старту, а згодом, якщо справа піде вгору, заснувати SRL і перевести діяльність на компанію. До речі, багато українців так і роблять: спершу працюють як PFA, адже це займає лише кілька днів, а потім оформлюють SRL для більшого проєкту. Щодо II та IF – ці форми досить нішеві. II має сенс, якщо ви хочете бути самозайнятим, але з багатьма напрямками і працівниками (проте тоді вже простіше SRL). IF годиться, якщо ви разом із чоловіком/дружиною чи родичами вирішили започаткувати сімейний бізнес без утворення фірми – скажімо, родинне кафе. Але пам’ятайте, що в IF усі співвласники відповідають майном солідарно і не можуть наймати збоку нікого. В підсумку, універсального рецепту немає – вибір залежить від ваших цілей. У будь-якому разі, радісна новина: українцям дозволено відкривати будь-який з цих видів бізнесу на рівних правах із румунами (статус тимчасового захисту дає це право). Нерідко місцеві юристи і бухгалтери самі пропонують свої послуги українським підприємцям – в соцмережах можна знайти рекомендації перевірених спеціалістів, які допоможуть з реєстрацією.

== ANAF – румунська податкова служба ==
ANAF (Agenția Națională de Administrare Fiscală) – це Державна податкова адміністрація Румунії. Аналог української податкової (ДПС) та частково митниці. З ANAF вам так чи інакше доведеться стикнутись, якщо ви плануєте жити або працювати тут тривалий час. Податкова відповідає за присвоєння податкових номерів, прийом декларацій, стягнення податків, перевірки тощо. Багато українців спершу навіть не знають про її існування – доки не виникає нагода, наприклад, купити машину чи отримати дохід. Ось тоді і з’ясовується, що іноземець повинен стати на облік в ANAF і отримати місцевий податковий номер.

Податковий номер (NIF). У Румунії кожен громадянин має особистий код CNP (Cod Numeric Personal) – щось на кшталт нашого ІПН, вписаний у внутрішній паспорт. Біженцям з України, які отримують дозвіл на проживання з тимчасовим захистом, теж присвоюють CNP – він зазначений на пластиковій посвідці (буковка “C” і 13 цифр). Якщо у вас є CNP, то додатковий номер у податковій вам не потрібен
avoconsult.ro
: CNP автоматично є ідентифікатором в ANAF. Але багато українців не отримали одразу картки з CNP (особливо ті, що заїжджали по паспорту або з електронною візою D/ТС). У такому разі, щоб сплатити якийсь податок, вам потрібен NIF (Număr de Identificare Fiscală) – податковий номер. Його беруть і ті, хто не має посвідки, і навіть румуни, у яких з якихось причин нема CNP. Отримати NIF нескладно, але забюрократизовано: треба подати до ANAF заяву (форма 030), копію паспорта і документ, що обґрунтовує потребу в податковому номері
legal500.com
. Наприклад, це може бути договір оренди житла (офіційно його треба декларувати і сплачувати податок), трудовий контракт, довідка про статус тимчасового захисту, купча на нерухомість тощо. Заяву подають особисто в офісі ANAF за місцем проживання або через представника (за дорученням)
legal500.com
. Після обробки (до 30 днів) вам присвоять NIF і видадуть документ-підтвердження
legal500.com
. Без цього коду ви технічно не зможете заплатити податки, подати декларацію, відкрити рахунок у банку і навіть уникнути подвійного оподаткування
avoconsult.ro
avoconsult.ro
. Тому якщо плануєте будь-яку діяльність – подбайте про реєстрацію в податковій завчасно. Люди кажуть, що в Бухаресті черги в ANAF можуть бути довгі і не всі працівники знають англійську, тож радять приходити з перекладачем або звертатися по допомогу до волонтерів. Але загалом процедура реальна: тисячі українців уже отримали тут NIF. Докладні інструкції та поради щодо цього – на сторінці [[ANAF]].

Онлайн-кабінет ANAF. У румунській податковій є електронний сервіс Spațiul Privat Virtual (SPV) – аналог українського Електронного кабінету платника. Там можна подавати декларації (наприклад, вже згадану форму про доходи нерезидента чи щорічну декларацію самозайнятого), бачити нарахування, перевіряти стан розрахунків. Для доступу треба зареєструватись: якщо у вас вже є CNP/NIF, румунський номер телефону та email, ви можете онлайн запросити підключення до SPV (підписавши заявку електронним підписом або підтвердивши особу особисто в офісі податкової). Багато українців цього не роблять, доки не знадобиться – і дарма, бо через SPV зручніше спілкуватися з податковою. Наприклад, коли ви подасте декларацію про доходи, ANAF може прислати вам лист з уточненнями поштою, а можна було б отримати його миттєво в електронному кабінеті. Втім, це радше порада для тих, хто планує залишатися надовше.

Взаємодія з українською ДПС. Податкові органи України і Румунії поки що напряму даними не обмінюються, тому ви самі маєте декларувати доходи по обох сторонах. Українці, що стали резидентами Румунії, можуть подати в Україні заяву про зміну податкової адреси, щоб їхній український податковий облік “заморозили” (принаймні на час війни українська податкова лояльно ставиться до тих, хто виїхав). Якщо ж ви сплатили податки в Румунії, а Україна теж хоче – доведеться скористатись згаданою угодою про уникнення подвійного оподаткування і показати українській ДПС, що тут уже сплачено (або навпаки). Як це зробити – тема окремої розмови (див. сторінку [[Подвійне оподаткування]]). Важливо: податкові й соціальні зобов’язання – різні речі. Сплативши ЄСВ в Україні, ви не звільняєтесь автоматично від сплати соцвнесків у Румунії, якщо тут вважаєтесь резидентом. Тобто можуть бути ситуації, коли і український Пенсійний фонд, і румунська Casa de Pensii вимагатимуть внесків. Це теж вирішується окремо за допомогою угод соцзабезпечення (більше в розділі про пенсії).

== Податки при купівлі автомобіля ==
Багато хто з нас приїхав до Румунії на власному авто. А дехто вже тут купує машину – наприклад, недорогу вживану, щоб їздити по місту. Розберімося, які податки при цьому виникають.

ПДВ при купівлі. Якщо ви купуєте нове авто в салоні в Румунії, ціна включатиме 19% ПДВ. Додатково нічого доплачувати не треба – дилер сам перерахує податок державі. Якщо ж купуєте вживану машину у приватної особи, то податку на продаж як такого немає – фізособи не сплачують ПДВ. Покупець просто оплачує оговорену суму продавцю. Єдиний нюанс: продавець (якщо це громадянин Румунії) при другому і наступних продажах машин за рік повинен задекларувати дохід і сплатити 10% податку як з інвестиційного прибутку. Але на практиці цим переймається продавець, не ви. Ви як покупець мусите лише переоформити авто на себе у поліції та повідомити податкову для нарахування транспортного збору.

Реєстраційний збір. Станом на 2023 рік Румунія скасувала екологічний податок при першій реєстрації автомобіля (раніше був сумнозвісний timbul de mediu – «екостампа», який платили за ввезені авто). Тож ввезення машини з-за кордону саме по собі не обкладається внутрішнім податком. Вам достатньо сплатити імпортне мито (якщо машина з України чи іншої країни поза ЄС) і ПДВ 19% – але увага: імпортовані особисті речі біженців звільнено від мита і ПДВ в межах норм, тож багато хто ввіз автівки без цих платежів. Іншими словами, якщо ви просто приїхали на своєму українському авто, ніхто не змусить вас одразу платити податки. Проблема виникає через рік-два: країни ЄС не дозволяють постійно їздити на нерезиденських номерах. Формально, після того як ви стали румунським резидентом (оформили посвідку), дається 90 днів на перереєстрацію автомобіля на румунські номери. В іншому разі машина вважається нелегально ввезеною. На практиці донедавна поліція закривала на це очі – в Румунії досі повно авто з українськими номерами. Але ситуація може змінитися. Наприклад, Німеччина з кінця 2024 року зобов’язала українців зареєструвати авто, що перебуває понад 1 рік у країні, і штрафує на €70 за порушення
visitukraine.today
. Польща взагалі дозволила їздити до кінця дії тимчасового захисту без переоформлення
visitukraine.today
. У Румунії спеціальних послаблень не оголошували. Тож усе більше українців вирішують офіційно реєструвати свої автомобілі тут. Для цього треба пройти техогляд (R.A.R.), сплатити митні платежі (якщо авто з України – мито 10% та акциз залежно від об’єму двигуна, та 19% ПДВ від оціночної вартості), після чого подати документи в поліцію на румунські номери. Це може влетіти в копієчку: як підрахували в одному виданні, сумарно переоформлення українського легковика в ЄС обходиться у €1,5–2 тисячі
visitukraine.today
visitukraine.today
. Найдорожче – довести екологічний стандарт авто та придбати страхування (для новоприбулих воно коштує дорого)
visitukraine.today
. Саме через це багато наших і продовжують їздити з українською реєстрацією, сподіваючись “пронесе”. Люди розповідають, що поліція часом зупиняє машини на іноземних номерах, але поки що обмежується перевіркою документів і страховки. Та ризик штрафу з часом зростає. Якщо плануєте лишатись у Румунії надовго, радимо урахувати майбутні витрати на легалізацію авто – можливо, вигідніше продати українську машину і купити тут іншу (ціни на авто у ЄС часто нижчі, ніж удома
visitukraine.today
).

Щорічний транспортний податок. Усім власникам авто в Румунії щороку треба сплачувати impozit auto – місцевий податок на транспортний засіб. Це аналог українського транспортного збору, але він прив’язаний не до ціни, а до об’єму двигуна. Ставки невисокі для малолітражок: наприклад, за легковик 1,4 л – близько 70 леїв на рік, 1,6 л – ~80 леїв. З ростом об’єму ставка прогресивно зростає: за 2,0 л може бути ~200 леїв/рік, а за великий двигун 3,0 – всі 1 500–2 000 лей на рік (бо там застосовується множник). Точні ставки встановлює місцева рада, тож від міста до міста суми різняться в межах, дозволених законом (але закон задає мінімум 0,1% від вартості для легкових авто
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
, що приблизно відповідає зазначеним сумам). Сплачувати податок на авто треба двічі на рік – до 31 березня і до 30 вересня рівними частинами
lege5.ro
. Якщо сума невелика (до 50 лей), можна відразу за рік. Новопридбане авто ставиться на облік у податковій протягом 30 днів після купівлі (це робиться через Primăria – мерію, за місцем прописки власника). Як правило, нотаріус при оформленні договору купівлі-продажу подає дані до податкової сам, але не зайве перепитати. До речі, пільги: від сплати цього податку звільняються особи з інвалідністю за одне авто
impozitauto.ro
, деякі ветерани та власники гібридних/електроавто (в деяких містах для них нульова ставка або 50% від стандартної). Проте електромобілів в Румунії поки мало, тож і податок на них символічний.

== Податки на нерухомість ==
У Румунії при купівлі нерухомості сплачуються не надто високі податки, але варто їх врахувати. По-перше, всі угоди купівлі-продажу оформлюються у нотаріуса, і покупець оплачує нотаріальний збір – це плата за послуги нотаріуса + державне мито за реєстрацію угоди. Разом виходить близько 1% від ціни житла (тут є регресивна шкала: наприклад, 0,5% на перші 60 000 € ціни і 0,2% на суму понад, плюс ПДВ на послуги нотаріуса). Нотаріус одразу подає дані до органів, тож окремо декларувати покупку не треба. По-друге, податок на дохід від продажу нерухомості – його платить продавець. З 2023 року для фізичних осіб діють прості правила: якщо майно було у власності менше 3 років, держава забере 3% від повної ціни продажу, якщо володіли понад 3 роки – 1% від ціни
notariate.ro
. Цей податок утримує нотаріус прямо з суми угоди і перераховує державі, тож продавцю приходить трохи менше грошей “чистими”. Для покупця ж це не витрата, хіба що опосередковано (можливо, продавець закладе свій податок у ціну). Винятки: якщо продається єдине житло за ціною до ~€120 000, податок можна не платити (пільга для малозабезпечених сімей). Також угоди дарування між близькими родичами і спадкування звільнені від цього збору.

Щорічний податок на нерухомість. Власники житла в Румунії щороку платять impozit pe clădiri – податок на будівлі (квартиру, дім). Його ставка значно нижча, ніж в Україні була б: для фізичних осіб це 0,1% від оціночної вартості житла на рік
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Оціночну вартість визначають за нормативами (наприклад, ~397 лей/м² для стандартного цегляного будинку
romanianlawoffice.com
) з поправкою на знос. Виходить, що за квартиру 50 м² власник платить десь ~200 леїв на рік. У великих містах ради можуть ставку підняти до 0,2%, але це все одно помірно. Податок сплачується до місцевого бюджету громади, двома частинами до 31 березня і 30 вересня (як і транспортний)
romanianlawoffice.com
. Якщо у вас дві і більше квартири у власності, на другу і наступні можуть бути підвищені коефіцієнти (щоб стримувати спекуляції)
romanianlawoffice.com
. Для юридичних осіб податки на нерухомість вищі – 1% і більше, але приватних осіб це не стосується
dentons.com
.

Оренда. Якщо ви здаєте свою румунську нерухомість в оренду, отриманий дохід оподатковується за ставкою 10%. При цьому 40% доходу звільняється від оподаткування як умовні витрати
taxsummaries.pwc.com
, тобто фактично ефективна ставка ~6%. Орендодавець-фізособа зобов’язаний подати декларацію про орендні доходи (Declarație Unică) і сплатити податок раз на рік. Також із 2023 року, якщо річний дохід від оренди перевищує 72 000 лей (~15 000 €), доведеться сплатити ще й повний внесок CASS 10% (≈ 7 200 лей) за медичне страхування. Але більшість приватних орендодавців у ці межі не заходять. Деякі українці, які переїхали надовго, вже купують тут житло і навіть здають його іншим – тоді це правило треба мати на увазі. Для наймачів (орендарів) якихось додаткових податків немає, все закладено в орендну плату. Якщо ж ви самі орендуєте квартиру, переконайтеся, що власник оформив із вами офіційний контракт і зареєстрував його в ANAF – тоді ви матимете правовий захист і зможете отримати компенсації (наприклад, допомогу на оплату житла для біженців, якщо діє програма). В іншому разі орендодавець ухиляється від податків, і такі “сірі” угоди тут теж трапляються.

Чи може українець купити нерухомість? Так, прямої заборони нема. Громадяни України на статусі тимчасового захисту можуть вільно купувати квартири, будинки, нежитлові приміщення. Єдина заковика – земельні ділянки. Закон Румунії дозволяє громадянам країн ЄС купувати землю на тих же умовах, що й румунам. А от для громадян країн поза ЄС, зокрема України, діють певні обмеження: сільськогосподарські і лісові землі придбати важко (хіба через створення місцевої компанії-SRL), а от під забудованою нерухомістю – можна. Простіше кажучи, якщо ви купуєте квартиру – земля під будинком вам і не потрібна (вона у власності всіх співвласників будинку або муніципалітету). Якщо купуєте будинок, то земельна ділянка під ним теж відійде вам у власність, оскільки це “цільове призначення – для забудови” (для громадян України це дозволено на основі взаємності). Угоду все одно посвідчує нотаріус, який перевіряє ваш статус. Багато українців вже стали власниками житла в Румунії – особливо ті, хто вирішив переселятися надовго. Люди кажуть, що процедура не надто складна: потрібно мати закордонний паспорт, іноді нотаріус просить довідку про несудимість (перекладену) чи про сімейний стан. Податки, як ми з’ясували, – цілком адекватні. Головне, не забудьте щороку сплачувати той самий податок на нерухомість, навіть якщо ви повернулися в Україну (можна онлайн через ghiseul.ro, попередньо ставши на облік в мерії). Якщо плануєте продати придбане тут житло, майте на увазі 3%/1% податок – можливо, варто почекати 3 роки, щоб зекономити на ставці.

== Оподаткування пенсій ==
Рано чи пізно постає питання пенсій – як українських, так і румунських. Тут є кілька аспектів: оподаткування пенсійних виплат і право на саму пенсію.

Українська пенсія в Румунії. Якщо ви отримуєте українську пенсію і проживаєте в Румунії, то, по-перше, можете оформити її виплату на румунський рахунок (через Western Union або міжнародний переказ, Пенсійний фонд України має такі механізми для виїхавших). Податком українська пенсія не обкладається (в Україні вона звільнена від ПДФО). Румунія теж не повинна нічого стягувати, якщо ви не визнані податковим резидентом тут. Навіть якщо визнані, згідно угоди про уникнення подвійного оподаткування пенсії оподатковуються тільки в країні їхнього призначення. Тобто українську пенсію має право обкладати податком лише Україна (яка цього не робить), а румунська податкова не втручається. Втім, траплялися випадки, коли банки чи чиновники плуталися – тоді варто показати угоду і за потреби проконсультуватися з юристом. В цілому ж отримувати свою законну пенсію з України, мешкаючи за кордоном, – це нормально і можливо.

Пенсія за роботу в Румунії. Якщо ви офіційно працюєте тут і сплачуєте соціальний внесок CAS (25%), ці внески не пропадуть дарма. Вони акумулюються на вашому особистому рахунку в Casa Națională de Pensii Publice (CNPP). Наразі і Україна, і Румунія приєдналися до багатосторонніх конвенцій, що дозволяють зараховувати трудовий стаж одне одного. Фактично ваші періоди роботи в Україні та Румунії можуть підсумовуватися для набуття права на пенсію. Наприклад, якщо в Україні у вас 10 років стажу, а в Румунії відпрацюєте ще 5, то можна буде отримувати часткові пенсії з обох країн: українську (за 10 років, якщо Україна визнає мінімальний стаж виконаним з урахуванням румунського періоду) і румунську (за 5 років, після досягнення пенсійного віку). Щоправда, кожна з держав платитиме пропорційну частку. Мінімально для пенсії в Румунії треба 15 років внесків. Пенсійний вік тут зараз 65 років (чоловіки) і ~63 роки (жінки, поступово зрівняють до 65). Оподаткування румунських пенсій залежить від суми. Невеликі пенсії не оподатковуються взагалі. Зокрема, з 2024 року перші 3 000 лей на місяць звільнені від податку, а 10% ПДФО утримують тільки з суми понад цей поріг
cnpp.ro
cnpp.ro
. Наприклад, якщо пенсія 4 500 лей, то податок візьмуть з 1 500 лей (частина, що вище 3 000), тобто 150 лей, а решта не чіпається
snpp.ro
mmuncii.ro
. Крім того, заможні пенсіонери сплачують внесок на медстрахування: 10% із суми, що перевищує 3 000 лей (станом на 2025 рік)
cnpp.ro
snpp.ro
. Але більшість рядових пенсій до цих меж не дотягують, тому податків з них немає. Для порівняння, середня пенсія у Румунії – близько 2 000 лей, і вона не оподатковується. Високі пенсії бувають у суддів, прокурорів тощо – там держава вже вводить додаткові збори.

Переведення пенсії за кордон. Приємна новина: якщо ви заробили собі пенсію в Румунії, ви зможете отримувати її в Україні чи будь-де. Румунія виплачує належні суми й нерезидентам (шляхом банківських переказів). І навпаки, як ми згадали, українську пенсію можна отримувати за кордоном. Тобто наші країни співпрацюють у соціальній сфері, щоб люди не втрачали заробленого. У рамках угод діє принцип “пропорційності”: кожна країна платить за свій стаж. Наприклад, якщо ви пропрацювали 20 років в Україні і 10 у Румунії, то в 65 років отримаєте дві пенсії: українську (20/30 від повної української пенсії) і румунську (10/35 від повної румунської пенсії, бо тут повний стаж зараз 35 років). Подавати документи можна через одну з установ – за місцем проживання. Тобто перебуваючи в Румунії, ви зможете оформити і українську частину через румунську пенсійну касу (вони самі запросять ваші дані з України)
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Це дуже спрощує життя мігрантів.

Загалом, пенсійні права українців у Румунії захищені міжнародними домовленостями. Хто працює офіційно, той не дарма віддає 25% зарплати – ці гроші підуть на вашу майбутню пенсію. А хто вже на пенсії, може спокійно жити тут і отримувати виплати з дому, не боячись додаткових податків. Звісно, оформлення бюрократичне і може зайняти час, але це вже тема окремої статті. Якщо маєте специфічні запитання – звертайтеся на гарячі лінії пенсійних фондів або до консульств, там мають інформацію для наших громадян-пенсіонерів.

Висновок: податки – це не те, чим хочеться займатися після переїзду, але розібратися необхідно, щоб спати спокійно. Румунська система оподаткування досить прозора і ставки тут помірні. Багато українців вже успішно інтегрувались: сплачують податки, відкривають бізнеси і навіть отримують румунські соціальні виплати. Якщо сумлінно виконувати вимоги – вам навряд чи дошкулятимуть перевірками чи штрафами. Навпаки, податкова може стати другом, якщо знати свої права: наприклад, вимагати повернення переплаченого податку або користуватися податковими пільгами (для сімей з дітьми, для IT-спеціалістів, інвесторів тощо – такі теж є). Тож бажаємо успіхів у фінансових справах, платіть податки вчасно і користуйтесь всіма можливостями, які надає вам Румунія як платнику податків!

Податки при роботі в Румунії

2025-08-13T21:29:58Z

78.96.84.187: Створена сторінка: == Загальний огляд == Румунська податкова система побудована за принципом плоских ставок і обов’язкова для всіх, хто отримує доходи на території країни – незалежно від громадянства або статусу. Для фізичних осіб діє єдина ставка прибуткового податку...

== Загальний огляд ==
Румунська податкова система побудована за принципом плоских ставок і обов’язкова для всіх, хто отримує доходи на території країни – незалежно від громадянства або статусу. Для фізичних осіб діє єдина ставка прибуткового податку 10%
taxsummaries.pwc.com
. Додатково із зарплат утримуються соціальні внески: наприклад, 25% – до пенсійного фонду (аналог українського ЄСВ на пенсію) та 10% – до фонду здоров’я (медичне страхування). Якщо ви офіційно працюєте у румунського роботодавця, усі ці податки і внески за вас автоматично сплачує роботодавець із вашої зарплати, тож окремо нічого подавати не потрібно
internationaltaxreview.com
. Натомість тим, хто працює не за трудовим контрактом (фрілансери, самозайняті, віддалені працівники тощо), доведеться самостійно стати на облік і подавати декларації (детальніше про це нижче). Втіха в тому, що місцевих податків на доходи немає – податки сплачуються лише на національному рівні
taxsummaries.pwc.com
, тож система досить уніфікована. Чи повинні платити податки українці з тимчасовим захистом? Так, якщо ви отримуєте доходи в Румунії або прожили тут понад пів року. Сам по собі статус тимчасового захисту не звільняє від податкових зобов’язань
internationaltaxreview.com
. Румунія не ввела спеціальних податкових канікул чи пільг для біженців з України – діють ті ж правила, що й для інших іноземців. Ключовий момент – податкова резидентність. Якщо ви перебуваєте в країні більш ніж 183 дні (сукупно протягом будь-яких 12 місяців), то за законом маєте подати до податкової служби (ANAF) спеціальну анкету про прибуття для визначення, чи вважають вас податковим резидентом
internationaltaxreview.com
internationaltaxreview.com
. На підставі цієї анкети румунська податкова видасть рішення: визнають вас резидентом або ні. Резидентом зазвичай вважають того, хто має тут центр життєвих інтересів або просто фактично прожив понад пів року. Податковий резидент Румунії платить податки із доходів по всьому світу
internationaltaxreview.com
, тобто мусить задекларувати навіть іноземні зарплати, здачу квартири десь за кордоном тощо. Натомість нерезидент сплачує податки тільки з доходів у Румунії
taxsummaries.pwc.com
. Для українців це означає, що якщо ви приїхали нещодавно і, скажімо, продовжуєте отримувати зарплату з України, то формально Румунія не одразу вимагатиме податків. Але після перевищення 183 днів (близько 6 місяців) ситуація змінюється. Віддалена робота і подвійне оподаткування. Багато українців продовжують працювати дистанційно на українські чи інші іноземні компанії, живучи в Румунії. У перші місяці війни мало хто замислювався про податки, але з часом почали виникати питання і навіть проблеми. Румунські правила кажуть: якщо ви фізично працюєте з території Румунії більше 183 днів, то повинні тут задекларувати свій іноземний дохід і сплатити з нього румунський податок на дохід (10%) та соціальні внески (пенсійний і медичний)
internationaltaxreview.com
. Тобто віддалена ІТ-шниця чи дизайнер, який сидить у Бухаресті і отримує гроші на ФОП в Україні, з точки зору Румунії має сплатити тут податки як підприємець. Аналогічно, якщо вас офіційно найняла українська компанія і продовжує платити зарплату з утриманням українського ПДФО та військового збору, то після пів року перебування в Румунії вам все одно доведеться почати сплачувати податки тут, причому подвійно: український роботодавець як агент уже відрахував 19,5% податку та збору, а румунська держава зажадає ще 10% податку і соцвнески (ставки можуть навіть перевищувати українські)
internationaltaxreview.com
internationaltaxreview.com
. Люди кажуть, що спершу не надавали цьому значення, а потім отримували “листи щастя” з податкової. На щастя, між Україною та Румунією діє угода про уникнення [[Подвійне оподаткування|подвійного оподаткування]]. Вона дозволяє зарахувати податки, сплачені в Україні, у рахунок румунських, або навпаки – аби одне й те саме не оподатковувалось двічі. Але на практиці скористатись угодою нелегко: треба отримати довідку про сплачені податки з української податкової, легалізувати її (апостиль, переклад) і подати до ANAF
bdo.ua
bdo.ua
. Деякі біженці пробують доводити, що їхній “центр життєвих інтересів” залишився в Україні (наприклад, якщо родина лишилась вдома), щоб лишатися українськими податковими резидентами
bdo.ua
. Але це складна процедура, що може тривати понад рік і вимагатиме узгодження між двома податковими відомствами. Простіше, якщо ваш дохід невеликий – у ЄС є податкові вільні мінімальні суми: в Румунії річний дохід до ~10–11 тисяч євро не оподатковується
bdo.ua
. Тож якщо заробляєте мало, то навіть ставши резидентом, податку може і не бути. У будь-якому разі, радимо проконсультуватись з бухгалтером або податковим консультантом щодо вашої ситуації, аби не накопичити борги перед румунською державою. Податок на покупки і споживання. В Румунії діє податок на додану вартість (TVA) – стандартна ставка 19%, вже закладена в ціну більшості товарів і послуг. Тобто коли ви купуєте продукти в магазині, орендуєте житло чи заправляєте авто, ви сплачуєте 19% ПДВ, але окремо цього ніяк не оформлюєте. Є знижені ставки 9% і 5% для певних категорій (харчові продукти, книги, готелі тощо). Акцизи включені в ціну пального, алкоголю, тютюну і навіть деяких солодких напоїв. Також кожен платить місцеві податки на майно – про них детально далі. == Форми бізнесу в Румунії ==
Якщо ви плануєте відкрити свою справу в Румунії, варто розібратися з доступними організаційними формами. Тут існує кілька варіантів підприємництва, схожих і водночас відмінних від українських ФОПів та ТОВ. Найпоширеніші форми: PFA, II, IF (усі три – різновиди самозайнятості), а також компанії – SRL (товариство з обмеженою відповідальністю, аналог українського ТОВ) і особливий податковий режим microîntreprindere (мікропідприємство). Нижче – коротко про кожну форму, їхні особливості оподаткування та що найчастіше обирають українці.
PFA (Persoană Fizică Autorizată) – фізична особа-підприємець
PFA – це аналог українського ФОПа, фізособа-підприємець. Ви реєструєтесь як самозайнята особа, можете надавати послуги чи торгувати від свого імені. PFA прив’язаний до вашого особистого податкового номера, не є окремою юрособою. Відповідальність несе підприємець усім своїм майном (як і в Україні для ФОП). Плюс PFA – дуже проста реєстрація і мінімум бюрократії: можна вести “спрощений облік” самому, без найму бухгалтера
startco.ro
. Є обмеження – не більше 5 видів діяльності (CAEN-кодів) і максимум 3 наймані працівники
startco.ro
startco.ro
. Оподаткування PFA достатньо лояльне: податок 10% лише на чистий дохід (прибуток)
taxsummaries.pwc.com
. Витрати можна віднімати, тож податок платиться зі залишку після витрат. Крім того, самозайняті сплачують пенсійний внесок (CAS) і медичний внесок (CASS), але тільки якщо дохід перевищує певні пороги. Наприклад, у 2023 році якщо чистий річний дохід більший ~36 000 леїв (≈€7 300), треба платити CAS; якщо менший – внесок добровільний
taxnews.ro
taxnews.ro
. Сума фіксована: ~9 000 лей на рік пенсійного внеску при доході 36–72 тис. лей, і ~18 000 лей якщо вище 72 тис.
taxnews.ro
taxnews.ro
. На охорону здоров’я пороги ще нижчі – внесок CASS ~1 800 лей на рік вже при доході понад 18 000 лей
taxnews.ro
. Якщо ж заробіток невеликий, соціальні внески можна не платити взагалі, і держава все одно вас обслуговуватиме (хоча за бажанням люди деколи платять мінімум, щоб ішов стаж і медичне страхування). Українці найчастіше обирають саме PFA для фрілансу чи ІТ-послуг – кажуть, що це найпростіший спосіб працювати “в білу” і платити податки в Румунії. Докладніше про процедури та звітність – на сторінці [[PFA]].
Întreprindere Individuală (II) – індивідуальне підприємство
II – це теж підприємець-фізособа, схожий на PFA, але з деякими відмінностями. У Intreprindere Individuală може бути до 10 видів діяльності і до 8 найманих працівників
startco.ro
. Тобто II підходить, якщо ви самозайнятий, але плануєте трохи більший масштаб (наприклад, мати маленьку майстерню з працівниками). Вимоги до реєстрації – такі ж, як у PFA (потрібно підтвердити кваліфікацію в обраній сфері тощо)
startco.ro
startco.ro
. Податки для II аналогічні: 10% з чистого доходу + внески за тими ж правилами. Юридичного розділення майна теж нема – підприємець відповідає особисто. Цю форму обирають рідше, бо для більшості достатньо PFA. Втім, якщо плануєте багато напрямків чи більшу команду, II може стати в пригоді (хоча в такому разі багато хто вже воліє зареєструвати SRL). Докладніше про нюанси – див. [[II]].
Întreprindere Familială (IF) – сімейне підприємство
IF – сімейна форма бізнесу. Це щось схоже на наше сімейне фермерське господарство або просто спільний бізнес родичів. IF реєструється на мінімум двох членів сім’ї (родичів), які спільно ведуть справу
startco.ro
. Важливо: IF не може наймати сторонніх працівників
startco.ro
– працюють тільки самі члени сім’ї. Зате видів діяльності необмежено
startco.ro
. Оподаткування так само за схемою 10% з прибутку + внески за потреби. Відповідальність – спільна, всім майном учасників. Цю форму використовують нечасто; кажуть, її має сенс обрати, коли хочете всією родиною відкрити малий бізнес без утворення компанії. Наприклад, сімейний ресторанчик чи ремісничу справу. Детальніше – на сторінці [[IF]].
SRL (Societate cu Răspundere Limitată) – товариство з обмеженою відповідальністю
SRL – це аналог українського ТОВ. Юридична особа, яку можуть заснувати одна або декілька осіб (навіть один українець може відкрити SRL на 100% свого капіталу). Відповідальність обмежена вкладеним капіталом, особисте майно власників у безпеці – саме за це SRL цінують підприємці. Мінімальний статутний капітал символічний (1 лей). SRL потрібно реєструвати в Торговому реєстрі, готувати установчі документи, стати на податковий облік – це вже трохи складніше, ніж для PFA, але посильне. Зазвичай наймають бухгалтера для супроводу SRL, бо потрібно вести повноцінну подвійну бухгалтерію. Проте і можливостей у компанії більше: можна офіційно наймати необмежено працівників, займатися будь-яким законним видом бізнесу, відкривати рахунки, участувати в тендерах тощо. Податки SRL залежать від розміру бізнесу. Стандартно компанії в Румунії платять 16% податку на прибуток (CIT)
taxsummaries.pwc.com
. Тобто зі своїх прибутків (доходи мінус витрати) SRL сплачує 16% до бюджету. Але для малого бізнесу існує спеціальний режим – microîntreprindere.
Microîntreprindere – мікропідприємство
Мікропідприємство – це не окрема юридична форма, а спрощений податковий режим для маленьких SRL. Якщо компанія відповідає певним критеріям, вона може сплачувати податок не з прибутку, а з виручки (обігу) – за дуже низькою ставкою. На 2023 рік вимоги такі: річний оборот не більше €500 000 (приблизно 2,5 млн лей)
ascentgroup.eu
, не більше 20% доходів – від консультативних чи управлінських послуг, і головне – щонайменше 1 найманий працівник
cms-lawnow.com
. Тобто зовсім без працівників новоспечене SRL більше не може бути мікропідприємством (раніше можна було, зі ставкою 3%). Тепер усі мікрокомпанії мусять когось працевлаштувати і тоді платять 1% від обороту
cms-lawnow.com
. (Якщо оборот мікрофірми перевищить поріг, з того кварталу вона автоматично перейде на стандартний податок на прибуток 16%
taxsummaries.pwc.com
.) Для порівняння, 1% з обороту часто вигідніше, ніж 16% з прибутку, тож мікрорежим дуже популярний серед малого бізнесу. Власники SRL часто оформлюють себе ж на роботу (директором) на мінімальну зарплату, щоб виконати вимогу щодо працівника і лишатися на 1% податку. Звісно, таке SRL тоді ще має витрати по зарплаті (платити собі ~30–40% зарплатних податків як роботодавець). Треба прораховувати, що вигідніше. Так чи інакше, для більшості невеликих компаній з оборотом до півмільйона євро мікроподаток вигідний. Українці, що запускають бізнес у Румунії, теж часто користуються цим режимом. Заувага: податкове законодавство міняється – поріг для micro знизять до €250 000 в 2025, а у 2026 – до €100 000
taxsummaries.pwc.com
taxsummaries.pwc.com
. Тому слід стежити за оновленнями. Детальніше про SRL і мікроподаток – на окремій сторінці [[SRL]]. Що ж обрати українцю? Якщо ви плануєте фріланс чи самозайнятість, оптимальним вибором зазвичай буде PFA – найпростіший в оформленні та дешевший в обслуговуванні. Ви зможете легально виставляти рахунки клієнтам і сплачувати з них помірні податки. Багато айтішників, маркетологів, консультантів пішли цим шляхом і задоволені. Якщо ж ви націлені на бізнес із кількома партнерами, залучення інвестицій чи найм великої команди, краще одразу реєструвати SRL – це надійніша форма з погляду захисту бізнесу та можливостей росту. Витрати на ведення звітності в SRL вищі (послуги бухгалтера, аудит), зате ви розмежовуєте бізнес і особисті ризики. Є й компроміс: відкрити PFA для старту, а згодом, якщо справа піде вгору, заснувати SRL і перевести діяльність на компанію. До речі, багато українців так і роблять: спершу працюють як PFA, адже це займає лише кілька днів, а потім оформлюють SRL для більшого проєкту. Щодо II та IF – ці форми досить нішеві. II має сенс, якщо ви хочете бути самозайнятим, але з багатьма напрямками і працівниками (проте тоді вже простіше SRL). IF годиться, якщо ви разом із чоловіком/дружиною чи родичами вирішили започаткувати сімейний бізнес без утворення фірми – скажімо, родинне кафе. Але пам’ятайте, що в IF усі співвласники відповідають майном солідарно і не можуть наймати збоку нікого. В підсумку, універсального рецепту немає – вибір залежить від ваших цілей. У будь-якому разі, радісна новина: українцям дозволено відкривати будь-який з цих видів бізнесу на рівних правах із румунами (статус тимчасового захисту дає це право). Нерідко місцеві юристи і бухгалтери самі пропонують свої послуги українським підприємцям – в соцмережах можна знайти рекомендації перевірених спеціалістів, які допоможуть з реєстрацією. == ANAF – румунська податкова служба ==
ANAF (Agenția Națională de Administrare Fiscală) – це Державна податкова адміністрація Румунії. Аналог української податкової (ДПС) та частково митниці. З ANAF вам так чи інакше доведеться стикнутись, якщо ви плануєте жити або працювати тут тривалий час. Податкова відповідає за присвоєння податкових номерів, прийом декларацій, стягнення податків, перевірки тощо. Багато українців спершу навіть не знають про її існування – доки не виникає нагода, наприклад, купити машину чи отримати дохід. Ось тоді і з’ясовується, що іноземець повинен стати на облік в ANAF і отримати місцевий податковий номер. Податковий номер (NIF). У Румунії кожен громадянин має особистий код CNP (Cod Numeric Personal) – щось на кшталт нашого ІПН, вписаний у внутрішній паспорт. Біженцям з України, які отримують дозвіл на проживання з тимчасовим захистом, теж присвоюють CNP – він зазначений на пластиковій посвідці (буковка “C” і 13 цифр). Якщо у вас є CNP, то додатковий номер у податковій вам не потрібен
avoconsult.ro
: CNP автоматично є ідентифікатором в ANAF. Але багато українців не отримали одразу картки з CNP (особливо ті, що заїжджали по паспорту або з електронною візою D/ТС). У такому разі, щоб сплатити якийсь податок, вам потрібен NIF (Număr de Identificare Fiscală) – податковий номер. Його беруть і ті, хто не має посвідки, і навіть румуни, у яких з якихось причин нема CNP. Отримати NIF нескладно, але забюрократизовано: треба подати до ANAF заяву (форма 030), копію паспорта і документ, що обґрунтовує потребу в податковому номері
legal500.com
. Наприклад, це може бути договір оренди житла (офіційно його треба декларувати і сплачувати податок), трудовий контракт, довідка про статус тимчасового захисту, купча на нерухомість тощо. Заяву подають особисто в офісі ANAF за місцем проживання або через представника (за дорученням)
legal500.com
. Після обробки (до 30 днів) вам присвоять NIF і видадуть документ-підтвердження
legal500.com
. Без цього коду ви технічно не зможете заплатити податки, подати декларацію, відкрити рахунок у банку і навіть уникнути подвійного оподаткування
avoconsult.ro
avoconsult.ro
. Тому якщо плануєте будь-яку діяльність – подбайте про реєстрацію в податковій завчасно. Люди кажуть, що в Бухаресті черги в ANAF можуть бути довгі і не всі працівники знають англійську, тож радять приходити з перекладачем або звертатися по допомогу до волонтерів. Але загалом процедура реальна: тисячі українців уже отримали тут NIF. Докладні інструкції та поради щодо цього – на сторінці [[ANAF]]. Онлайн-кабінет ANAF. У румунській податковій є електронний сервіс Spațiul Privat Virtual (SPV) – аналог українського Електронного кабінету платника. Там можна подавати декларації (наприклад, вже згадану форму про доходи нерезидента чи щорічну декларацію самозайнятого), бачити нарахування, перевіряти стан розрахунків. Для доступу треба зареєструватись: якщо у вас вже є CNP/NIF, румунський номер телефону та email, ви можете онлайн запросити підключення до SPV (підписавши заявку електронним підписом або підтвердивши особу особисто в офісі податкової). Багато українців цього не роблять, доки не знадобиться – і дарма, бо через SPV зручніше спілкуватися з податковою. Наприклад, коли ви подасте декларацію про доходи, ANAF може прислати вам лист з уточненнями поштою, а можна було б отримати його миттєво в електронному кабінеті. Втім, це радше порада для тих, хто планує залишатися надовше. Взаємодія з українською ДПС. Податкові органи України і Румунії поки що напряму даними не обмінюються, тому ви самі маєте декларувати доходи по обох сторонах. Українці, що стали резидентами Румунії, можуть подати в Україні заяву про зміну податкової адреси, щоб їхній український податковий облік “заморозили” (принаймні на час війни українська податкова лояльно ставиться до тих, хто виїхав). Якщо ж ви сплатили податки в Румунії, а Україна теж хоче – доведеться скористатись згаданою угодою про уникнення подвійного оподаткування і показати українській ДПС, що тут уже сплачено (або навпаки). Як це зробити – тема окремої розмови (див. сторінку [[Подвійне оподаткування]]). Важливо: податкові й соціальні зобов’язання – різні речі. Сплативши ЄСВ в Україні, ви не звільняєтесь автоматично від сплати соцвнесків у Румунії, якщо тут вважаєтесь резидентом. Тобто можуть бути ситуації, коли і український Пенсійний фонд, і румунська Casa de Pensii вимагатимуть внесків. Це теж вирішується окремо за допомогою угод соцзабезпечення (більше в розділі про пенсії). == Податки при купівлі автомобіля ==
Багато хто з нас приїхав до Румунії на власному авто. А дехто вже тут купує машину – наприклад, недорогу вживану, щоб їздити по місту. Розберімося, які податки при цьому виникають. ПДВ при купівлі. Якщо ви купуєте нове авто в салоні в Румунії, ціна включатиме 19% ПДВ. Додатково нічого доплачувати не треба – дилер сам перерахує податок державі. Якщо ж купуєте вживану машину у приватної особи, то податку на продаж як такого немає – фізособи не сплачують ПДВ. Покупець просто оплачує оговорену суму продавцю. Єдиний нюанс: продавець (якщо це громадянин Румунії) при другому і наступних продажах машин за рік повинен задекларувати дохід і сплатити 10% податку як з інвестиційного прибутку. Але на практиці цим переймається продавець, не ви. Ви як покупець мусите лише переоформити авто на себе у поліції та повідомити податкову для нарахування транспортного збору. Реєстраційний збір. Станом на 2023 рік Румунія скасувала екологічний податок при першій реєстрації автомобіля (раніше був сумнозвісний timbul de mediu – «екостампа», який платили за ввезені авто). Тож ввезення машини з-за кордону саме по собі не обкладається внутрішнім податком. Вам достатньо сплатити імпортне мито (якщо машина з України чи іншої країни поза ЄС) і ПДВ 19% – але увага: імпортовані особисті речі біженців звільнено від мита і ПДВ в межах норм, тож багато хто ввіз автівки без цих платежів. Іншими словами, якщо ви просто приїхали на своєму українському авто, ніхто не змусить вас одразу платити податки. Проблема виникає через рік-два: країни ЄС не дозволяють постійно їздити на нерезиденських номерах. Формально, після того як ви стали румунським резидентом (оформили посвідку), дається 90 днів на перереєстрацію автомобіля на румунські номери. В іншому разі машина вважається нелегально ввезеною. На практиці донедавна поліція закривала на це очі – в Румунії досі повно авто з українськими номерами. Але ситуація може змінитися. Наприклад, Німеччина з кінця 2024 року зобов’язала українців зареєструвати авто, що перебуває понад 1 рік у країні, і штрафує на €70 за порушення
visitukraine.today
. Польща взагалі дозволила їздити до кінця дії тимчасового захисту без переоформлення
visitukraine.today
. У Румунії спеціальних послаблень не оголошували. Тож усе більше українців вирішують офіційно реєструвати свої автомобілі тут. Для цього треба пройти техогляд (R.A.R.), сплатити митні платежі (якщо авто з України – мито 10% та акциз залежно від об’єму двигуна, та 19% ПДВ від оціночної вартості), після чого подати документи в поліцію на румунські номери. Це може влетіти в копієчку: як підрахували в одному виданні, сумарно переоформлення українського легковика в ЄС обходиться у €1,5–2 тисячі
visitukraine.today
visitukraine.today
. Найдорожче – довести екологічний стандарт авто та придбати страхування (для новоприбулих воно коштує дорого)
visitukraine.today
. Саме через це багато наших і продовжують їздити з українською реєстрацією, сподіваючись “пронесе”. Люди розповідають, що поліція часом зупиняє машини на іноземних номерах, але поки що обмежується перевіркою документів і страховки. Та ризик штрафу з часом зростає. Якщо плануєте лишатись у Румунії надовго, радимо урахувати майбутні витрати на легалізацію авто – можливо, вигідніше продати українську машину і купити тут іншу (ціни на авто у ЄС часто нижчі, ніж удома
visitukraine.today
). Щорічний транспортний податок. Усім власникам авто в Румунії щороку треба сплачувати impozit auto – місцевий податок на транспортний засіб. Це аналог українського транспортного збору, але він прив’язаний не до ціни, а до об’єму двигуна. Ставки невисокі для малолітражок: наприклад, за легковик 1,4 л – близько 70 леїв на рік, 1,6 л – ~80 леїв. З ростом об’єму ставка прогресивно зростає: за 2,0 л може бути ~200 леїв/рік, а за великий двигун 3,0 – всі 1 500–2 000 лей на рік (бо там застосовується множник). Точні ставки встановлює місцева рада, тож від міста до міста суми різняться в межах, дозволених законом (але закон задає мінімум 0,1% від вартості для легкових авто
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
, що приблизно відповідає зазначеним сумам). Сплачувати податок на авто треба двічі на рік – до 31 березня і до 30 вересня рівними частинами
lege5.ro
. Якщо сума невелика (до 50 лей), можна відразу за рік. Новопридбане авто ставиться на облік у податковій протягом 30 днів після купівлі (це робиться через Primăria – мерію, за місцем прописки власника). Як правило, нотаріус при оформленні договору купівлі-продажу подає дані до податкової сам, але не зайве перепитати. До речі, пільги: від сплати цього податку звільняються особи з інвалідністю за одне авто
impozitauto.ro
, деякі ветерани та власники гібридних/електроавто (в деяких містах для них нульова ставка або 50% від стандартної). Проте електромобілів в Румунії поки мало, тож і податок на них символічний. == Податки на нерухомість ==
У Румунії при купівлі нерухомості сплачуються не надто високі податки, але варто їх врахувати. По-перше, всі угоди купівлі-продажу оформлюються у нотаріуса, і покупець оплачує нотаріальний збір – це плата за послуги нотаріуса + державне мито за реєстрацію угоди. Разом виходить близько 1% від ціни житла (тут є регресивна шкала: наприклад, 0,5% на перші 60 000 € ціни і 0,2% на суму понад, плюс ПДВ на послуги нотаріуса). Нотаріус одразу подає дані до органів, тож окремо декларувати покупку не треба. По-друге, податок на дохід від продажу нерухомості – його платить продавець. З 2023 року для фізичних осіб діють прості правила: якщо майно було у власності менше 3 років, держава забере 3% від повної ціни продажу, якщо володіли понад 3 роки – 1% від ціни
notariate.ro
. Цей податок утримує нотаріус прямо з суми угоди і перераховує державі, тож продавцю приходить трохи менше грошей “чистими”. Для покупця ж це не витрата, хіба що опосередковано (можливо, продавець закладе свій податок у ціну). Винятки: якщо продається єдине житло за ціною до ~€120 000, податок можна не платити (пільга для малозабезпечених сімей). Також угоди дарування між близькими родичами і спадкування звільнені від цього збору. Щорічний податок на нерухомість. Власники житла в Румунії щороку платять impozit pe clădiri – податок на будівлі (квартиру, дім). Його ставка значно нижча, ніж в Україні була б: для фізичних осіб це 0,1% від оціночної вартості житла на рік
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Оціночну вартість визначають за нормативами (наприклад, ~397 лей/м² для стандартного цегляного будинку
romanianlawoffice.com
) з поправкою на знос. Виходить, що за квартиру 50 м² власник платить десь ~200 леїв на рік. У великих містах ради можуть ставку підняти до 0,2%, але це все одно помірно. Податок сплачується до місцевого бюджету громади, двома частинами до 31 березня і 30 вересня (як і транспортний)
romanianlawoffice.com
. Якщо у вас дві і більше квартири у власності, на другу і наступні можуть бути підвищені коефіцієнти (щоб стримувати спекуляції)
romanianlawoffice.com
. Для юридичних осіб податки на нерухомість вищі – 1% і більше, але приватних осіб це не стосується
dentons.com
. Оренда. Якщо ви здаєте свою румунську нерухомість в оренду, отриманий дохід оподатковується за ставкою 10%. При цьому 40% доходу звільняється від оподаткування як умовні витрати
taxsummaries.pwc.com
, тобто фактично ефективна ставка ~6%. Орендодавець-фізособа зобов’язаний подати декларацію про орендні доходи (Declarație Unică) і сплатити податок раз на рік. Також із 2023 року, якщо річний дохід від оренди перевищує 72 000 лей (~15 000 €), доведеться сплатити ще й повний внесок CASS 10% (≈ 7 200 лей) за медичне страхування. Але більшість приватних орендодавців у ці межі не заходять. Деякі українці, які переїхали надовго, вже купують тут житло і навіть здають його іншим – тоді це правило треба мати на увазі. Для наймачів (орендарів) якихось додаткових податків немає, все закладено в орендну плату. Якщо ж ви самі орендуєте квартиру, переконайтеся, що власник оформив із вами офіційний контракт і зареєстрував його в ANAF – тоді ви матимете правовий захист і зможете отримати компенсації (наприклад, допомогу на оплату житла для біженців, якщо діє програма). В іншому разі орендодавець ухиляється від податків, і такі “сірі” угоди тут теж трапляються. Чи може українець купити нерухомість? Так, прямої заборони нема. Громадяни України на статусі тимчасового захисту можуть вільно купувати квартири, будинки, нежитлові приміщення. Єдина заковика – земельні ділянки. Закон Румунії дозволяє громадянам країн ЄС купувати землю на тих же умовах, що й румунам. А от для громадян країн поза ЄС, зокрема України, діють певні обмеження: сільськогосподарські і лісові землі придбати важко (хіба через створення місцевої компанії-SRL), а от під забудованою нерухомістю – можна. Простіше кажучи, якщо ви купуєте квартиру – земля під будинком вам і не потрібна (вона у власності всіх співвласників будинку або муніципалітету). Якщо купуєте будинок, то земельна ділянка під ним теж відійде вам у власність, оскільки це “цільове призначення – для забудови” (для громадян України це дозволено на основі взаємності). Угоду все одно посвідчує нотаріус, який перевіряє ваш статус. Багато українців вже стали власниками житла в Румунії – особливо ті, хто вирішив переселятися надовго. Люди кажуть, що процедура не надто складна: потрібно мати закордонний паспорт, іноді нотаріус просить довідку про несудимість (перекладену) чи про сімейний стан. Податки, як ми з’ясували, – цілком адекватні. Головне, не забудьте щороку сплачувати той самий податок на нерухомість, навіть якщо ви повернулися в Україну (можна онлайн через ghiseul.ro, попередньо ставши на облік в мерії). Якщо плануєте продати придбане тут житло, майте на увазі 3%/1% податок – можливо, варто почекати 3 роки, щоб зекономити на ставці. == Оподаткування пенсій ==
Рано чи пізно постає питання пенсій – як українських, так і румунських. Тут є кілька аспектів: оподаткування пенсійних виплат і право на саму пенсію. Українська пенсія в Румунії. Якщо ви отримуєте українську пенсію і проживаєте в Румунії, то, по-перше, можете оформити її виплату на румунський рахунок (через Western Union або міжнародний переказ, Пенсійний фонд України має такі механізми для виїхавших). Податком українська пенсія не обкладається (в Україні вона звільнена від ПДФО). Румунія теж не повинна нічого стягувати, якщо ви не визнані податковим резидентом тут. Навіть якщо визнані, згідно угоди про уникнення подвійного оподаткування пенсії оподатковуються тільки в країні їхнього призначення. Тобто українську пенсію має право обкладати податком лише Україна (яка цього не робить), а румунська податкова не втручається. Втім, траплялися випадки, коли банки чи чиновники плуталися – тоді варто показати угоду і за потреби проконсультуватися з юристом. В цілому ж отримувати свою законну пенсію з України, мешкаючи за кордоном, – це нормально і можливо. Пенсія за роботу в Румунії. Якщо ви офіційно працюєте тут і сплачуєте соціальний внесок CAS (25%), ці внески не пропадуть дарма. Вони акумулюються на вашому особистому рахунку в Casa Națională de Pensii Publice (CNPP). Наразі і Україна, і Румунія приєдналися до багатосторонніх конвенцій, що дозволяють зараховувати трудовий стаж одне одного. Фактично ваші періоди роботи в Україні та Румунії можуть підсумовуватися для набуття права на пенсію. Наприклад, якщо в Україні у вас 10 років стажу, а в Румунії відпрацюєте ще 5, то можна буде отримувати часткові пенсії з обох країн: українську (за 10 років, якщо Україна визнає мінімальний стаж виконаним з урахуванням румунського періоду) і румунську (за 5 років, після досягнення пенсійного віку). Щоправда, кожна з держав платитиме пропорційну частку. Мінімально для пенсії в Румунії треба 15 років внесків. Пенсійний вік тут зараз 65 років (чоловіки) і ~63 роки (жінки, поступово зрівняють до 65). Оподаткування румунських пенсій залежить від суми. Невеликі пенсії не оподатковуються взагалі. Зокрема, з 2024 року перші 3 000 лей на місяць звільнені від податку, а 10% ПДФО утримують тільки з суми понад цей поріг
cnpp.ro
cnpp.ro
. Наприклад, якщо пенсія 4 500 лей, то податок візьмуть з 1 500 лей (частина, що вище 3 000), тобто 150 лей, а решта не чіпається
snpp.ro
mmuncii.ro
. Крім того, заможні пенсіонери сплачують внесок на медстрахування: 10% із суми, що перевищує 3 000 лей (станом на 2025 рік)
cnpp.ro
snpp.ro
. Але більшість рядових пенсій до цих меж не дотягують, тому податків з них немає. Для порівняння, середня пенсія у Румунії – близько 2 000 лей, і вона не оподатковується. Високі пенсії бувають у суддів, прокурорів тощо – там держава вже вводить додаткові збори. Переведення пенсії за кордон. Приємна новина: якщо ви заробили собі пенсію в Румунії, ви зможете отримувати її в Україні чи будь-де. Румунія виплачує належні суми й нерезидентам (шляхом банківських переказів). І навпаки, як ми згадали, українську пенсію можна отримувати за кордоном. Тобто наші країни співпрацюють у соціальній сфері, щоб люди не втрачали заробленого. У рамках угод діє принцип “пропорційності”: кожна країна платить за свій стаж. Наприклад, якщо ви пропрацювали 20 років в Україні і 10 у Румунії, то в 65 років отримаєте дві пенсії: українську (20/30 від повної української пенсії) і румунську (10/35 від повної румунської пенсії, бо тут повний стаж зараз 35 років). Подавати документи можна через одну з установ – за місцем проживання. Тобто перебуваючи в Румунії, ви зможете оформити і українську частину через румунську пенсійну касу (вони самі запросять ваші дані з України)
romanianlawoffice.com
romanianlawoffice.com
. Це дуже спрощує життя мігрантів. Загалом, пенсійні права українців у Румунії захищені міжнародними домовленостями. Хто працює офіційно, той не дарма віддає 25% зарплати – ці гроші підуть на вашу майбутню пенсію. А хто вже на пенсії, може спокійно жити тут і отримувати виплати з дому, не боячись додаткових податків. Звісно, оформлення бюрократичне і може зайняти час, але це вже тема окремої статті. Якщо маєте специфічні запитання – звертайтеся на гарячі лінії пенсійних фондів або до консульств, там мають інформацію для наших громадян-пенсіонерів. Висновок: податки – це не те, чим хочеться займатися після переїзду, але розібратися необхідно, щоб спати спокійно. Румунська система оподаткування досить прозора і ставки тут помірні. Багато українців вже успішно інтегрувались: сплачують податки, відкривають бізнеси і навіть отримують румунські соціальні виплати. Якщо сумлінно виконувати вимоги – вам навряд чи дошкулятимуть перевірками чи штрафами. Навпаки, податкова може стати другом, якщо знати свої права: наприклад, вимагати повернення переплаченого податку або користуватися податковими пільгами (для сімей з дітьми, для IT-спеціалістів, інвесторів тощо – такі теж є). Тож бажаємо успіхів у фінансових справах, платіть податки вчасно і користуйтесь всіма можливостями, які надає вам Румунія як платнику податків!

Аеропорт Отопень

2025-08-05T15:01:17Z

78.96.84.187:

== Як дістатись до аеропорту з міста ==

'''Громадський транспорт (поїзд)'''
Найнадійніший варіант, якщо не хочете ловити стрес на трасі. Поїзд з [[Gara de Nord]] до Отопень ходить цілодобово, кожні ~40 хв. Квиток — 5 леїв, купуєте де завгодно: у касі, автоматі, онлайн, чи навіть у провідника (у нього є термінал, тож можна карткою). Їде 20–25 хв і висаджує прямо під терміналом — ніяких перетинів доріг, просто по закритому переходу в зал прильотів. Мінус? Якщо ви не біля вокзалу, ще треба туди доїхати. Але заторів не боїться, і це головний плюс.

'''Громадський транспорт (автобус)'''
Експрес №100 (старий-добрий 783) возить цілодобово від аеропорту до [[Piața Unirii]] і назад. Вдень — кожні ~15 хв, вночі — ~30. Проїзд 3 леї (90 хв поїздок у всій мережі), платите карткою прямо в автобусі. Multiplu теж можна взяти (мінімум 2 поїздки). Водій квитків не продає, тож не розраховуйте на «давайте я вам готівкою». Їде ~45 хв, але якщо DN1 стоїть (а він любить), можна застрягти й на 1,5 години. Часу в обріз? Краще потяг або таксі.

'''Маршрутки та трансфери'''
Міських маршруток нема, але є купа приватних перевізників у Констанцу, Галац, Кишинів, Одесу і навіть Чернівці. Знайти їх можна в українських чатах, але перевіряйте — є і нормальні, і такі, що забудуть вас по дорозі в Бухарест. Якщо вас компанія, можна замовити свій шаттл або глянути BlaBlaCar.

'''Таксі'''
Відстань до центру — 16 км, їхати 20–40 хв. В залі прильотів — жовті термінали для виклику офіційних таксі (Meridian, Cristaxi). Натиснули, вибрали тариф (~3 леї/км), взяли талон з номером авто, вийшли — і ось воно. До центру — 50–70 леїв. «Бомбіл» у залі — ігноруйте, як спам у месенджері. Якщо ловите машину без термінала (у зоні відправлень), дивіться, щоб було «Acceptă comandă» і лічильник з нуля.

'''Bolt/Uber'''
Місце зустрічі — верхній рівень, зона відправлень. Подача 5–10 хв, ціни від 40 леїв у спокійний час до 80–90 у пік. Bolt іноді дешевший, Uber — стабільніший. Оплата карткою в додатку, маршрут прозорий, водії адекватні (переважно). Якщо ніхто не бере — переключайтесь між додатками або відійдіть до автобусної зупинки, іноді там швидше підбирають.

== Що є всередині ==

'''Термінали''' — один корпус, відправлення вгорі, прильоти внизу. З’єднані коридором з магазинами. Аеропорт невеликий, але в пікові години людно, кондиціонер не завжди справляється — тож влітку можна попаритися «як у маршрутці без вікон».

'''Туалети''' — у кожному крилі. Бувають чисті, бувають «ну таке» — беріть серветки й антисептик, не помилитесь. Душів немає, курити — лише на вулиці.

'''Вода''' — без кулерів. Лайфхак: в Carrefour Market (ще до контролю) пляшка 0,5 л — 3–4 леї, після контролю — вже 8–10.

'''Розетки''' — дефіцит, але біля гейтів 14 є «місце сили» з купою розеток і USB.

'''Для дітей''' — ігрових зон майже нема, є лише кімната матері й дитини (питайте персонал).

'''Wi‑Fi''' — безкоштовний, мережа “AIHCB Free”, але під вечір «задихається» від кількості підключень.

'''Магазини й кафе''' — Duty Free (не завжди вигідно), Relay, Carrefour Market (найкращі ціни), а от у кав’ярнях рахунок легко злітає в космос у порівнянні з містом.

== Сервіси поруч ==

'''Готелі''' — Hilton Garden Inn (200 м), Vienna House Easy Airport, RIN Airport Hotel, Hotel Otopeni. Є трансфери. Ціни 80–120 €, у гестхаусах — від 30 €, але тоді таксі ще 5–10 хв.

'''Паркінг''' — короткострокові P1/P2/P7 (5 лей/год), довгострокові P3/P5 (100 лей/доба перші 4 дні, далі дешевше). Приватні паркінги дешевші і возять шаттлом.

'''Камери схову''' — немає. Варіант — залишити в готелі поруч або в місті.

== Особливості для українців ==

'''Документи''' — біометричний паспорт або картка тимчасового захисту. Можуть спитати бронювання житла чи зворотний квиток (рідко, але буває).
'''Допомога''' — інформаційна стійка, гаряча лінія 0377 300 300 (українською), чат [[Українці в Бухаресті]].
'''Волонтери''' — у 2022 були на місці постійно, зараз — частіше у місті.

== Ціни та гроші ==

'''Проїзд''' — автобус 3 леї, поїзд 5 леїв, таксі 50–70 леїв, Bolt/Uber 50–90 леїв.
'''Їжа''' — кава 15–18 леїв, круасан 10–12, сендвіч 25–30, вода 8–10 (3–4 у Carrefour).
'''Обмін валют''' — курс в аеропорту «кусається», міняйте мінімум або знімайте в банкоматі банку.
'''SIM''' — у Relay, 25–35 леїв за старт, інтернет від 50 ГБ.

{{info|
'''Лайфхаки'''
'''Ночівля''' — реально, але крісла з підлокітниками. Беріть теплий одяг і маску на очі.
'''Тихі місця''' — коридор між прильотами і відправленнями, кути біля гейтів 2–3 та 6–7.
'''Візки для багажу''' — безкоштовні, пакування плівкою ~30 леїв.
'''Carrefour Market''' — вода, перекус, дрібниці вдвічі дешевші, ніж у кафе.
'''Загубили річ?''' — Lost&Found або інформаційна стійка, інакше шансів мало.
}}

Аеропорт Отопень

2025-08-05T14:54:32Z

78.96.84.187:

== Як дістатись до аеропорту з міста ==
Громадський транспорт (поїзд): З головного вокзалу Бухареста (Gara de Nord) до аеропорту Отопень регулярно курсує прямий потяг. Інтервал руху – кожні ~40 хвилин цілодобово 1 , час у дорозі ~20–25 хв. Квиток коштує ~5 леїв 2 . Купити можна онлайн, в касі, автоматі або прямо у провідника (є термінал для картки) 3 . Потяг прибуває на платформу біля терміналу (сполучений перехід до залу прильотів). Зручно, якщо ви поруч з вокзалом або з пересадкою на поїзди по Румунії. Але сам вокзал не в центрі, тож далі до центру треба їхати метро або автобусом. Якщо подорожуєте часто, доступні абонементи на тиждень чи місяць 4 .
Громадський транспорт (автобус): Експрес-автобус No100 (раніше відомий як 783) з’єднує аеропорт із центром Бухареста цілодобово 5 . Удень інтервал ~15 хв, вночі – ~30 хв 6 7 . Маршрут пролягає по шосе DN1 через райони Баняса, П’яца Пресеї, Арку де Тріумф, П’яца Вікторієй, Університатей і кінцева – Piața Unirii (центр). Зупинки є біля станцій метро M2, тож можна пересісти. В аеропорту зупинки автобуса на першому поверсі: при виході з залу прильотів – трохи праворуч, також зупинка біля відправлень 8 . Квиток: одна поїздка коштує 3 леї (90 хв у всій мережі) 9 . Оплатити легко безконтактною банківською карткою прямо в автобусі (терміналом-валідатором) 10 . Або купити картку Multiplu в автоматі/кіоску (мінімум 2 поїздки за ~8,6 лей) 11 . SMS-оплата (для місцевих SIM) на номер 7458 текстом C дає квиток на 90 хв (коштує 0,5€+ПДВ) 11 . Водій квитки не продає, тож подбайте про це заздалегідь. Маршрут доволі довгий: ~45 хв без заторів, а у годину пік може бути й 60–75хв,оскількиDN1частостоїть 12 .Якщопоспішаєтенарейс,автобус–ненайнадійніший,краще обрати потяг або таксі. Також з аеропорту ходить автобус No442, але він довозить лише до північної околиці міста (П’яца Пресеї) 13 , звідки далі треба пересісти на інший транспорт.
Маршрутки та трансфери: Безпосередньо міських “маршруток” до Отопень немає, окрім згаданих експрес-автобусів. Проте існують приватні мікроавтобуси-трансфери до інших міст: наприклад, компанії та водії пропонують доїзд з аеропорту в Констанцу, Галац, Яси, навіть до Кишинева чи українських міст (Одеса, Чернівці тощо) – контакти таких перевізників часто можна знайти в українських спільнотах. Увага: якість і безпека приватних перевізників буває різна, обирайте перевірених (відгуки, рекомендації знайомих). Якщо їдете групою, можна замовити шаттл-трансфер або скористатися сервісами на кшталт BlaBlaCar – часом водії публікують поїздки з Бухареста до аеропорту і навпаки.
Таксі: До центру Бухареста ~16 км, поїздка таксі займає ~20–40 хв залежно від трафіку. В аеропорту впровадили систему чесного таксі: в залі прильоту на виході стоять жовті термінали для замовлення таксі. Ви обираєте на екрані службу (рекомендуємо Meridian, Cristaxi тощо) із тарифом ~3 леї/км, отримуєтеталончикзномероммашиниівиходитенастоянку–таксіпід’їдезакількахвилин 14 .Ціни до центру – ~50–70 лей (10–15 €) за лічильником 15 . Не ведіться на нав’язливих “бомбіл” у залі – офіційне замовлення через термінал гарантує чесний тариф. Таксі можна брати і без термінала на верхньому рівні (в зоні відправлень часто чекають машини, що висадили пасажирів) – але переконайтесь, що на машині є напис “Acceptă comandă” (дозволено брати пасажирів без попереднього замовлення). Завжди перевіряйте, що таксометр увімкнено, і відмовляйтеся від “фіксованої ціни” з голосу – ліцензовані таксі мають їхати по лічильнику.
1
Bolt/Uber: Райдшерінгові сервіси добре працюють в Бухаресті. В аеропорту є спеціальна локація для зустрічі з Uber/Bolt: на рівні відправлень (верхній поверх) біля виходу з терміналу – там водії очікують пасажирів 16 . Замовте через застосунок, вбийте “Henri Coandă Airport” як точку, додаток покаже, куди йти. Зазвичай подача займає 5–10 хв. Ціна залежить від завантаженості: мінімально ~40 лей до центру у звичайний час, у час пік чи вночі може бути 70–80 лей. Але навіть з коефіцієнтом це в межах 80–90 лей (~18 €) 17 – все одно адекватно. Плюси – оплата карткою в додатку, прозорий маршрут, можна не знати мови, водії здебільшого ввічливі. Bolt часом трохи дешевший за Uber. Лайфхак: якщо не знаходите вільну машину через додаток – спробуйте переключити між Uber/Bolt або трохи прогулятися до зупинки громадського транспорту: інколи водії побоюються забирати з самого входу, але охоче підберуть пасажира трохи збоку.
== Що є всередині ==
Термінали та схема: Аеропорт має один злитий термінал, поділений на зону вильотів (Departures) і прильотів (Arrivals), сполучені довгим пасажирським коридором. Реєстрація та перевірка безпеки – на верхньому рівні (відправлення), видача багажу – на нижньому (прильоти). Далі від центрального холу розходяться рукави з гейтами (так звана “Finger” – міжнародні виходи 2–14 та 20+, окремо кілька гейтів для внутрішніх рейсів). Аеропорт компактний; після контролю всі виходи в одному будинку. Проте в години пік дуже людно – черги на контроль, тісно в залах очікування. Кондиціювання слабке: влітку може бути душно (бували скарги на спеку і відсутність достатнього кондиціонеру) 18 19 . Табло, покажчики – англійською та румунською, уважно слідкуйте за ними, аби не збитися. Якщо треба перейти з прильотів на вильоти (наприклад, ви зустрічаєте когось і потім їдете) – є публічний перехід із магазинами між терміналами.
Туалети: Розташовані у кожному крилі (і до, і після контролю). Є в зоні реєстрації, а також біля гейтів через певні інтервали. Чистота середня – при великих потоках можуть не встигати прибирати, зустрічались нарікання на запах або брак туалетного паперу. Радимо мати свій антисептик і серветки про запас. Душових кімнат немає (жодного сервісу з душем для пасажирів наразі) 20 . Курилки: всередині аеропорту курити не можна (є позначені місця назовні перед входами).
Питна вода: Безкоштовних кулерів чи фонтанчиків немає – на жаль, наповнити пляшку після контролю ніде 21 22 . Водопровідна вода в Румунії технічно безпечна, але саме в аеропорту ходять чутки, що вона “не дуже” (старі труби). Пасажири скаржаться, що змушені купувати дорогущу воду
23 .Томулайфхак:якщоувасщенемаєпосадковоготалонаівивзонізагальногодоступу–зайдіть в магазин Carrefour Market на переході між терміналами. Це звичайний супермаркет з нормальними цінами, там 0,5 л води коштує ~3–4 леї, а не 10 лей, як у кафе. Після контролю є кіоски та автомати з водою, але ціни 7–10 лей за пляшку 0,5 л. Можна також попросити кип’яток в кафе (для дитячого харчування, наприклад) – більшість погодиться безкоштовно.
Розетки і зарядні станції: Ситуація потроху покращується. Більшість розеток є біля стін у залах очікування, але їх мало і часто зайняті. Проте в одному з крил (поблизу гейтів 14) облаштовано станцію для зарядки з понад 20 розетками та USB-портами 24 . Також у деяких кафе встановлені стійки з розетками. Беріть свій зарядний кабель і адаптер під євророзетку. Якщо все зайнято, можна пошукати розетку в менш людних коридорах (наприклад, біля менш завантажених гейтів). Але цінні речі не залишайте без нагляду під час зарядки!
Кімнати для дітей: Спеціальної ігрової кімнати чи дитячого куточка в терміналі виражено нема. Є кімната матері і дитини – якщо потрібен пеленальний столик або погодувати немовля, спитайте у
2

співробітників, вони покажуть (зазвичай це приміщення поруч з туалетами). Для дітлахів 2–7 років іноді ставлять невеличкі ігрові модулі (гірки, килимки) біля виходів на внутрішні рейси, але це нерегулярно. Тому варто взяти забавки для своїх малюків із собою. Персонал доволі лояльний до сімей з дітьми: можна попросити пройти без черги контроль, якщо у вас немовля на руках – часто йдуть назустріч.
Wi‐Fi: В аеропорту діє безкоштовний Wi-Fi для пасажирів. Мережа називається “AIHCB Free” або “Free Wi-Fi Otopeni”. Жодного паролю не треба, але буде портал авторизації – достатньо прийняти умови.Швидкістьз’єднанняприйнятна,хочабуваєпросідаєпринавантаженні 25 .Деякімандрівники раніше скаржились, що інтернет ловив лише біля кафе в підвалі, але зараз покриття є всюди. Якщо зв’язок нестабільний, спробуйте посунутися ближче до гейтів або до бізнес-залів – часом там краще. В будь-якому разі на довгі відеодзвінки надіятись не варто, але щоб переписатись чи викликати Uber – вистачає.
Duty free та магазини: У міжнародній зоні після контролю є великий Duty Free магазин (оператор BestValue) з алкоголем, парфумами, солодощами тощо. Ціни не надто “дьюті-фрі”: часто навіть вищі, ніж у місті, тож купувати варто хіба щось специфічне. Наприклад, сет із 3 пляшок вина ~80 лей, місцевий коньяк Zarea 0.5 л ~50 лей, блок цигарок ~200 лей. Окрім Duty Free, є кілька Relay кіосків (газети, книжки, сувеніри, дорожні аксесуари) – один в загальній зоні, один в залі відправлень. Ціни там звичайні: путівник або книга англійською ~40–60 лей, магнітик ~10–15 лей. У переході між терміналами працює згаданий Carrefour Market, де можна купити напої, снеки, фрукти, навіть деякі ліки та дрібниці. Це дуже рятує, бо ціни в кафе 2–3 рази вищі 26 . Також в загальнодоступній зоні (1 поверх прильотів) є відділення пошти і банківські/обмінні пункти.
Кафе та ресторани: В Отопені багато точок перекусу: їх більше десятка, деякі цілодобові 27 . До контролю на першому поверсі – кафе Brioche Dorée (випічка, сендвічі), Gloria Jean’s Coffee, Lavazza Espression, Pizza & Panini. Після паспортного контролю: Segafredo (кава) – біля виходу на внутрішні рейси; Brioche Dorée – біля гейтів 14; Gloria Jean’s Coffees – біля гейтів 1–2; бар Left Bank там же; паб Hanu’ Berarilor (пиво, гарячі страви) біля гейтів 24–29; Illy Espresso – біля гейтів 6–9. Ціни: капучино середній ~15–18 лей, круасан ~12 лей, сендвіч ~25–30 лей, піца-кусок ~20 лей, пиво ~18–20 лей. Навіть пляшка води в кав’ярні ~8–10 лей. Для порівняння, в місті кава ~8–12 лей, вода ~4 леї. Оплатити можна картою всюди. Деякі точки (Segafredo, Hanu’ Berarilor) пропонують прості гарячі страви: сосиска з пюре ~30 лей, салат ~25 лей, суп ~20 лей. Якщо бюджет обмежений – краще купити щось у Carrefour до контролю, там є випічка і готові бутерброди (15–20 лей). Ще є вендингові автомати (снек/кава) біля гейтів та в залі очікування прильотів; там кава ~6 леїв, але здачу монетами можуть не давати 28 , краще платити карткою.
== Сервіси поруч ==
Готелі біля аеропорту: Якщо у вас стиковка з ночівлею чи ранковий виліт і бажання поспати з комфортом – поруч кілька готелів. Найближчий – Hilton Garden Inn Bucharest Airport (4★), буквально за 200 м від виходу з прильотів, 5 хв пішки. Також популярний Vienna House Easy Airport (Wyndham)–~300м,навпротистоянкиP2;маєбезкоштовнийшаттлзазапитом 29 .Трохидалі(1км)– бюджетний Hotel Otopeni і RIN Airport Hotel – обидва забезпечують трансфер мікроавтобусом 30 . Ціни в готелях аеропортового комплексу ~80–120 € за двомісний, але бувають акції вихідного дня. Для економії можна розглядати гестхауси в Отопені (містечко поруч) – там і за 30–50 € є житло, але треба таксі 5–10 хв.
3

Паркінг: Якщо добираєтесь на власному авто – в аеропорту кілька парковок. Короткострокові P1/P2/ P7 розташовані прямо навпроти терміналу, з погодинною оплатою (~5 леїв за годину). Є довгострокова парковка P3/P5 (~5 хв пішки далі за термінал): тариф ~100 лей на добу (перші 4 доби), далідешевше–наприклад,5діб=~410лей,7діб~430лей 31 .Максимальнийтермінстоянки30днів. Місця на офіційному паркінгу буває бракує в сезон відпусток, альтернативою служать приватні паркінги неподалік (Oviale, Park4Fly тощо) – вони коштують від ~15–30 лей/день і довозять вас шаттлом до терміналу 32 . Якщо вас просто підвозять на літак, можна безкоштовно зупинитися на 10 хв на спеціальному майданчику “Kiss and Fly” біля відправлень – довше стояти не можна, штрафують.
Камери схову: На жаль, у сховищі багажу відмовлено – ні камер, ні офіційного багажного відділення в Отопені немає 33 . Якщо вам треба залишити валізи на кілька годин, варіанти такі: або домовитися з готелем поруч (деякі за невелику плату приймуть багаж на ресепшн), або скористатися сервісом в місті (є камери схову на вокзалі Gara de Nord, а також платні сервіси LuggageHero у центрі). Але в самому аеропорту залишити речі ніде – навіть ненаглядний багаж негайно конфіскує охорона 34 , тож не залишайте сумки без присмотру.
== Особливості для українців ==
Документи та контроль: Для перетину румунського кордону українцям візи не потрібні – достатньо біометричного закордонного паспорта. При вильоті з Отопень прикордонники Румунії перевіряють паспорт і штамп про в’їзд або румунський документ (картку тимчасового захисту, ВНЖ тощо). Якщо у вашому паспорті немає біометрії або строк перебування перевищив 90 днів, поясніть, що ви під статусом тимчасового захисту – у румунській базі даних це має бути. Для транзиту через інші країни також майте документи про статус. Бронювання та інші докази: Формально при короткостроковій подорожі вас можуть спитати мету поїздки і вимагати підтвердження фінансової спроможності, бронь житла чи зворотний квиток (особливо якщо летите в Шенгенську зону як турист). В реальності такі перевірки рідкісні, але краще мати роздруківку броні готелю або запрошення – про всяк випадок. Якщо летите з тваринами – не забудьте міжнародний ветеринарний паспорт і довідки, в аеропорту їх теж звіряють.
Допомога в аеропорту: У 2022 році, коли був найбільший наплив біженців, в залі прильотів працювали волонтерські стійки (Українці в оранжевих жилетах, Червоний Хрест, “Blue Dot” від UNICEF). Вони зустрічали тих, хто прибував з України, надавали інформацію, їжу, трансфер тощо. Станом на 2025 р. постійних пунктів вже немає, але допомогу все ще можна отримати. По-перше, в самому аеропорту є Information Desk – зверніться, там знають контакти організацій, що опікуються українцями. По-друге, Румунський Червоний Хрест у співпраці з владою відкрив центри допомоги в місті; при потребі вас можуть скерувати туди. Існує цілодобова гаряча лінія 0377 300 300 (Solidarity Call Center) – там говорять українською і порадять щодо притулку, транспорту, медичної допомоги тощо
35 36 . Волонтери-українці: У Бухаресті сформувалась українська діаспорна спільнота, багато хто сам пережив початок війни і тепер допомагає новоприбулим. На самому летовищі їх може не бути постійно, але в соцмережах і месенджерах є спільноти, де підкажуть і підтримають. Рекомендуємо Telegram-чат “Українці в Бухаресті” – там оперативно відповідають на різні питання, у тому числі як зорієнтуватися в аеропорту, чим доїхати, де переночувати. Якщо ви у скруті прямо в аеропорту – пошукайте людей з українською символікою або зверніться до персоналу англійською, попросіть знайти російсько/україномовного – часто серед працівників митниці чи прикордонників трапляються вихідці з Молдови, які розуміють російську.
4

Telegram-канали і ресурси: Окрім згаданого чату, є канал «Наші в Румунії» та група Ukrainians in Bucharest (Facebook) – там можна знайти попутників, отримати поради з побутових питань. Багато корисної інформації для українців публікує румунський портал FunkyCitizens (має сторінку українською). Збережіть собі контакти українського посольства в Румунії: +40 21 230 3660, м. Бухарест, Blvd. Aviatorilor 24 – в разі втрати документів або надзвичайної ситуації консульство надасть підтримку.
== Ціни та гроші ==
Проїзд: квиток на автобус Express 100 – 3 леї (≈25 грн) 9 , на потяг – 5 леїв 37 . Таксі до центру ~60 леїв 15 (замість 150–200 леїв, як було за «дірявих» часів). Uber/Bolt – ~50–80 леїв в залежності від завантаженості 17 . Порівняння: 1 лей ≈ 8 грн; 1 € ≈ 4,95 лей (офіційно).
Їжа і напої: в аеропорту все дорожче, ніж у місті. Кава американо ~12–15 лей, капучино ~18 лей, круасан 10–12 лей, сендвіч 25–30 лей. Вода 0,5 л – 8–10 лей в кафе 26 або 6 лей в автоматі; натомість у магазині Carrefour ту саму воду можна купити за 3–4 леї. Гаряча страва (суп, салат) – 20–30 лей. Пиво в барі – ~20 лей за пляшку. Якщо хочете зекономити, краще поїжте до приїзду в аеропорт; або візьміть перекус із собою.
Обмін валют: Не міняйте багато грошей в аеропорту! Курс тут невигідний 38 – за 100 € можуть дати на 10–15% менше леїв, ніж в місті. Наприклад, офіційний курс ~4,94 lei/€ 39 , а в обміннику аеропорту нерідко ~4,50–4,60. Якщо дуже треба леї на таксі – поміняйте 20–50 € (або зніміть в банкоматі). Банкомати: в Отопені є кілька ATM – у залі прильотів (Banca Transilvania) і біля виходу. Уникайте сірих банкоматів Euronet – вони нав’язують конвертацію. Краще знімати у банківському ATM в леях, комісія ~0–1% залежно від вашого банку 38 . У місті курс обміну значно кращий, тож плануйте основні фіноперації там.
Мобільний інтернет: Румунські prepaid-SIM дуже дешеві і корисні, якщо ви тут надовше. В аеропорту купити SIM-карту можна в газетному кіоску Relay на переході між терміналами 40 . Популярні оператори: Orange, Vodafone, Digi.Mobil. Стартовий пакет ~5–7 € (в леях ~25–35) включає великий пакет інтернету – часто 50–100 ГБ на місяць. Наприклад, Orange Holiday SIM за ~6€ дає ~60 ГБ + хвилини. Digi – найдешевший (2€ за місяць безліміт інтернет), але його SIM важче купити іноземцю одразу. Для покупки потрібен паспорт, реєстрація займає 5 хв. Якщо у вас телефон з eSIM – Orange Romania пропонує еSIM онлайн. Wi-Fi в місті: багато кафе та публічних місць мають вільний Wi-Fi, тож без зв’язку не залишитесь, але для навігації зручніше мати свою SIM.
== Корисні лайфхаки ==
Ніч в аеропорту: Отопень працює 24/7, і пасажири нерідко залишаються тут на ніч між рейсами. Спати можна і в залі очікування, але комфорт так собі: більшість крісел з підлокітниками, тож розлягтися складно 41 . Деякі мандрівники знаходили м’які лавки у переході між секторами або в дальніх гейтах – там тихіше і можна прилягти. Візьміть кофту або плед – вночі кондиціонери можуть сильно холодити. Світло всюди яскраве, маска на очі не завадить. Охорона терпимо ставиться до сплячих, але може перевірити посадковий талон після опівночі, особливо в загальній зоні 42 . Якщо ви без квитка, чекаєте когось, то вночі вас можуть попросити вийти назовні – офіційно незареєстрованим пасажирам не дозволено ночувати landside. У такому разі краще перебратися у цілодобове кафе на 1 поверсі (там лояльніше). Для повноцінного сну – див. готелі вище.
5

Тихі зони: Спеціальних “quiet room” немає 43 . Але відносно тихо виявляється у коридорі між прильотами і відправленнями (менше людей вночі) – там навіть приглушене світло. Ще варіант – куток біля виходів 2–3 або навпроти 6–7, де стоять автоматні апарати: після останніх вечірніх рейсів там безлюдно, можна зайняти ряд сидінь. Головне – будильник, щоб не проспати!
Як не загубитися: В аеропорту встановлено багато вказівників – вони двомовні. Української, на жаль, немає, але піктограми універсальні. Номер рейсу та виходу шукайте на моніторах Departures/ Arrivals. Імена написані латиницею, але назви міст дублюються англійською (Kiev – Kyiv, Lviv – Lviv). Якщо трансфер між двома рейсами: просто йдіть за стрілками “Transfer” або запитайте персонал – більшість розмовляє англійською. Кому важко з англійською – підготуйте заздалегідь картку зі словами румунською (наприклад, “портал Gate X” або “транзит”). На випадок форс-мажору майте заряджений телефон, щоб користуватися перекладачем чи зателефонувати на гарячу лінію.
Дрібні зручності: Скористайтеся безкоштовними візками для багажу – вони стоять біля багажних стрічок та на вході 44 . Є послуга пакування багажу плівкою (стійка в залі відправлень, ~30 леїв за валізу). Якщо потрібні медикаменти – в переході між терміналами є аптека Sensiblu (ціни звичайні, працює зранку до ~21:00). Також поряд – перукарня і манікюрний салон (для тих, хто хоче навести красу перед подорожжю). Є навіть каплиця для молитви 45 : знаходиться на 1 поверсі, слідуйте за вказівниками “Chapel”. Любителям авіації цікаво буде навідатися до “Парку Авіаторів” просто навпроти терміналу – там встановлено пам’ятник льотчикам і кілька стендів, можна розім’яти ноги між перельотами.
SIM і зв’язок: Як вже згадано, придбайте місцеву SIM в кіоску Relay – залишитесь на зв’язку дешево. Поповнення рахунку (ваучери) продаються там же, а також у поштовому відділенні і терміналі SelfPay в Carrefour 40 . Якщо потрібен екстрено інтернет, а Wi-Fi не ловить – в кафе Gloria Jean’s є комп’ютери з доступом до мережі або попросіть персонал ввімкнути хотспот.
Безплатні корисності: Дізнайтесь на стійці Information, чи немає зараз спеціальних програм підтримки. Час від часу волонтери роздавали гігієнічні набори (щітка, паста, вологі серветки) для прибулих з мінімумом речей – особливо це було актуально в 2022-му. Якщо ви прилетіли як біженець і не маєте де переночувати, зверніться до соцпрацівників або поліції в аеропорту – румунська влада досі допомагає з розміщенням. Крім того, врахуйте, що зал очікування вокзалу Gara de Nord у Бухаресті облаштований для тимчасового прихистку українців: якщо вам треба перечекати ніч до потяга, там є обігрів, розетки і волонтери з чаєм. З Отопень до вокзалу – прямий поїзд за 5 лей 2 , як писали вище.
Пам’ятайте: Бухарестський аеропорт – не найсучасніший, трохи хаотичний, але доволі дружній. Якщо виникають питання – сміливо звертайтесь до персоналу, поліції чи навіть до інших пасажирів. Румуни добре ставляться до українців (багато хто розуміє російську) і радо допоможуть. Гарної подорожі!

Аеропорт Отопень

2025-08-05T12:30:56Z

78.96.84.187: Створена сторінка: == Як дістатись до аеропорту з міста == Громадський транспорт (поїзд): З головного вокзалу Бухареста (Gara de Nord) до аеропорту Отопень регулярно курсує прямий потяг. Інтервал руху – кожні ~40 хвилин цілодобово bucharestairports.ro , час у дорозі ~20–25 хв. Квиток коштує ~5...

== Як дістатись до аеропорту з міста ==
Громадський транспорт (поїзд): З головного вокзалу Бухареста (Gara de Nord) до аеропорту Отопень регулярно курсує прямий потяг. Інтервал руху – кожні ~40 хвилин цілодобово
bucharestairports.ro
, час у дорозі ~20–25 хв. Квиток коштує ~5 леїв
funky.ong
. Купити можна онлайн, в касі, автоматі або прямо у провідника (є термінал для картки)
funky.ong
. Потяг прибуває на платформу біля терміналу (сполучений перехід до залу прильотів). Зручно, якщо ви поруч з вокзалом або з пересадкою на поїзди по Румунії. Але сам вокзал не в центрі, тож далі до центру треба їхати метро або автобусом. Якщо подорожуєте часто, доступні абонементи на тиждень чи місяць
funky.ong
. Громадський транспорт (автобус): Експрес-автобус №100 (раніше відомий як 783) з’єднує аеропорт із центром Бухареста цілодобово
bucharestairports.ro
. Удень інтервал ~15 хв, вночі – ~30 хв
bucharestairports.ro
romanianfriend.com
. Маршрут пролягає по шосе DN1 через райони Баняса, П’яца Пресеї, Арку де Тріумф, П’яца Вікторієй, Університатей і кінцева – Piața Unirii (центр). Зупинки є біля станцій метро M2, тож можна пересісти. В аеропорту зупинки автобуса на першому поверсі: при виході з залу прильотів – трохи праворуч, також зупинка біля відправлень
citycomfort.ro
. Квиток: одна поїздка коштує 3 леї (90 хв у всій мережі)
bucharestairports.ro
. Оплатити легко безконтактною банківською карткою прямо в автобусі (терміналом-валідатором)
romanianfriend.com
. Або купити картку Multiplu в автоматі/кіоску (мінімум 2 поїздки за ~8,6 лей)
romanianfriend.com
. SMS-оплата (для місцевих SIM) на номер 7458 текстом C дає квиток на 90 хв (коштує 0,5€+ПДВ)
romanianfriend.com
. Водій квитки не продає, тож подбайте про це заздалегідь. Маршрут доволі довгий: ~45 хв без заторів, а у годину пік може бути й 60–75 хв, оскільки DN1 часто стоїть
romanianfriend.com
. Якщо поспішаєте на рейс, автобус – не найнадійніший, краще обрати потяг або таксі. Також з аеропорту ходить автобус №442, але він довозить лише до північної околиці міста (П’яца Пресеї)
romanianfriend.com
, звідки далі треба пересісти на інший транспорт. Маршрутки та трансфери: Безпосередньо міських “маршруток” до Отопень немає, окрім згаданих експрес-автобусів. Проте існують приватні мікроавтобуси-трансфери до інших міст: наприклад, компанії та водії пропонують доїзд з аеропорту в Констанцу, Галац, Яси, навіть до Кишинева чи українських міст (Одеса, Чернівці тощо) – контакти таких перевізників часто можна знайти в українських спільнотах. Увага: якість і безпека приватних перевізників буває різна, обирайте перевірених (відгуки, рекомендації знайомих). Якщо їдете групою, можна замовити шаттл-трансфер або скористатися сервісами на кшталт BlaBlaCar – часом водії публікують поїздки з Бухареста до аеропорту і навпаки. Таксі: До центру Бухареста ~16 км, поїздка таксі займає ~20–40 хв залежно від трафіку. В аеропорту впровадили систему чесного таксі: в залі прильоту на виході стоять жовті термінали для замовлення таксі. Ви обираєте на екрані службу (рекомендуємо Meridian, Cristaxi тощо) із тарифом ~3 леї/км, отримуєте талончик з номером машини і виходите на стоянку – таксі під’їде за кілька хвилин
romanianfriend.com
. Ціни до центру – ~50–70 лей (10–15 €) за лічильником
romanianfriend.com
. Не ведіться на нав’язливих “бомбіл” у залі – офіційне замовлення через термінал гарантує чесний тариф. Таксі можна брати і без термінала на верхньому рівні (в зоні відправлень часто чекають машини, що висадили пасажирів) – але переконайтесь, що на машині є напис “Acceptă comandă” (дозволено брати пасажирів без попереднього замовлення). Завжди перевіряйте, що таксометр увімкнено, і відмовляйтеся від “фіксованої ціни” з голосу – ліцензовані таксі мають їхати по лічильнику. Bolt/Uber: Райдшерінгові сервіси добре працюють в Бухаресті. В аеропорту є спеціальна локація для зустрічі з Uber/Bolt: на рівні відправлень (верхній поверх) біля виходу з терміналу – там водії очікують пасажирів
romanianfriend.com
. Замовте через застосунок, вбийте “Henri Coandă Airport” як точку, додаток покаже, куди йти. Зазвичай подача займає 5–10 хв. Ціна залежить від завантаженості: мінімально ~40 лей до центру у звичайний час, у час пік чи вночі може бути 70–80 лей. Але навіть з коефіцієнтом це в межах 80–90 лей (~18 €)
romanianfriend.com
– все одно адекватно. Плюси – оплата карткою в додатку, прозорий маршрут, можна не знати мови, водії здебільшого ввічливі. Bolt часом трохи дешевший за Uber. Лайфхак: якщо не знаходите вільну машину через додаток – спробуйте переключити між Uber/Bolt або трохи прогулятися до зупинки громадського транспорту: інколи водії побоюються забирати з самого входу, але охоче підберуть пасажира трохи збоку. == Що є всередині ==
Термінали та схема: Аеропорт має один злитий термінал, поділений на зону вильотів (Departures) і прильотів (Arrivals), сполучені довгим пасажирським коридором. Реєстрація та перевірка безпеки – на верхньому рівні (відправлення), видача багажу – на нижньому (прильоти). Далі від центрального холу розходяться рукави з гейтами (так звана “Finger” – міжнародні виходи 2–14 та 20+, окремо кілька гейтів для внутрішніх рейсів). Аеропорт компактний; після контролю всі виходи в одному будинку. Проте в години пік дуже людно – черги на контроль, тісно в залах очікування. Кондиціювання слабке: влітку може бути душно (бували скарги на спеку і відсутність достатнього кондиціонеру)
airmundo.com
airmundo.com
. Табло, покажчики – англійською та румунською, уважно слідкуйте за ними, аби не збитися. Якщо треба перейти з прильотів на вильоти (наприклад, ви зустрічаєте когось і потім їдете) – є публічний перехід із магазинами між терміналами. Туалети: Розташовані у кожному крилі (і до, і після контролю). Є в зоні реєстрації, а також біля гейтів через певні інтервали. Чистота середня – при великих потоках можуть не встигати прибирати, зустрічались нарікання на запах або брак туалетного паперу. Радимо мати свій антисептик і серветки про запас. Душових кімнат немає (жодного сервісу з душем для пасажирів наразі)
sleepinginairports.net
. Курилки: всередині аеропорту курити не можна (є позначені місця назовні перед входами). Питна вода: Безкоштовних кулерів чи фонтанчиків немає – на жаль, наповнити пляшку після контролю ніде
wateratairports.com
sleepinginairports.net
. Водопровідна вода в Румунії технічно безпечна, але саме в аеропорту ходять чутки, що вона “не дуже” (старі труби). Пасажири скаржаться, що змушені купувати дорогущу воду
facebook.com
. Тому лайфхак: якщо у вас ще немає посадкового талона і ви в зоні загального доступу – зайдіть в магазин Carrefour Market на переході між терміналами. Це звичайний супермаркет з нормальними цінами, там 0,5 л води коштує ~3–4 леї, а не 10 лей, як у кафе. Після контролю є кіоски та автомати з водою, але ціни 7–10 лей за пляшку 0,5 л. Можна також попросити кип’яток в кафе (для дитячого харчування, наприклад) – більшість погодиться безкоштовно. Розетки і зарядні станції: Ситуація потроху покращується. Більшість розеток є біля стін у залах очікування, але їх мало і часто зайняті. Проте в одному з крил (поблизу гейтів 14) облаштовано станцію для зарядки з понад 20 розетками та USB-портами
sleepinginairports.net
. Також у деяких кафе встановлені стійки з розетками. Беріть свій зарядний кабель і адаптер під євророзетку. Якщо все зайнято, можна пошукати розетку в менш людних коридорах (наприклад, біля менш завантажених гейтів). Але цінні речі не залишайте без нагляду під час зарядки! Кімнати для дітей: Спеціальної ігрової кімнати чи дитячого куточка в терміналі виражено нема. Є кімната матері і дитини – якщо потрібен пеленальний столик або погодувати немовля, спитайте у співробітників, вони покажуть (зазвичай це приміщення поруч з туалетами). Для дітлахів 2–7 років іноді ставлять невеличкі ігрові модулі (гірки, килимки) біля виходів на внутрішні рейси, але це нерегулярно. Тому варто взяти забавки для своїх малюків із собою. Персонал доволі лояльний до сімей з дітьми: можна попросити пройти без черги контроль, якщо у вас немовля на руках – часто йдуть назустріч. Wi‑Fi: В аеропорту діє безкоштовний Wi-Fi для пасажирів. Мережа називається “AIHCB Free” або “Free Wi-Fi Otopeni”. Жодного паролю не треба, але буде портал авторизації – достатньо прийняти умови. Швидкість з’єднання прийнятна, хоча буває просідає при навантаженні
sleepinginairports.net
. Деякі мандрівники раніше скаржились, що інтернет ловив лише біля кафе в підвалі, але зараз покриття є всюди. Якщо зв’язок нестабільний, спробуйте посунутися ближче до гейтів або до бізнес-залів – часом там краще. В будь-якому разі на довгі відеодзвінки надіятись не варто, але щоб переписатись чи викликати Uber – вистачає. Duty free та магазини: У міжнародній зоні після контролю є великий Duty Free магазин (оператор BestValue) з алкоголем, парфумами, солодощами тощо. Ціни не надто “дьюті-фрі”: часто навіть вищі, ніж у місті, тож купувати варто хіба щось специфічне. Наприклад, сет із 3 пляшок вина ~80 лей, місцевий коньяк Zarea 0.5 л ~50 лей, блок цигарок ~200 лей. Окрім Duty Free, є кілька Relay кіосків (газети, книжки, сувеніри, дорожні аксесуари) – один в загальній зоні, один в залі відправлень. Ціни там звичайні: путівник або книга англійською ~40–60 лей, магнітик ~10–15 лей. У переході між терміналами працює згаданий Carrefour Market, де можна купити напої, снеки, фрукти, навіть деякі ліки та дрібниці. Це дуже рятує, бо ціни в кафе 2–3 рази вищі
romanianfriend.com
. Також в загальнодоступній зоні (1 поверх прильотів) є відділення пошти і банківські/обмінні пункти. Кафе та ресторани: В Отопені багато точок перекусу: їх більше десятка, деякі цілодобові
sleepinginairports.net
. До контролю на першому поверсі – кафе Brioche Dorée (випічка, сендвічі), Gloria Jean’s Coffee, Lavazza Espression, Pizza & Panini. Після паспортного контролю: Segafredo (кава) – біля виходу на внутрішні рейси; Brioche Dorée – біля гейтів 14; Gloria Jean’s Coffees – біля гейтів 1–2; бар Left Bank там же; паб Hanu’ Berarilor (пиво, гарячі страви) біля гейтів 24–29; Illy Espresso – біля гейтів 6–9. Ціни: капучино середній ~15–18 лей, круасан ~12 лей, сендвіч ~25–30 лей, піца-кусок ~20 лей, пиво ~18–20 лей. Навіть пляшка води в кав’ярні ~8–10 лей. Для порівняння, в місті кава ~8–12 лей, вода ~4 леї. Оплатити можна картою всюди. Деякі точки (Segafredo, Hanu’ Berarilor) пропонують прості гарячі страви: сосиска з пюре ~30 лей, салат ~25 лей, суп ~20 лей. Якщо бюджет обмежений – краще купити щось у Carrefour до контролю, там є випічка і готові бутерброди (15–20 лей). Ще є вендингові автомати (снек/кава) біля гейтів та в залі очікування прильотів; там кава ~6 леїв, але здачу монетами можуть не давати
airmundo.com
, краще платити карткою. == Сервіси поруч ==
Готелі біля аеропорту: Якщо у вас стиковка з ночівлею чи ранковий виліт і бажання поспати з комфортом – поруч кілька готелів. Найближчий – Hilton Garden Inn Bucharest Airport (4★), буквально за 200 м від виходу з прильотів, 5 хв пішки. Також популярний Vienna House Easy Airport (Wyndham) – ~300 м, навпроти стоянки P2; має безкоштовний шаттл за запитом
sleepinginairports.net
. Трохи далі (1 км) – бюджетний Hotel Otopeni і RIN Airport Hotel – обидва забезпечують трансфер мікроавтобусом
sleepinginairports.net
. Ціни в готелях аеропортового комплексу ~80–120 € за двомісний, але бувають акції вихідного дня. Для економії можна розглядати гестхауси в Отопені (містечко поруч) – там і за 30–50 € є житло, але треба таксі 5–10 хв. Паркінг: Якщо добираєтесь на власному авто – в аеропорту кілька парковок. Короткострокові P1/P2/P7 розташовані прямо навпроти терміналу, з погодинною оплатою (~5 леїв за годину). Є довгострокова парковка P3/P5 (~5 хв пішки далі за термінал): тариф ~100 лей на добу (перші 4 доби), далі дешевше – наприклад, 5 діб = ~410 лей, 7 діб ~430 лей
bucharestairports.ro
. Максимальний термін стоянки 30 днів. Місця на офіційному паркінгу буває бракує в сезон відпусток, альтернативою служать приватні паркінги неподалік (Oviale, Park4Fly тощо) – вони коштують від ~15–30 лей/день і довозять вас шаттлом до терміналу
park4fly.ro
. Якщо вас просто підвозять на літак, можна безкоштовно зупинитися на 10 хв на спеціальному майданчику “Kiss and Fly” біля відправлень – довше стояти не можна, штрафують. Камери схову: На жаль, у сховищі багажу відмовлено – ні камер, ні офіційного багажного відділення в Отопені немає
sleepinginairports.net
. Якщо вам треба залишити валізи на кілька годин, варіанти такі: або домовитися з готелем поруч (деякі за невелику плату приймуть багаж на ресепшн), або скористатися сервісом в місті (є камери схову на вокзалі Gara de Nord, а також платні сервіси LuggageHero у центрі). Але в самому аеропорту залишити речі ніде – навіть ненаглядний багаж негайно конфіскує охорона
bucharestairports.ro
, тож не залишайте сумки без присмотру. == Особливості для українців ==
Документи та контроль: Для перетину румунського кордону українцям візи не потрібні – достатньо біометричного закордонного паспорта. При вильоті з Отопень прикордонники Румунії перевіряють паспорт і штамп про в’їзд або румунський документ (картку тимчасового захисту, ВНЖ тощо). Якщо у вашому паспорті немає біометрії або строк перебування перевищив 90 днів, поясніть, що ви під статусом тимчасового захисту – у румунській базі даних це має бути. Для транзиту через інші країни також майте документи про статус. Бронювання та інші докази: Формально при короткостроковій подорожі вас можуть спитати мету поїздки і вимагати підтвердження фінансової спроможності, бронь житла чи зворотний квиток (особливо якщо летите в Шенгенську зону як турист). В реальності такі перевірки рідкісні, але краще мати роздруківку броні готелю або запрошення – про всяк випадок. Якщо летите з тваринами – не забудьте міжнародний ветеринарний паспорт і довідки, в аеропорту їх теж звіряють. Допомога в аеропорту: У 2022 році, коли був найбільший наплив біженців, в залі прильотів працювали волонтерські стійки (Українці в оранжевих жилетах, Червоний Хрест, “Blue Dot” від UNICEF). Вони зустрічали тих, хто прибував з України, надавали інформацію, їжу, трансфер тощо. Станом на 2025 р. постійних пунктів вже немає, але допомогу все ще можна отримати. По-перше, в самому аеропорту є Information Desk – зверніться, там знають контакти організацій, що опікуються українцями. По-друге, Румунський Червоний Хрест у співпраці з владою відкрив центри допомоги в місті; при потребі вас можуть скерувати туди. Існує цілодобова гаряча лінія 0377 300 300 (Solidarity Call Center) – там говорять українською і порадять щодо притулку, транспорту, медичної допомоги тощо
funky.ong
funky.ong
. Волонтери-українці: У Бухаресті сформувалась українська діаспорна спільнота, багато хто сам пережив початок війни і тепер допомагає новоприбулим. На самому летовищі їх може не бути постійно, але в соцмережах і месенджерах є спільноти, де підкажуть і підтримають. Рекомендуємо Telegram-чат “Українці в Бухаресті” – там оперативно відповідають на різні питання, у тому числі як зорієнтуватися в аеропорту, чим доїхати, де переночувати. Якщо ви у скруті прямо в аеропорту – пошукайте людей з українською символікою або зверніться до персоналу англійською, попросіть знайти російсько/україномовного – часто серед працівників митниці чи прикордонників трапляються вихідці з Молдови, які розуміють російську. Telegram-канали і ресурси: Окрім згаданого чату, є канал «Наші в Румунії» та група Ukrainians in Bucharest (Facebook) – там можна знайти попутників, отримати поради з побутових питань. Багато корисної інформації для українців публікує румунський портал FunkyCitizens (має сторінку українською). Збережіть собі контакти українського посольства в Румунії: +40 21 230 3660, м. Бухарест, Blvd. Aviatorilor 24 – в разі втрати документів або надзвичайної ситуації консульство надасть підтримку. == Ціни та гроші ==
Проїзд: квиток на автобус Express 100 – 3 леї (≈25 грн)
bucharestairports.ro
, на потяг – 5 леїв
funky.ong
. Таксі до центру ~60 леїв
romanianfriend.com
(замість 150–200 леїв, як було за «дірявих» часів). Uber/Bolt – ~50–80 леїв в залежності від завантаженості
romanianfriend.com
. Порівняння: 1 лей ≈ 8 грн; 1 € ≈ 4,95 лей (офіційно). Їжа і напої: в аеропорту все дорожче, ніж у місті. Кава американо ~12–15 лей, капучино ~18 лей, круасан 10–12 лей, сендвіч 25–30 лей. Вода 0,5 л – 8–10 лей в кафе
romanianfriend.com
або 6 лей в автоматі; натомість у магазині Carrefour ту саму воду можна купити за 3–4 леї. Гаряча страва (суп, салат) – 20–30 лей. Пиво в барі – ~20 лей за пляшку. Якщо хочете зекономити, краще поїжте до приїзду в аеропорт; або візьміть перекус із собою. Обмін валют: Не міняйте багато грошей в аеропорту! Курс тут невигідний
wise.com
– за 100 € можуть дати на 10–15% менше леїв, ніж в місті. Наприклад, офіційний курс ~4,94 lei/€
fohe-bprc.forhe.ro
, а в обміннику аеропорту нерідко ~4,50–4,60. Якщо дуже треба леї на таксі – поміняйте 20–50 € (або зніміть в банкоматі). Банкомати: в Отопені є кілька ATM – у залі прильотів (Banca Transilvania) і біля виходу. Уникайте сірих банкоматів Euronet – вони нав’язують конвертацію. Краще знімати у банківському ATM в леях, комісія ~0–1% залежно від вашого банку
wise.com
. У місті курс обміну значно кращий, тож плануйте основні фіноперації там. Мобільний інтернет: Румунські prepaid-SIM дуже дешеві і корисні, якщо ви тут надовше. В аеропорту купити SIM-карту можна в газетному кіоску Relay на переході між терміналами
bucharestairports.ro
. Популярні оператори: Orange, Vodafone, Digi.Mobil. Стартовий пакет ~5–7 € (в леях ~25–35) включає великий пакет інтернету – часто 50–100 ГБ на місяць. Наприклад, Orange Holiday SIM за ~6€ дає ~60 ГБ + хвилини. Digi – найдешевший (2€ за місяць безліміт інтернет), але його SIM важче купити іноземцю одразу. Для покупки потрібен паспорт, реєстрація займає 5 хв. Якщо у вас телефон з eSIM – Orange Romania пропонує еSIM онлайн. Wi-Fi в місті: багато кафе та публічних місць мають вільний Wi-Fi, тож без зв’язку не залишитесь, але для навігації зручніше мати свою SIM. == Корисні лайфхаки ==
Ніч в аеропорту: Отопень працює 24/7, і пасажири нерідко залишаються тут на ніч між рейсами. Спати можна і в залі очікування, але комфорт так собі: більшість крісел з підлокітниками, тож розлягтися складно
sleepinginairports.net
. Деякі мандрівники знаходили м’які лавки у переході між секторами або в дальніх гейтах – там тихіше і можна прилягти. Візьміть кофту або плед – вночі кондиціонери можуть сильно холодити. Світло всюди яскраве, маска на очі не завадить. Охорона терпимо ставиться до сплячих, але може перевірити посадковий талон після опівночі, особливо в загальній зоні
sleepinginairports.net
. Якщо ви без квитка, чекаєте когось, то вночі вас можуть попросити вийти назовні – офіційно незареєстрованим пасажирам не дозволено ночувати landside. У такому разі краще перебратися у цілодобове кафе на 1 поверсі (там лояльніше). Для повноцінного сну – див. готелі вище. Тихі зони: Спеціальних “quiet room” немає
sleepinginairports.net
. Але відносно тихо виявляється у коридорі між прильотами і відправленнями (менше людей вночі) – там навіть приглушене світло. Ще варіант – куток біля виходів 2–3 або навпроти 6–7, де стоять автоматні апарати: після останніх вечірніх рейсів там безлюдно, можна зайняти ряд сидінь. Головне – будильник, щоб не проспати! Як не загубитися: В аеропорту встановлено багато вказівників – вони двомовні. Української, на жаль, немає, але піктограми універсальні. Номер рейсу та виходу шукайте на моніторах Departures/Arrivals. Імена написані латиницею, але назви міст дублюються англійською (Kiev – Kyiv, Lviv – Lviv). Якщо трансфер між двома рейсами: просто йдіть за стрілками “Transfer” або запитайте персонал – більшість розмовляє англійською. Кому важко з англійською – підготуйте заздалегідь картку зі словами румунською (наприклад, “портал Gate X” або “транзит”). На випадок форс-мажору майте заряджений телефон, щоб користуватися перекладачем чи зателефонувати на гарячу лінію. Дрібні зручності: Скористайтеся безкоштовними візками для багажу – вони стоять біля багажних стрічок та на вході
bucharestairports.ro
. Є послуга пакування багажу плівкою (стійка в залі відправлень, ~30 леїв за валізу). Якщо потрібні медикаменти – в переході між терміналами є аптека Sensiblu (ціни звичайні, працює зранку до ~21:00). Також поряд – перукарня і манікюрний салон (для тих, хто хоче навести красу перед подорожжю). Є навіть каплиця для молитви
bucharestairports.ro
: знаходиться на 1 поверсі, слідуйте за вказівниками “Chapel”. Любителям авіації цікаво буде навідатися до “Парку Авіаторів” просто навпроти терміналу – там встановлено пам’ятник льотчикам і кілька стендів, можна розім’яти ноги між перельотами. SIM і зв’язок: Як вже згадано, придбайте місцеву SIM в кіоску Relay – залишитесь на зв’язку дешево. Поповнення рахунку (ваучери) продаються там же, а також у поштовому відділенні і терміналі SelfPay в Carrefour
bucharestairports.ro
. Якщо потрібен екстрено інтернет, а Wi-Fi не ловить – в кафе Gloria Jean’s є комп’ютери з доступом до мережі або попросіть персонал ввімкнути хотспот. Безплатні корисності: Дізнайтесь на стійці Information, чи немає зараз спеціальних програм підтримки. Час від часу волонтери роздавали гігієнічні набори (щітка, паста, вологі серветки) для прибулих з мінімумом речей – особливо це було актуально в 2022-му. Якщо ви прилетіли як біженець і не маєте де переночувати, зверніться до соцпрацівників або поліції в аеропорту – румунська влада досі допомагає з розміщенням. Крім того, врахуйте, що зал очікування вокзалу Gara de Nord у Бухаресті облаштований для тимчасового прихистку українців: якщо вам треба перечекати ніч до потяга, там є обігрів, розетки і волонтери з чаєм. З Отопень до вокзалу – прямий поїзд за 5 лей
funky.ong
, як писали вище. Пам’ятайте: Бухарестський аеропорт – не найсучасніший, трохи хаотичний, але доволі дружній. Якщо виникають питання – сміливо звертайтесь до персоналу, поліції чи навіть до інших пасажирів. Румуни добре ставляться до українців (багато хто розуміє російську) і радо допоможуть. Гарної подорожі! 😊

Автостанції Бухареста

2025-08-05T10:47:23Z

78.96.84.187: Створена сторінка: == Автостанції міжміських автобусів Бухареста == '''Autogara Filaret''' Адреса: Piața Gării Filaret 1, Sector 4. Найстаріша автостанція в Бухаресті, що обслуговує приміські, міжміські та міжнародні автобуси (Україна, Молдова, Болгарія, дрібні міста). '''Напрямки:''' рейси д...

== Автостанції міжміських автобусів Бухареста ==

'''Autogara Filaret'''
Адреса: Piața Gării Filaret 1, Sector 4. Найстаріша автостанція в Бухаресті, що обслуговує приміські, міжміські та міжнародні автобуси (Україна, Молдова, Болгарія, дрібні міста).
'''Напрямки:''' рейси до Придністров’я, Слобозіа, Каларашів, Ізмаїла та ін. Автобуси часто вирушають зранку, до опівночі.
'''Сервіси:''' каси кількох операторів, автомати для квитків, туалети (до €1), магазини й кафе поруч, парковка, місця для зарядки гаджетів.
'''Як дістатися:''' метро M2 або M3 до Parcul Carol I або Dr. Istrati, потім 5‑10 хв пішки. Автобуси 117, 232, 323, N10, N1.


'''Autogara Militari'''
Адреса: Strada Valea Cascadelor 1, Sector 6. Сучасний термінал для FlixBus, Union Ivkoni та ін., зручний для маршрутів на захід і південний захід (Італія, Болгарія, Молдова).
'''Напрямки:''' рейси до Кагула, Стамболійське, Софія, Будапешт, Варна, Мілано.
'''Сервіси:''' зала очікування з туалетами, лавки під навісом, кафе поруч, парковка, зони для зарядки (у ТРЦ неподалік).
'''Як дістатися:''' метро M3 до Păcii (3‑5 хв пішки). Автобуси і тролейбуси: 62, 137, 138, 178, 431–433.


'''Autogara Obor'''
Адреса: B‑dul Gării Obor 5A, Sector 2. База для маршрутів у східні області Румунії та до України.
'''Напрямки:''' рейси до Слобозіа, Роман, Ботошані, Чернівців.
'''Сервіси:''' каси місцевих перевізників, туалети, магазини і кіоски з кавою, поруч ринок Obor, парковка.
'''Як дістатися:''' метро M1 до Obor (1–2 хв пішки). Автобуси/тролейбуси: 69, 85, 143, 382, N120.


'''Autogara Basarab / Grivița'''
Менш офіційна точка відправлення на північ і північний схід.
'''Сервіси:''' мінімальні зручності, відсутність чіткого графіку.
'''Як дістатися:''' метро M1/M4 до Basarab або Gara de Nord, далі пішки.


== Загальні поради ==

'''Приїжджайте заздалегідь'''
Мінімум за 30 хв до відправлення, особливо якщо купуєте квиток на місці.

'''Оплата'''
Каси й термінали приймають картку, але краще мати дрібну готівку.

'''Безпека'''
Стережіться кишенькових злодіїв, тримайте речі при собі, підходьте до автобуса лише під час посадки.

'''Лайфхак'''
Якщо потрібно поїсти дешевше, ніж на автостанції — відійдіть кілька кварталів, там ціни, як у звичайних районах.

Gara de Nord

2025-08-05T10:08:23Z

78.96.84.187:

Gara de Nord — головний залізничний вузол Румунії, відкритий у 1872 році. Звідси відправляється більшість міжміських та міжнародних поїздів, а також основна частина приміських маршрутів. Це ключова точка для подорожей країною та за її межі: від Чорного моря до Карпат, від Будапешта і Відня до Києва й Кишинева.

== Поїзди і напрямки ==

'''Приміські'''
Постійні рейси до Băneasa, Constanța, Sinaia, Brașov та інших міст. Квитки від 5 до 50 лей залежно від класу і типу (Regio чи InterRegio).
Є прямий потяг до аеропорту Отопень (~20 хв, 5 лей).

'''Міжміські та міжнародні'''
Щоденні рейси у всі великі міста Румунії та до Угорщини, Австрії, Болгарії, Молдови, України.

== Сервіси на вокзалі ==

Каси CFR і автомати — біля центрального входу; приймають картки та готівку.

Туалети — платні (1–2 лей), чисті, але часто потрібна дрібна купюра або монети.

Камери схову / локери — від ~10 лей за першу годину + 5–15 лей за наступні, є великі і малі розміри.

Де підзарядити телефон — у залі очікування, біля деяких лавок, у кафе та в зонах з локерами (розетки й USB-порти).

Wi‑Fi — безкоштовний, доступний у залах очікування та на платформах.

Магазини і їжа — невеликі маркети, кав’ярні, фастфуд. Кава — 7–12 лей, сендвіч — 10–20 лей, пляшка води — 4–6 лей. Це трохи дорожче, ніж у місті, але різниця невелика, тож для швидкого перекусу підходить.

Готелі поруч — «Hello Hotel», «MyContinental», «Ibis Gare de Nord» (3–5 хв пішки).

== Де поїсти дешевше поруч ==

Mega Image — супермаркет у 5 хв пішки, можна купити сендвічі, готові салати, воду за міськими цінами.

Kaufland Basarab — 10 хв пішки або 1 зупинка трамваєм; є фудкорт, випічка, гарячі страви.

Kebab/шаурма біля Basarab — порції більші та дешевші, ніж на вокзалі.

Пекарні (Patiseria) — на вулиці Dinicu Golescu багато маленьких пекарень із круасанами, плациндою та кавою від 2 лей.

== Безпека та обережність ==

Кишенькові злодії — особливо біля кас і у натовпах на платформах.

Нелегальні обмінники — уникайте обміну на вулиці.

Нелегальні таксисти — перевіряйте тариф на дверцятах і вимагайте ввімкнення лічильника.

Увечері залишайтеся у добре освітлених зонах.

== Як дістатися ==

Метро — станції Gara de Nord 1 (M1) і Gara de Nord 2 (M4). Пересадка через Basarab без виходу з системи.

Автобуси / трамваї — трамвай 44, автобуси 62, 79, 85, 780, 782.

Таксі / Bolt / Uber — офіційна стоянка біля входу, але безпечніше викликати через застосунок.

== Лайфхаки ==

Приїжджайте за 30–40 хв до відправлення.

Для локера майте дрібні купюри та сфотографуйте код.

Міжнародні квитки краще купувати заздалегідь онлайн.

Уникайте таксі «з вулиці» перед вокзалом.

Якщо хочете дешевше поїсти, краще відійти на пару вулиць — там ціни, як у звичайних районах.

Gara de Nord

2025-08-05T10:06:48Z

78.96.84.187:

Gara de Nord — старий, як і сама історія залізниці в Румунії: відкритий у 1872 році й досі тримає статус головного вокзалу країни. Це місце, звідки вирушають потяги у всі боки: до Брашова, Сібіу, Констанци, а також до Будапешта, Відня чи Києва. Сюди ж можна приїхати з Івано-Франківська або Одеси на CFR чи іншим міжнародним рейсом. Прямо під боком — станція Basarab, з якої зручно пересісти на приміські потяги й уникнути заторів на коліях.

== Поїзди і маршрути ==

'''Приміські'''
Постійні рейси до Băneasa, Constanța, Sinaia, Brașov та інших міст. Квитки коштують від 5 до 50 лей, залежно від напрямку та класу — Regio (повільніше, дешевше) чи InterRegio (швидше, комфортніше). Є прямий потяг до аеропорту Отопень (~20 хв, 5 лей) — зручний варіант, якщо подорожуєш з багажем. Але врахуй: уночі він не ходить.

'''Міжміські та міжнародні'''
Щодня з вокзалу йдуть потяги у всі великі міста Румунії та за кордон — в Угорщину, Австрію, Болгарію, Молдову та Україну. У сезон квитки краще брати заздалегідь.

== Сервіси на вокзалі ==

'''Каси і автомати''' — біля центрального входу, приймають картки та готівку.
'''Туалети''' — платні (1–2 лей), чисті, але краще мати дрібні купюри.
'''Wi‑Fi''' — безкоштовний, працює в залах очікування та навіть на платформах.
'''Камери схову / локери''' — від 10 лей за першу годину, далі +5–15 лей; є розетки та USB.
'''Магазини і кафе''' — кав’ярні, маркети, фастфуд; ціни трохи вищі, ніж у місті, але без критичних «аеропортових» націнок.
'''Готелі поруч''' — «Hello Hotel», «MyContinental», «Ibis Gare de Nord» — 3–5 хв пішки.
'''Інформаційні пункти''' — працюють і для туристів, у 2022 тут діяли волонтерські центри для українців.

{{warning|
'''Безпека та обережність'''
'''Кишенькові злодії''' — особливо біля кас та у натовпі на платформах.
'''Нелегальні обмінники''' — не користуйся обміном на вулиці, тільки у банках чи офіційних пунктах.
'''Таксі "з вулиці"''' — перед входом часто стоять машини без тарифу, користуйся додатками.
}}

== Як дістатися ==

'''Метро''' — станції Gara de Nord 1 (M1) та Gara de Nord 2 (M4), пересадка через Basarab без виходу назовні.
'''Автобуси і трамваї''' — трамвай 44, автобуси 62, 79, 85, експреси 780 і 782 до аеропорту.
'''Таксі, Bolt, Uber''' — офіційна стоянка біля входу, але безпечніше викликати через застосунок.

{{info|
'''Лайфхаки'''
'''Приїжджай завчасно''' — 30–40 хв до відправлення, особливо з багажем.
'''Локери''' — май дрібні купюри і фотографуй код.
'''Квитки''' — міжнародні краще купувати онлайн заздалегідь.
'''Їжа''' — дешевше знайдеш у Mega Image чи пекарнях на сусідніх вулицях.
}}

== Майбутнє ==

Будується нова лінія метро M6, яка з’єднає Gara de Nord з аеропортом Отопень. Першу ділянку планують відкрити до Băneasa у 2026–2027 роках, повністю — до 2028. Час у дорозі з аеропорту до центру — близько 20 хвилин.

Gara de Nord

2025-08-04T23:02:44Z

78.96.84.187:

== Gara de Nord — головний залізничний вокзал Бухареста ==

'''Що це і чому важливо'''
Gara de Nord — це не просто вокзал, а головний транспортний хаб країни. Відкритий ще у 1872 році, він бачив і королів, і радянські потяги, і сучасні «ІнтерСіті». Звідси можна поїхати куди завгодно: від Чорного моря до Карпат, від Будапешта і Відня до Києва й Кишинева. Якщо подорожуєш по Румунії чи за її межі — швидше за все, почнеш саме тут.

---

== Поїзди і напрямки ==

'''Приміські'''
Щодня — рейси до Băneasa, Constanța, Sinaia, Brașov та інших міст. Ціни від 5 до 50 лей — залежно від класу та типу (Regio чи InterRegio).
Є прямий потяг до аеропорту Отопень (~20 хв, 5 лей) — зручно, особливо з валізою.

'''Міжміські та міжнародні'''
Звідси щодня йдуть потяги у всі великі міста Румунії та за кордон: Угорщина, Австрія, Болгарія, Молдова, Україна. Краще брати квитки заздалегідь — особливо у вихідні та перед святами.

---

== Сервіси на вокзалі ==

'''Каси CFR і автомати''' — біля центрального входу; приймають картки й готівку.
'''Туалети''' — платні (1–2 лей), чисті, але готуй дрібні купюри або монети.
'''Камери схову / локери''' — від ~10 лей за першу годину + 5–15 лей за наступні, є різні розміри.
'''Розетки та USB''' — у залі очікування, біля деяких лавок, у кафе та зонах з локерами.
'''Wi‑Fi''' — безкоштовний, ловить навіть на деяких платформах.
'''Магазини та їжа''' — кав’ярні, маркети, фастфуд. Кава — 7–12 лей, сендвіч — 10–20 лей, вода — 4–6 лей. Трошки дорожче, ніж у місті, але не критично.
'''Готелі поруч''' — «Hello Hotel», «MyContinental», «Ibis Gare de Nord» (3–5 хв пішки).

---

== Де поїсти дешевше поруч ==

'''Mega Image''' — супермаркет у 5 хв пішки, ціни як у місті.
'''Kaufland Basarab''' — 10 хв пішки або 1 зупинка трамваєм, є фудкорт.
'''Kebab/шаурма біля Basarab''' — порції великі, ціна приємна.
'''Patiseria''' на Dinicu Golescu — круасани, плацинда, кава від 2 лей.

---

{{warning|
'''Безпека та обережність'''
'''Кишенькові злодії''' — особливо біля кас та в натовпі.
'''Нелегальні обмінники''' — не користуйся обміном на вулиці.
'''Таксі "з вулиці"''' — 90% шансів на завищений тариф, користуйся додатками.
'''Увечері''' — тримайся освітлених зон.
}}

---

== Як дістатися ==

'''Метро''' — станції Gara de Nord 1 (M1) та Gara de Nord 2 (M4), пересадка через Basarab без виходу назовні.
'''Автобуси / трамваї''' — трамвай 44, автобуси 62, 79, 85, 780, 782.
'''Таксі / Bolt / Uber''' — офіційна стоянка біля входу, але безпечніше викликати через застосунок.

---

{{info|
'''Лайфхаки'''
'''Приїжджай завчасно''' — за 30–40 хв до відправлення, особливо з валізою.
'''Локери''' — май дрібні купюри і сфотографуй код.
'''Міжнародні квитки''' — купуй онлайн заздалегідь.
'''Їжа''' — щоб зекономити, відійди на пару вулиць від вокзалу.
}}

---

'''G

Gara de Nord

2025-08-04T23:00:28Z

78.96.84.187: Створена сторінка: == Gara de Nord — головний залізничний вокзал Бухареста == '''Що це і чому важливо''' Gara de Nord — це не просто вокзал, а головний транспортний хаб країни. Відкритий ще у 1872 році, він бачив і королів, і радянські потяги, і сучасні «ІнтерСіті». Звідси можна поїхат...

== Gara de Nord — головний залізничний вокзал Бухареста ==

'''Що це і чому важливо'''
Gara de Nord — це не просто вокзал, а головний транспортний хаб країни. Відкритий ще у 1872 році, він бачив і королів, і радянські потяги, і сучасні «ІнтерСіті». Звідси можна поїхати куди завгодно: від Чорного моря до Карпат, від Будапешта і Відня до Києва й Кишинева. Якщо подорожуєш по Румунії чи за її межі — швидше за все, почнеш саме тут.

---

== Поїзди і напрямки ==

'''Приміські'''
Щодня — рейси до Băneasa, Constanța, Sinaia, Brașov та інших міст. Ціни від 5 до 50 лей — залежно від класу та типу (Regio чи InterRegio).
Є прямий потяг до аеропорту Отопень (~20 хв, 5 лей) — зручно, особливо з валізою.

'''Міжміські та міжнародні'''
Звідси щодня йдуть потяги у всі великі міста Румунії та за кордон: Угорщина, Австрія, Болгарія, Молдова, Україна. Краще брати квитки заздалегідь — особливо у вихідні та перед святами.

---

== Сервіси на вокзалі ==

Каси CFR і автомати — біля центрального входу; приймають картки й готівку.
Туалети — платні (1–2 лей), чисті, але готуй дрібні купюри або монети.
Камери схову / локери — від ~10 лей за першу годину + 5–15 лей за наступні, є різні розміри.
Розетки та USB — у залі очікування, біля деяких лавок, у кафе та зонах з локерами.
Wi‑Fi — безкоштовний, ловить навіть на деяких платформах.
Магазини та їжа — кав’ярні, маркети, фастфуд. Кава — 7–12 лей, сендвіч — 10–20 лей, вода — 4–6 лей. Трошки дорожче, ніж у місті, але не критично.
Готелі поруч: «Hello Hotel», «MyContinental», «Ibis Gare de Nord» — 3–5 хв пішки.

---

== Де поїсти дешевше поруч ==

'''Mega Image''' — супермаркет у 5 хв пішки, ціни як у місті.
'''Kaufland Basarab''' — 10 хв пішки або 1 зупинка трамваєм, є фудкорт.
'''Kebab/шаурма біля Basarab''' — порції великі, ціна приємна.
'''Patiseria''' на Dinicu Golescu — круасани, плацинда, кава від 2 лей.

---

== Безпека та обережність ==
{{warning|
* Кишенькові злодії — особливо біля кас та в натовпі. 
* Не користуйся нелегальними обмінниками на вулиці. 
* Таксі «з вулиці» перед вокзалом — 90% шансів на завищений тариф. 
* Увечері тримайся освітлених зон.
}}

---

== Як дістатися ==

Метро — станції Gara de Nord 1 (M1) та Gara de Nord 2 (M4), пересадка через Basarab без виходу назовні.
Автобуси / трамваї — трамвай 44, автобуси 62, 79, 85, 780, 782.
Таксі / Bolt / Uber — офіційна стоянка біля входу, але безпечніше викликати через застосунок.

---

== Лайфхаки ==
{{info|
* Приїжджай за 30–40 хв до відправлення, особливо з валізою. 
* Для локера май дрібні купюри і сфотографуй код. 
* Міжнародні квитки купуй онлайн заздалегідь. 
* Якщо хочеш зекономити на їжі — відійди на пару вулиць від вокзалу.
}}

---

'''Gara de Nord''' — це серце залізничного Бухареста. Тут є все, щоб вирушити в дорогу, але головне — тримати речі при собі, обирати перевірені сервіси й закладати час про запас.

Таксі в Бухаресті

2025-08-04T21:45:20Z

78.96.84.187:

== 🚕 Таксі в Бухаресті ==

'''Сервіси: Uber, Bolt, FreeNow'''
У Бухаресті три головні застосунки для таксі — '''Uber''', '''Bolt''' і '''FreeNow'''. Усі дозволяють викликати авто за пару кліків, бачити маршрут, ціну й платити карткою. Жодних торгів і непорозумінь — і це кайф.

* '''Bolt''' — зазвичай найдешевший, багато водіїв, швидко приїжджає.
* '''Uber''' — трохи дорожчий, але стабільний сервіс.
* '''FreeNow''' — можна викликати як приватне авто, так і класичне жовте таксі.

Радимо мати всі три — іноді один не працює, інший дорого, а третій приїжджає за 2 хвилини. Особливо вночі водії можуть скасовувати — не панікуй, просто перемикайся.

'''Жовті таксі (традиційні)'''
Це класика: жовта машина з шашечками, тариф на дверях і водій, який вмикає лічильник (або ні — тут як пощастить). Такі таксі можна зупинити на вулиці або знайти на стоянках біля універів, ТЦ і вокзалів.

'''Головне — перевір тариф.''' Нормально — 2,2–2,7 леїв/км. Якщо бачиш 7,99 чи 10 — тікай, це розвод для туристів. Лічильник має бути увімкнений з першої хвилини. Якщо кажуть «фіксована ціна» — дякуй і шукай інше авто.

Оплата — здебільшого готівкою. Картки приймають рідко (дивись наклейку «POS»). Май дрібні купюри — «решти нема» тут класика. Чайові не обов’язкові, але якщо водій приємний — можна округлити.

'''Таксі з аеропорту й вокзалу'''
З аеропорту Отопень усе цивілізовано: є кіоски з талонами на таксі, або можна сісти в авто з нормальним тарифом (~2,5 леї/км). Bolt/Uber працюють, але їх треба викликати на рівень ''Plecare'' (виліт).

Вночі, особливо після рейсів з України, водії іноді скасовують замовлення або не приїжджають. У таких випадках краще сісти в жовте таксі з офіційної черги. До центру — приблизно 60–80 леїв.

З [[Gara de Nord]] ситуація схожа: є чесні водії, а є й ті, що «виносять» ціну з голови. Якщо нема чіткого тарифу на дверцятах — не сідай. Замов через застосунок — буде спокійніше.

{{info|
'''Поради:'''
* '''Дитячі автокрісла''': у застосунках їх немає. Можна взяти своє або тримати дитину на руках (закон дозволяє, але відповідальність — на вас).
* '''Багаж''': Усе що влазить в багажник і салон - без доплат. 
* '''Забув речі?''' У Uber/Bolt можна знайти авто через застосунок. У жовтих — телефонуй у службу (якщо знаєш назву).
* '''Мовний барʼєр?''' Покажи адресу на мапі — цього зазвичай достатньо.
* '''Уникай''': авто без тарифу, «таксі з голосу», машин без лічильника, фіксована ціна у вуличних таксистів.
}}

'''Застосунки'''
[https://play.google.com/store/apps/details?id=ee.mtakso.client Bolt (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/bolt-fast-affordable-rides/id675033630 Bolt (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=com.ubercab Uber (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/uber/id368677368 Uber (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=taxi.android.client Free Now (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/ro/app/free-now/id357852748 Free Now (App Store)] 

Таксі в Бухаресті — зручно. Просто не сідай в перше-ліпше авто і не бійся сказати «ні». Тут усе працює — головне знати, куди дивитися.

Шаблон:Info

2025-08-04T21:42:39Z

78.96.84.187:

Шаблон:Info

2025-08-04T21:36:19Z

78.96.84.187: Замінено вміст на «<div class="infobox-info"> {{{1}}} </div>»

Шаблон:Info

2025-08-04T21:32:45Z

78.96.84.187: Створена сторінка: .infobox-info { border: 1px solid #a3c6f1; background-color: #f0f7ff; color: #084298; padding: 1em; margin: 1em 0; border-radius: 0.5em; line-height: 1.5; font-size: 0.95em; position: relative; } .infobox-info::before { content: "ℹ️"; font-size: 1.2em; position: absolute; left: 0.8em; top: 0.8em; } .infobox-info p { margin: 0 0 0.5em 1.8em; } .infobox-info ul { margin: 0 0 0.5em 2em; padding-left: 0; }

.infobox-info {
border: 1px solid #a3c6f1;
background-color: #f0f7ff;
color: #084298;
padding: 1em;
margin: 1em 0;
border-radius: 0.5em;
line-height: 1.5;
font-size: 0.95em;
position: relative;
}

.infobox-info::before {
content: "ℹ️";
font-size: 1.2em;
position: absolute;
left: 0.8em;
top: 0.8em;
}

.infobox-info p {
margin: 0 0 0.5em 1.8em;
}

.infobox-info ul {
margin: 0 0 0.5em 2em;
padding-left: 0;
}

Таксі в Бухаресті

2025-08-04T21:31:20Z

78.96.84.187: /* 🚕 Таксі в Бухаресті */

== 🚕 Таксі в Бухаресті ==

'''Сервіси: Uber, Bolt, FreeNow'''
У Бухаресті три головні застосунки для таксі — '''Uber''', '''Bolt''' і '''FreeNow'''. Усі дозволяють викликати авто за пару кліків, бачити маршрут, ціну й платити карткою. Жодних торгів і непорозумінь — і це кайф.

* '''Bolt''' — зазвичай найдешевший, багато водіїв, швидко приїжджає.
* '''Uber''' — трохи дорожчий, але стабільний сервіс.
* '''FreeNow''' — можна викликати як приватне авто, так і класичне жовте таксі.

Радимо мати всі три — іноді один не працює, інший дорого, а третій приїжджає за 2 хвилини. Особливо вночі водії можуть скасовувати — не панікуй, просто перемикайся.

'''Жовті таксі (традиційні)'''
Це класика: жовта машина з шашечками, тариф на дверях і водій, який вмикає лічильник (або ні — тут як пощастить). Такі таксі можна зупинити на вулиці або знайти на стоянках біля універів, ТЦ і вокзалів.

'''Головне — перевір тариф.''' Нормально — 2,2–2,7 леїв/км. Якщо бачиш 7,99 чи 10 — тікай, це розвод для туристів. Лічильник має бути увімкнений з першої хвилини. Якщо кажуть «фіксована ціна» — дякуй і шукай інше авто.

Оплата — здебільшого готівкою. Картки приймають рідко (дивись наклейку «POS»). Май дрібні купюри — «решти нема» тут класика. Чайові не обов’язкові, але якщо водій приємний — можна округлити.

'''Таксі з аеропорту й вокзалу'''
З аеропорту Отопень усе цивілізовано: є кіоски з талонами на таксі, або можна сісти в авто з нормальним тарифом (~2,5 леї/км). Bolt/Uber працюють, але їх треба викликати на рівень ''Plecare'' (виліт).

Вночі, особливо після рейсів з України, водії іноді скасовують замовлення або не приїжджають. У таких випадках краще сісти в жовте таксі з офіційної черги. До центру — приблизно 60–80 леїв.

З [[Gara de Nord]] ситуація схожа: є чесні водії, а є й ті, що «виносять» ціну з голови. Якщо нема чіткого тарифу на дверцятах — не сідай. Замов через застосунок — буде спокійніше.

{{info|
'''Поради:'''
* '''Дитячі автокрісла''': у застосунках їх немає. Можна взяти своє або тримати дитину на руках (закон дозволяє, але відповідальність — на вас).
* '''Багаж''': без доплат. Але не лишай нічого цінного — носи з собою в салоні.
* '''Забув речі?''' У Uber/Bolt можна знайти авто через застосунок. У жовтих — телефонуй у службу (якщо знаєш назву).
* '''Мовний барʼєр?''' Покажи адресу на мапі — цього зазвичай достатньо.
* '''Уникай''': авто без тарифу, «таксі з голосу», машин без лічильника.
* '''Нічна поїздка?''' — краще викликати через застосунок або подзвонити: Speed ☎️ 021-9477, Meridian ☎️ 021-9444.
}}

'''Застосунки'''
[https://play.google.com/store/apps/details?id=ee.mtakso.client Bolt (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/bolt-fast-affordable-rides/id675033630 Bolt (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=com.ubercab Uber (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/uber/id368677368 Uber (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=taxi.android.client Free Now (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/ro/app/free-now/id357852748 Free Now (App Store)] 

Таксі в Бухаресті — зручно. Просто не сідай в перше-ліпше авто і не бійся сказати «ні». Тут усе працює — головне знати, куди дивитися.

Таксі в Бухаресті

2025-08-04T21:13:36Z

78.96.84.187: Створена сторінка: == 🚕 Таксі в Бухаресті == '''Bolt, Uber, FreeNow''' Три головні застосунки, які рятують, коли пізно, важко або просто не хочеш штовхатись у трамваї. Усі дозволяють викликати авто за пару кліків, бачити маршрут і платити карткою. Bolt зазвичай найдешевший, Uber — має...

== 🚕 Таксі в Бухаресті ==

'''Bolt, Uber, FreeNow'''
Три головні застосунки, які рятують, коли пізно, важко або просто не хочеш штовхатись у трамваї. Усі дозволяють викликати авто за пару кліків, бачити маршрут і платити карткою.
Bolt зазвичай найдешевший, Uber — має більше машин, FreeNow — золота середина: можна викликати як приватне авто, так і жовте таксі.
Буває, що водії скасовують (особливо вночі) — просто перемикайся на інший застосунок. Найкраще мати всі три — і вже на місці дивитись, де швидше й дешевше.

'''Жовті таксі'''
Класика жанру: жовта машина з шашечками, назва фірми на боці, зупиняєш на вулиці — і поїхали. Але дивись уважно на тариф на дверцятах: 2,2–2,7 леїв/км — це нормально. Якщо бачиш 7,99 чи 10 — тікай, це «спеціальні тарифи для туристів».
Водій має включити лічильник. Якщо починає «фіксована ціна, брат» — ввічливо відмовляйся. По лічильнику майже завжди дешевше. Часто беруть лише готівку, тож май з собою дрібні купюри.
Чайові — не обовʼязкові, але якщо водій був норм, можна округлити.

'''Таксі з аеропорту й вокзалу'''
В аеропорту усе цивільно: є офіційна зона таксі — підходиш до кіоска, береш талон, сідаєш. Нормальний тариф — ~2,5 леї/км. Якщо водій не вмикає лічильник чи просить більше — не соромся вийти й знайти інше авто.
Bolt/Uber працюють, але вночі буває, що водії просто не приїжджають, якщо їм не вигідно. З вокзалами так само — є нормальні, є не дуже. Якщо щось насторожує — краще пересісти, ніж потім шкодувати.

'''Корисне'''

Дитячих крісел нема. Можна тримати дитину на руках (закон дозволяє), але на свій страх і ризик.

Багаж — без проблем. Клади в багажник, нічого доплачувати не треба. Але не лишай нічого цінного.

Якщо щось забув у таксі — в Bolt/Uber/FreeNow водія можна знайти через застосунок або подзвонити.

Якщо водій поводиться неадекватно — запиши номер авто. Скаржитись можна і треба.

Вночі краще викликати через застосунок. Або зателефонувати: Meridian ☎️ 021-9444, Speed ☎️ 021-9477, Cristaxi ☎️ 021-9461.

'''Застосунки:'''
[https://play.google.com/store/apps/details?id=ee.mtakso.client Bolt (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/bolt-fast-affordable-rides/id675033630 Bolt (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=com.ubercab Uber (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/app/uber/id368677368 Uber (App Store)] 
[https://play.google.com/store/apps/details?id=taxi.android.client Free Now (Google Play)] 
[https://apps.apple.com/ro/app/free-now/id357852748 Free Now (App Store)] 

Таксі — це зручно. Головне — не сідати в перше, що блимає, і не боятись сказати «ні». У Бухаресті транспорт працює, просто треба трохи звикнути й мати план B. А краще — ще й C.